Рекордна кількість учасників, освітні втрати та безпекові виклики: про НМТ в умовах війни говоримо з Іллею Літуном

Складання Національного мультипредметного тесту (НМТ) в Одесі перетворилося на справжнє випробування на витривалість. Через тривалі повітряні тривоги деякі абітурієнти провели на пунктах тестування до 13 годин, що викликало хвилю обурення серед батьків та привернуло увагу омбудсмена. У Міністерстві освіти та регіональному центрі оцінювання пояснюють: учасникам пропонували перенести іспит на додаткову сесію, але більшість вирішила завершити тестування того ж дня. Про те, як такі умови впливають на результати вступників та чи готова система до подібних викликів, у студії "Ранку Вдома" розповів підприємець, засновник освітньої екосистеми Turbo Education та EdTech-лідер Ілля Літун.

Ведучі — Кароліна Король та Дарія Кудімова.

— Цьогоріч на НМТ зареєструвалася рекордна кількість учасників — 355 тисяч, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Сама модель тестування — це чотири предмети за чотири години, що, на нашу думку, є тривалим психологічним навантаженням. Чи впливає це на фінальні бали вступників?

Наші абітурієнти справді переживають та тривожаться. Ми пам'ятаємо, що був формат зовнішнього незалежного оцінювання, коли кожен предмет складали окремо. Зараз це чотири предмети в один день. Але і перед ЗНО, і перед НМТ є страх. І, мені здається, саме він впливає на результат, а не сам формат тесту.

— Серед предметів на вибір найпопулярніший — це англійська мова. Чи не означає це, що абітурієнти одразу орієнтуються на міжнародний ринок праці?

Ні, це не пов'язано. Англійська мова навіть в українських університетах дуже часто має хороший коефіцієнт для вступу.

— Якщо говорити про недоліки проведення НМТ, які найбільш поширені по регіонах?

— Першим недоліком усі зазначають саме те, що чотири предмети складають в один день. Це справді відносно важко, але є проблеми з безпекою, і саме задля цього так робиться. 

З усім тим хочу зауважити, що формат НМТ в умовах повномасштабного вторгнення є нормальним. Він не ідеальний, бо комп'ютерна система, є якісь збої, технічні моменти, але ця система вже четвертий рік поспіль показує дієздатність в умовах війни.

— Згадаємо про випадок в Одесі: діти сиділи 12-13 годин без їжі та води. Чому це досі можливо? Наскільки реальна ідея облаштувати класи у безпечному місці? Це логічне розв'язання проблеми на п'ятому році війни.

Звісно, наші учні, які складали НМТ, також писали, що заходили туди о 10:00, а виходили о 22:00 вечора, а хтось із них їв аж о 7:52 ранку. Такі кейси є. 

З огляду на це, звісно, найлогічніше було б облаштувати проведення тестування в укриттях. Але, на жаль, не всі очільники обласних та місцевих адміністрацій цей план виконали. Тут потрібно ставити питання саме їм.

— Давайте ще поговоримо про математику. Нагадаю, що була ініціатива прибрати цей предмет як обов'язковий на НМТ. На вашу думку, чи доцільна така дискусія?

Я вважаю, що математику 100% потрібно залишати. Бо так чи інакше це предмет, який формує критичне мислення і загалом впливає на подальшу економіку в Україні. Тож дискусія щодо скасування НМТ з математики є просто недоцільною, тим паче в умовах повномасштабного вторгнення. 

Математика — це насамперед про інноваційність, технології та розвиток оборонної сфери тощо. А те, що там вносять законопроєкт, ніби НМТ з математики якось негативно впливає на вступ і через це абітурієнти хочуть виїжджати, насправді не має жодного статистичного підтвердження. 

Ми робимо опитування серед великої кількості спільнот абітурієнтів, і на те, що вони виїжджають за кордон, впливають саме можливості та безпекова ситуація, а математика — це лише декілька відсотків.

— Але ж не всі абітурієнти, зрештою, хочуть іти на спеціальність, де треба працювати над технологіями?

Це так, звісно. Я також не є суперлюбителем математики, але навіть у повсякденному житті мені треба вміти використовувати базові речі. Наприклад, порахувати відсоток у магазині. 

Однак через освітні втрати, через COVID-19 та війну ми бачимо, що учні 11 класу знають математику на рівні 5-6 класів. Це дослідження, і це насправді суттєві освітні втрати.

— Багато хто каже, що завдання на НМТ адаптовані до умов війни. Решта скаржиться, що вони надто складні та стресові. Де тут правда?

Правда в тому, що вони адаптовані й вони легші. Чому? Бо навіть якщо ми беремо українську мову, там немає власного висловлення, тобто учень не виділяє певний час на написання твору. Так само з англійської мови та математики прибрали багато завдань.

Зараз це тестовий формат, і його полегшено, якщо порівнювати з тим самим ЗНО.

— Давайте від вищої освіти перейдемо до професійно-технічної. Що змінилось у профтехосвіті, зважаючи на те, наскільки важливою вона зараз є і як сильно нам не вистачає робочих рук?

Ми бачимо, що в профтехосвіті зараз триває реформа, якраз будуть створювати спеціалізовані коледжі тощо. Але, так чи інакше, кожен обирає той шлях, який кращий для нього. 

З усім цим, дійсно, профтехосвіта має відігравати велику роль, особливо в технічних спеціальностях. Тому що зараз не вистачає саме таких людей на ринку праці.

— А які професії найбільш популярні зараз в училищах?

Наприклад, зараз я бачу, як сильно підіймається популярність такої спеціальності, як інженерія. Це вже багато про що говорить.

— Про чималу популярність коледжів і профтехучилищ також кажуть через те, що там не треба складати НМТ. Чи не є це наслідком того, що багато хто просто намагається уникнути тестування?

Усе залежить від абітурієнта. Не сказав би, що це уникнення. НМТ — це справді важливий іспит і важлива частина абітурієнтського життя. Але кожен обирає свій шлях. 

Я за те, щоб у 8-9 класах максимально проводити профорієнтацію, аби діти чітко розуміли, що їм подобається і куди йти далі.

— Стратегічно важливі галузі для нашої країни це машинобудування, суднобудування, металургія — і там гострий брак кадрів. Як розірвати це коло, коли державі потрібні інженери, а молодь туди не йде?

Держава намагається заохочувати абітурієнтів, виділяє багато бюджетних місць, зокрема й у вищій освіті, щоб мотивувати абітурієнтів вступати на ці спеціальності.

— Не можна сказати, що педагогічні спеціальності мають престижну репутацію. Ми розуміємо, що це, напевно, через заробітну плату вчителів. Але як цю престижність підвищити? Адже це надважлива професія для нашої країни.

Якщо брати вступ на філологію, з цим особливих проблем немає, у нас багато філологів. Але стосовно зарплат викладачів… Це справді проблема. 

Не всі готові працювати в школі саме через заробітну плату, тому багато хто йде у приватні заклади або в репетиторство.

Це системна проблема, яку треба вирішувати на рівні держави.

Читайте також: Задуха, стрес та затяжні тривоги: в Одесі абітурієнти складали НМТ рекордні 13 годин