Як стати носієм української мови: комунікаційниця проєкту Edera Дар'я Дригіна розповіла про курс "Мовити мотиви"

Перейти на українську мову та вільно нею заговорити допоможе безплатний онлайн-курс "Мовити мотиви". Комунікаційна менеджерка студії онлайн-освіти Edera Дар'я Дригіна пояснила, для кого цей курс, та розкрила його секрети. Деталі — у матеріалі "Ранку Вдома".

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Як знайти цей курс? Що потрібно, аби стати його слухачем?

— По-перше, цей курс у вільному доступі. Всі, хто має гаджети та інтернет, можуть пройти цей курс. Заходите на Edera.com та реєструєтеся. Він підходить для людей будь-якого віку. Єдине, в нас є модуль про лайку, тому дітей бажано трішки від екранів в цей момент відсунути. Загалом він доволі простий в розумінні і його комфортно проходити.

— Тобто є курс окремо про українську лайку?

— Так, в нас є модуль, в якому є окрема лекція про українську лайку. Саме про лайку.

— Які ще є модулі?

— Загалом їх чотири. Перший — історичний, бо ми загалом маємо занурювати в контекст мови. Це полегшує перехід. Ми розповідаємо, звідки взялася українська мова. Розповідаємо, чим вона відрізняється від російської, від білоруської.

В нас є модуль, який пояснює більше, мабуть, синтаксис, фонетику, ступені порівняння різні. Є модуль, який допомагає нам зрозуміти, що суржик, англіцизми — це також частина мови. Допомагає знайти якісь вислови, якими ми можемо замінити російські сталі вислови, до яких ми звикли.

Четвертий модуль — це про культурні контексти, як українська зараз побутує в дубляжі, наприклад, в жартах, стендапах, та в лайці.

— Зараз у Києві чути багато української мови?

— Так. Я помічаю те, що навіть діти говорять українською.  Підлітки, на жаль, мало говорять українською. Наприклад, дослідження 2022 року, які проводили КМІС, свідчать про те, що українську в побуті та на роботі почали використовувати на 25% українців більше.  Свіжих досліджень немає.

Ми, наприклад, перед тим, як розробляти цей курс, провели опитування. Це не є соціологічне дослідження, одразу мушу попередити, але ми опитували понад 1 000 осіб серед своїх підписників. Це було таргетоване опитування, були залучені всі регіони України. В Києві понад 36% опитаних перейшли на українську з початку повномасштабного вторгнення.

Для того, щоб люди переходили, потрібно більше контенту українського, більше таких курсів. Це має бути через занурення, не через примус, а через зацікавлення. В кожного свій мотив мовити. Хтось з народження говорить українською, хтось переходить через війну, або тому, що почув, як власне його сусід говорить українською. Йому теж захотілося спробувати. Такі мотиви теж є. 

З власного досвіду скажу, що багато людей переходить на українську, але це важко зробити, якщо ти не перебуваєш у цій мовній бульбашці. Тобто у випадку, коли немає контенту навколо.

— Як ви ставитеся до суржика?

— Нормально. Загалом, я сама з російськомовного регіону. Теж починала говорити суржиком. В нас в курсі є модуль про те, що суржик — це нормально. Ми всі з цього виходили. Адже понад 400 років українську мову взагалі забороняли. Просто варто розуміти, що це не соромно говорити суржиком. Краще пробувати переходити з суржику не на російську, а на українську.

— Що ви порадили б людям, аби покращити свою вимову?

— Не боятися говорити українською, знайти собі партнера, який буде разом з вами переходити на українську. Ви будете підтримувати одне одного. Точно раджу дивитися фільми українською, слухати музику українську, жарти. Хоча б перевести свої ґаджети та соцмережі на українську мову. До речі, в нас є спільноти. Навіть у спільноті "Мовити" люди обмінюються фантастичними історіями переходу на українську мову, регіональними словечками. Це завжди дуже цікаво.

— Скільки людей пройшло курс?

— Понад 5 000 осіб пройшли курс. Це лише за місяць. Загалом ми маємо 19 коротких відео до 12 хвилин. Є додаткові матеріали, які ви можете вивчати у своїй темі. Це різні рекомендації книг та фільмів. Наші модулі насичені прикладами з музики, з літератури, щоб показати, як це побутує.

— Що найбільше дивляться?

— Про лайку, звісно. У нас там Ірена Карпа розповідає, як лаятися українською. В нас, до речі, дуже добре українська питома лайка, тому це в принципі дуже цікаво.

— Звідки черпаєте інформацію?

— Подкасти, сучасна українська література. Це вийшло на доволі високий рівень. Це приємно читати та перебирати ці всі словечка. Зараз набагато більше українського контенту. Якщо люди це усвідомлять і припинять шукати російську, вони зрозуміють, скільки всього є вже українською. До речі, це вже другий наш курс. Перший курс був значно простішим. Ми хотіли закохати в українську, а цей вже трошки ґрунтовніший. Просять продовження. Зокрема, розказати синонімію, більше фразеологізмів. Тема фразеологізмів та лайки — це найпопулярніша історія.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• "Театр ветеранів" готується до роботи: про реабілітацію мистецтвом та залаштунки проєкту розповів драматург та військовослужбовець Максим Курочкін
• Ukraine Recovery Conference-2024 та міжнародні гранти: інтерв'ю із заступницею міністра у справах ветеранів Оксаною Сивак
• Подвиг залізничників під час війни: інтерв'ю зі сценаристами серіалу "Потяг"
• Як комунікувати медикам на фронті та в тилу — поради проєкту "Як ти, брате?"
• Про підтримку близьких, які переживають втрату, розповів психолог гарячої лінії Українського ветеранського фонду Чаморсов
• Коли я співаю, то відчуваю зв'язок з мамою, — народна артистка України Тоня Матвієнко 
• Про проблеми жінок у війську: інтерв'ю з координаторкою психологічної служби "Марш жінок" Тетяною Павловою
• Об'єктивація жінок: сексологиня пояснює, що це таке та як з цим боротися