Найбільш замінована країна світу: про систему очищення територій в Україні говоримо з експертом Володимиром Байдою

Україна залишається найбільш замінованою країною світу — під загрозою досі тисячі квадратних кілометрів територій. Війна залишила після себе небезпечні поля, де кожен крок може бути ризиком. Попри обережність людей, загроза від вибухонебезпечних предметів залишається високою. Як діяти після обстрілів, що робити при виявленні підозрілих предметів і які помилки найнебезпечніші, в ефірі “Ранку Вдома” пояснив директор Центру гуманітарного розмінування Володимир Байда.

Ведучі — Кароліна Король та Дар’я Кудімова.

— Розпочнімо з базових правил безпеки для цивільних. Як правильно поводитися людям після чергової ворожої атаки, коли на вулицях чи подвір'ях може залишатися багато небезпечних залишків? 

— Найголовніше правило після атаки — не йти на місце "прильоту" й не наближатися туди, незалежно від того, як давно вона відбулася. По-друге, якщо ви бачите уламки або незрозумілі предмети, у жодному разі не чіпайте їх. 

Не намагайтеся нести їх додому, розбирати чи діставати звідти обладнання. На жаль, зараз ми фіксуємо багато випадків, коли люди хочуть розібрати “Шахеди” на деталі або злити з них паливо. Це надзвичайно небезпечно.

Також треба наголосити: якщо ще 20 років тому більшість боєприпасів були уніфікованими та візуально зрозумілими, то зараз те, що ворог випускає на наші вулиці, дороги, ліси та поля, часто взагалі не піддається ідентифікації. Якщо річ не схожа ні на що — тримайтеся від неї якнайдалі.

Крім того, є боєприпаси із функцією самоліквідації, яка може спрацювати протягом доби або більше. Тому категорично заборонено заглядати у вирви чи знімати відео одразу після обстрілів, адже суббоєприпаси, розкидані ракетами чи дронами, можуть здетонувати у будь-який момент пізніше.

— Які типи вибухонебезпечних предметів зараз найчастіше зустрічаються на деокупованих та прифронтових територіях? 

— Поруч зі стандартними боєприпасами (артилерійськими снарядами, мінами, нерозірваними авіабомбами, КАБами та набоями до стрілецької зброї) за останні два-три роки ми спостерігаємо колосальне збільшення кількості бойових частин від FPV-дронів та інших безпілотників. 

З'явилося багато пластикових вибухових пристроїв, надрукованих на 3D-принтерах, — їх складно ідентифікувати.

— Уявімо ситуацію: людина зрозуміла, що стоїть поруч із вибухонебезпечним предметом не в місті, а посеред поля чи на узбіччі дороги. Яким має бути чіткий алгоритм дій? 

— Насамперед зупиніться, не панікуйте і візьміть себе в руки. Уважно подивіться навколо: якщо ви помітили один боєприпас, поруч може лежати інший. 

Після цього негайно телефонуйте за номерами 101 або 102, повідомте поліцію та ДСНС. Ці номери безоплатні, на них можна додзвонитися із будь-якого мобільного, де є бодай мінімальне покриття. Наші підрозділи ДСНС мають усе необхідне обладнання й реагують оперативно.

Треба обережно відійти назад тим самим шляхом, яким ви прийшли, на безпечну відстань — це щонайменше 100-200 м. Чим далі, тим краще. Обов'язково попередьте людей поруч або зупиніть транспорт, який проїжджає повз. 

Якщо йдеться про прифронтові території, то ймовірність натрапити на немарковане мінне поле наразі є вкрай малою. Найчастіше громадяни стикаються саме з уламками, що залишаються після ворожих "прильотів" та артилерійських обстрілів.

— Яка площа сільськогосподарських угідь залишається небезпечною зараз і скільки часу потрібно для розмінування?

— Загалом в Україні потенційно забрудненими залишаються 130 тис. кв. км — сюди входять не лише аграрні угіддя, а й ліси, інфраструктурні об'єкти тощо. Це території, більші за деякі країни. 

