Головна
Публікації
Україна
Кулінарія
Американські бургери в Києві: гастроекскурсія мережею OG-burger

Американські бургери в Києві: гастроекскурсія мережею OG-burger

05 Листопада / 2025

Джерело: Телеканал “Дім”

Історія українського ресторатора Ігоря Авраменка почалася в США, куди він емігрував у 1989 році. В Америці він придбав фудтрак, з якого продавав не тільки бургери, але й борщ, пиріжки. Через майже 30 років Ігор повернувся в Україну, і у 2021 році, всього за чотири місяці до повномасштабної війни, відкрив у Києві ресторан OG-burger. Сьогодні OG-burger — це мережа закладів, кожен з яких має свою концепцію, але в усіх них головна страва — бургери за оригінальними рецептами з Лос-Анджелеса. Про це ресторатор розповів у проєкті "Рецепт справи" на телеканалі "Дім".

Ведучі — Денис Мінін та Чаба Бакош.

Заклади

Ігор Авраменко народився у Кривому Розі, його сім'я встигла пожити в Кишиневі, а потім переїхала до Києва. У 25 років Ігор вирішив емігрувати до США, і в 1989 році опинився у Лос-Анджелесі.

Абревіатура його українських ресторанів OG розшифровується як Original Gangsters ("оригінальні гангстери") і відсилає до хіп-хоп культури США.

"Коли я у США познайомився зі своїми темношкірими друзями, вони у дворі готували бургери на грилі, зробленому з бочки, розрізаної навпіл. І звідти пішов мій головний меседж, що має бути простота, якість і послідовність. Простота — у всьому, і плюс якість, і тоді виходить смачно", — сказав Авраменко.

Першим рестораном став OG-burger на вулиці Рейтарській, у знаменитому дворику з круками. Сама локація вже була туристичною фішкою центру Києва, тому потік відвідувачів був гарантований.

Історія появи тут круків відноситься до 1991 року. У будинку на Рейтарській, 9 жив кримінальний авторитет Гриша, у якого, крім іншого, була пристрасть до птахів. І якось Гриші подарували крука. Птах жив у дворі будинку, прив'язаний довгою мотузкою до дерева. Потім сюди принесли вороненя, яке випало з гнізда. З появою другого птаха Гриша побудував вольєр, а доглядати за птахами почали всім двором. Згодом компанію поповнили ще два круки, яких врятували кияни. У 2004 році Гриша помер, але місцеві жителі досі продовжують піклуватися про птахів.

Сам цей будинок на Рейтарській був побудований понад 150 років тому.

"Я шукав локацію для ресторану. Ходив, бродив. Мені сказали, що є цікавий дворик з круком на Рейтарській. Зайшов, побачив, закохався. Сюди досі приходять люди подивитися на птахів, погодувати. Тепер заодно можна і бургер з'їсти", — зазначив Авраменко.

З самої вулиці увагу до ресторану привертає припаркований пікап GMC (General Motors Company) 1965 року випуску. Автомобіль з Ігорем вже понад 17 років, і ще в Америці став його талісманом.

Як раніше в Лос-Анджелесі, так і сьогодні пікап GMC періодично їздить вулицями Києва і пропонує смачні бургери.

"Ми в Instagram постимо, коли та куди виїжджаємо. Беремо наш гриль, на багажник авто ставимо стіл, велику парасольку і готуємо страви на вулиці", — розповів ресторатор.

Ресторан OG-burger приваблює не тільки кухнею, але і своїм незвичайним інтер'єром. Тут кілька залів, які оформлені в стилі різних періодів, починаючи з 1960-го.

Насамперед вражають розписані стіни. До того ж їх розписують самі відвідувачі.

Почалося все з червоної кімнати. Вона зараз червона за кольором м'яких меблів. А коли Ігор Авраменко тільки відкрив тут свій перший ресторан, то він у цьому приміщенні жив фактично 8 місяців. Сидів за столом з ноутбуком, спав на дивані, вранці ховав постільну білизну у сервант, душ — в туалеті.

"Розпис стін почався загалом з мене. Коли вже ресторан був готовий, я в червоній кімнаті написав на стіні дату старту цього бізнесу. Поклав фломастер, і воно пішло. У цій кімнаті дивани, столи — це десь 1970-ті роки, а серванту 100-110 років", — розповів ресторатор.

Також приваблива блакитна кімната — вона знаходиться у напівпідвалі будинку, тобто може служити й притулком у період російських атак.

Особливий акцент — на незвичайному меню, яке виконане у вигляді коміксу.

"По-перше, у нас графік-дизайнер — дуже талановита дівчина. Вона намалювала цю історію. По-друге, якість паперу. Я це теж побачив в Америці. Папір правильної товщини і трохи шорсткий. Вона повинна бути приємною для рук", — пояснив Ігор Авраменко.

