Відкриваємо світ і Україну: про новий тревел-проєкт на каналі "Дім" розповіли Узол та Манько

Максим Узол та Ольга Манько. Скриншот: kanaldim.tv

Оля Манько та Макс Узол — справжні мандрівники, які відкривають світ та Україну для підписників свого YouTube-каналу. Блогери розповіли про головну місію проєкту та можливість подорожувати Україною навіть під час війни. Які міста ведучі вже встигли відвідати та коли блог про подорожі можна дивитися на каналі "Дім", дізнавайтеся у "Ранку Вдома".

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Як з'явився взагалі ваш тревел блог?

Манько: Якщо копати дуже глибоко, то наше життя складається навколо подорожей. Наші стосунки почалися в першій подорожі, куди ми поїхали як колеги, просто відпочити, а повернулися вже як пара.

Ми довгий час працювали у тревел-проекції, яка передбачала закордонні подорожі. Втім, кордони закрилися, як тільки почалася пандемія коронавірусу. Другий сезон не стався і ми вирішили з Максом, що це слушний час почати власний блог.

Ідея робити свій проєкт, відкривати Україну для українців, в нас виникла давно. Ми навіть якісь пробні варіанти знімали, але вони пішли в смітник, бо то було жахливо. Ми взяли останні гроші наші, купили блогерську камеру та дрон й поїхали знімати Одеську область з друзями. Так почалась історія нашого блогу.

Узол: Це той випадок, коли здається, що почався кінець світу. Втім, ми свої сили спрямували в вірне річище та створили свій блог, який годує та приносить задоволення. Як кажуть, кожна катастрофа є і великою можливістю. Ми нею скористалися, бо українці тоді почали подорожувати Україною. Ми почали відкривати по суті, ці місця.

В ту першу поїздку, коли ми реально витратили тупо останні гроші на те, щоб купити камеру, купити дрон, ми не могли не вирішити поїхати знімати. А знаєте, чому? В нас просто не було грошей, щоб орендувати житло. Наші подруги запропонували нам оплатити житло, то був їхній вклад у розвиток нашого блогу.  Ми самі не знали, що вийде. От завдяки друзям, завдяки такій іскрі, ми почали. За чотири роки це стало блогом, який надихає багатьох, знайомить українців з Україною. Це головна наша місія. 

Скажіть, будь ласка, які трансформації ваш блог пережив з початком повномасштабної війни?

Узол: Сказати, що величезні, це нічого не сказати. Бо ми прекрасно розуміємо, що подорожі відійшли на другий план. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зупинили зйомки, ми вже поставили хрест на нашому блозі. Бо подумали, що подорожі під час війни нікому не треба.  Морально поставили навіть хрест на нашому блозі. Ми подумали, кому потрібен тревел, кому потрібні подорожі під час війни?

Ми провели опитування серед підписників. Ми отримували багато позитивних, подекуди неочікуваних, відгуків. Навіть власник одного кафе написав: "Чуваки, продовжуйте! Ваші відео — це те, що не дало мені з'їхати з глузду на початку війни!". 

Манько: Люди дивилися наші старі відео та надихалися, згадували все найкраще з минулого життя. дехто писав, що наш блог давав йому впевненість в майбутньому. Бо люди дивились наші відео та записували собі списки міст та місць, куди б вони хотіли поїхати після перемоги. 

Що ви відкрили для себе, коли знімали блог?

Манько: Кожна наша подорож — це нове відкриття. Четвертий рік ми їздимо зі фільмування й кожен запис показує щось нове. Якщо ми починали проєкт, як такий лайтовий тревел-блог, то зараз — це дослідження своєї країни. Через наш блог люди дізнаються історію та починають більше любити свою країну.

Глобальна ціль цього проєкту — зробити так, щоб українці полюбили Україну. Тому що якщо людина любить місто, в якому живе, вона буде апріорі робити його кращим. Коли любиш, ти починаєш берегти. Ти заражаєш цією любов'ю інших людей.

Якщо говорити про відкриття, то такою стала для мене Тернопільська область. По-перше, там є каньйони. По-друге, там є неймовірні водоспади. Найбільший рівнинний водоспад Джуринський, наприклад. Це просто неймовірної краси водоспад. Торік, коли ми знімали там, то люди там купалися, влаштовували пікніки. По-третє, там багато замків. Так, багато з них зруйновані, але це наша історія, яку варто пізнавати. Коли ми будемо відновлювати Україну, можливо ми до відновлення цих пам'яток архітектури залучимо інвестиції.

Узол: Я хочу додати свій топ. Просто я родом з Полтавської області, з міста Гребінка. Я прожив в Полтаві 11 років. Я довго вмовляв Олю, а вона зі Львова, знімати саме у Полтаві та області.

Ми поїхали практично на кордон із Сумською областю, де починається Слобожанщина. Там, наприклад, є гончарна столиця України — Опішня. Коли ми туди поїхали, то зрозуміли, що основне — не місця, а люди, які їх бережуть. Ми там познайомились з дуже класною парою, яка тримає хутір в Опішні. Деяким будиночкам вже 100 років. Їх відновили й там можна жити.

Знаєте, це відчуття, коли ти приїжджаєш до бабусі. Це ніби поїздка на літні канікули до бабусі. В кожній хатині є піч, на якій ви можете полежати, погрітися. Суть в тому, що ця пара розвинула зелений туризм. Вони готують автентичну полтавську їжу. Ця жінка, Марина, перечитала Котляревського, знайшла ці рецепти та відновила ці страви. Тобто ти опиняєшся у час, коли жив Котляревський.

У чому особливість тих випусків вашого блогу, які мають назву "Відчуй та зачекінся"?

Узол: Ми українізували наші назви й змінили формат. Ми провели дослідження, залучили наших друзів маркетологів, які служать на фронті. По відгуках ми зрозуміли, що люди, коли дивляться наш блог, вони переносяться в ті місця, навіть не перебуваючи там фізично. Тобто подорожують онлайн з нами. Зокрема, ті, хто не має можливості зараз поїхати по маршрутах, вони дивляться, і вони відчувають, ніби вони з нами подорожують.

Тобто наша задача — телепортувати людей, які дивляться зараз блог, щоб вони відчули те, що й ми, коли перебуваємо на локації.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

Медіа-партнери
Прямий ефір