Для вирішення цієї проблеми уряд запустив програму гуманітарного розмінування, яка повністю компенсує аграріям вартість очищення їхніх земель. Щороку уряд виділяє на це близько 2-3 млрд гривень, тому програма повністю забезпечена фінансуванням. 

Головне — не намагатися розміновувати поля самотужки. 

Якщо фермеру потрібно очистити ділянку, він подає заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР). Фахівці нашого Центру гуманітарного розмінування все організовують, і орієнтовно за два тижні, максимум — до місяця, на об'єкті вже починає працювати оператор.

— А як визначається першочерговість? Адже очистити все одночасно фізично неможливо. 

— Безумовно, обсяги забруднення занадто великі. У першу чергу очищаються інфраструктурні об'єкти та місця масового скупчення людей, щоб громадяни могли продовжувати життєдіяльність. 

Якщо говорити про економічний сектор, то ми йдемо шляхом від найлегшого до найскладнішого, тому що на розмінування території можуть знадобитися роки чи навіть десятиліття. 

Перевага надається тим ділянкам сільськогосподарських земель, які можна очистити найшвидше, щоб якнайшвидше повернути їх в економічний обіг, отримати податки та експортну виручку.

— Вистачає Україні власних технічних та людських ресурсів чи ми залежимо від іноземних фахівців? 

— Ресурсів у цій сфері ніколи не буде забагато, але наш прогрес колосальний, адже тисячі людей уже працюють в цій галузі. 

Коли Центр гуманітарного розмінування лише починав роботу, в Україні було всього вісім сертифікованих операторів, а сьогодні їх уже 138. 

У нас працюють найбільші міжнародні організації світу, проте активно розвивається і внутрішній ринок. В Україні вже понад три сотні машин для механізованого розмінування — це більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Ба більше, вітчизняні виробники вже сертифікують власну спецтехніку.

Щодо людей, то в цій галузі вже залучені тисячі фахівців, і потреба в них є щодня. Це Богом обрана професія, а також чудовий шлях для соціальної реабілітації ветеранів, які звільнилися з військової служби, але прагнуть надалі допомагати країні. 

Оператори навчають людей безоплатно. Заробітна плата саперів у галузі цілком конкурентна — від 70 до 120 тис. гривень, хоча робота, звісно, залишається складною та ризикованою.

— Ви згадали, що аграрії чекають на оператора від держави близько двох тижнів. А якщо фермер вирішив найняти сертифіковану компанію самостійно, щоб не втрачати час? Чи передбачена компенсація в такому разі? 

— Так, це працює в межах тієї ж урядової програми. Якщо аграрій наймає сертифікованого оператора самостійно, держава так само компенсує вартість робіт. 

Для тих, хто встиг розмінувати свої ділянки до 15 квітня 2024 року, передбачено компенсацію у розмірі 80%, що з урахуванням тодішніх цін практично повністю покриває їхні витрати.

У 2022-2023 роках самостійно розміновувалися не так багато організацій та компаній. Можливо, лише ті, хто мав на той момент для цього кошти. Усе-таки переважна більшість користується державною програмою зараз.

Проте варто розуміти, що гуманітарне розмінування — це не справа кількох днів, воно триває тижнями або й місяцями. Тому фермери зазвичай подають заявки у міжсезоння, коли врожай уже зібрано. 

Прогнозувати терміни складно, адже інколи оператор розраховує знаходити по 3-5 вибухонебезпечних предметів на день, а виявляє по 50-60 одиниць на одній ділянці.

— Наскільки ця процедура є важкою бюрократично? Який пакет документів необхідно зібрати фермеру? 

— Процедура максимально спрощена. Потрібно подати лише одну електронну заяву через Державний аграрний реєстр. Усі інші етапи взаємодії — між Центром гуманітарного розмінування, Міністерством економіки та операторами та іншими організаціями — повністю відточені.

Читайте також: Не підходити та не чіпати: як діяти при виявленні вибухонебезпечних предметів, нагадали в ДСНС