Головне в справжньому бургері — булка, котлета і соус. На приготування однієї страви йде 16-17 хвилин. За спостереженнями ресторатора, найбільш популярні Smash Burger (з подвійною "розчавленою" котлетою), Original Burger (з однією звичайною котлетою для бургерів), Extra Cheeseburger (з двома котлетами). (Готуємо справжні американські бургери: рецепт від ресторатора мережі OG-burger Ігоря Авраменка (ФОТО, ВІДЕО)).

Також Ігор Авраменко відкрив OG-burger на Русанівській набережній, що на лівому березі Дніпра в Києві. Тут, крім бургерів, — коктейлі та закуски.

"На Русанівці — це більше коктейль-бар. 35 видів коктейлів, плюс наше традиційне меню. Це цікаве місце, з видом на набережну, мені подобається", — сказав Ігор Авраменко.

Є OG-burger на вулиці Спаській, що на київському Подолі. Але цей заклад працює тільки у вихідні.

"І це більше такий андеграунд. Поділ. Це колишній ангар “Київмлина”, куди раніше заїжджали машини для завантаження борошна. Тут я зробив гриль і плюс музична частина — вертушка з платівками, діджей. Це заклад більше для мото-, автодвигу", — пояснив ресторатор.

Рецепт успіху

— Ігорю, у вас був бізнес в Америці, ви там жили понад 30 років. Що потрібно було, щоб почати бізнес в Україні?

— Ідея, досвід, гроші і локація.

— Що було найскладнішим у перший рік, крім того, що ви спали на дивані у своєму ж ресторані?

— Найскладніше — підібрати команду. Не підписників в Instagram, а послідовників твоїх ідей, твого бачення, твоєї їжі. Ми ж продаємо не тільки бургери. Підібрати команду було складно, але твої люди до тебе завжди прийдуть.

Зараз у мене працює близько 50 осіб. А починали втрьох: я, офіціант і кухар.

— Якщо хтось вирішить відкрити аналогічний ресторан, скільки потрібно грошей, щоб зняти приміщення на Рейтарській, зробити ремонт, купити обладнання. Яка у вас була стартова сума?

— Коли я побачив приміщення на Рейтарській, то просто закохався в це місце. Це були три кімнати, електрики не було, туалету теж. Я подивився, кажу: "Окей, беру, але мені дорого". Власник відповідає: "Ну, скільки ти можеш платити?". Я так подивився, думаю, тут же потрібно робити абсолютно все з нуля. Кажу: "Зараз можу платити 1000-1100 доларів на місяць". Він сказав: "Давай. Але якщо бізнес піде, то поговоримо про нову ціну". І зараз це інші цифри.

Коли я починав ремонт, то думав, що все зроблю за півтора місяця. І що мені буде достатньо 25-30 тисяч доларів. Зараз це коштує близько 100 тисяч доларів.

— Коли ви вийшли у нуль у першому ресторані на Рейтарській?

— Десь наприкінці першого року роботи. Але вийшов у нуль — це не означає, що я повернув гроші, які вклав у цей бізнес. Це означає, що я додаткових коштів уже не вкладав. А щоб повністю вийти в нуль, потрібно було ще до трьох років.

— За що в перший рік ви хотіли б себе похвалити, а за що дати по лобі, щоб більше так не робити?

— Ну, похвалити за те, що я не кинув цю справу. Щовечора засинав з думкою про неї і до цього дня продовжую так. Коли зараз засинаю, то планую, візуалізую свій наступний день, яким він буде.

На наступний день, на тиждень...

— А за які моменти все ж хотілося дати собі по лобі?

— За перероблення приміщення на Рейтарській, а ми ж переробляли все це 3-5 разів. А потрібно було з самого початку все придумати, заплатити трохи більше, але вже одразу зробити правильно. Але просто я дуже поспішав.

— На що йдуть основні витрати?

— У нас все на електроенергії. І ось Русанівка: оренда — 2 000 доларів, а електроенергія — 2 500 доларів. На Рейтарській теж електроенергія, але тарифи дорожчі в два рази. Тому що Рейтарська — це центр, тут в будь-якому варіанті квадратний метр обходиться в 40 доларів.

Ось дивіться витрати за останній місяць:

Русанівка — 756 913 грн;
Рейтарська — 1 104 340 грн.

Але в будь-якому випадку ми в плюсі, але не в величезному.

— А плануєте розширюватися за Київ?

— Мрію відкрити ресторани в Харкові, Дніпрі та Львові. Якість, простота, послідовність — ось ці три меседжі повинні зберігатися. Тобто в ці локації я відправляю булки, м'ясо, наш фірмовий соус... Мені потрібна людина, яка готова жити в цьому конкретному закладі перші хоча б пів року. Тому що вже все готово: є назва, всі технологи, дизайн, карти розписані. Звичайно, він повинен вкласти свої гроші, і ми відкриємо спільний заклад. Я все необхідне поставлю. У нього буде більше відсотків, у мене — менше. Але він повинен жити цією справою.