Як комунікувати медикам на фронті та в тилу — поради проєкту "Як ти, брате?"

"Тактична комунікація для медиків" — посібник волонтерського проєкту "Як ти, брате?". Його розробили в співпраці з проєктом з відновлення ментального здоров'я українських військових медиків Repower NGO. У посібнику узагальнили способи, які знайшли та використовують військові та цивільні медики для того, щоб через розмову допомагати тим, кого вони лікують, собі та колегам. Як шукали способи, які працюють і в окопі під обстрілом, і в шпиталі, і в цивільній поліклініці, і навіть у стоматології, розповів у "Ранку Вдома" психотерапевт, засновник проєкту "Як ти, брате?" Антон Семенов.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Ви випустили посібник "Тактична комунікація для медиків". Розкажіть, що це за посібник?

— Це вже другий посібник нашої нової серії "Тактична комунікація". Він про те, як адаптувати комунікацію під умови тривалої повномасштабної війни в різних професійних ситуаціях. Це вже другий посібник. Перший був для закладів освіти. Ми прагнемо таким чином допомогти медикам, зокрема, покращити комунікацію.

У нас, починаючи з 2022 року, було багато запитів від медиків, які скаржилися на певні проблеми у комунікації. Люди переживають складні ситуації, це складний досвід як для медиків, так і для військових. Велика плинність, важкі поранення. Ми пояснюємо, що говорити та коли. Якщо люди не комунікують, очевидно, що це впливає на якість взаємодії. Навіть на якість лікування. Дуже важливо, щоб поранений та медик працювали, як в одній команді.

Комунікація впливає на стан самого пораненого. У нас перший пункт алгоритму — повідомити пацієнту про те, що допомога надається: "Я поруч. Я надаю тобі допомогу". Людина відчуває, що в неї є підтримка. Їй легше боротися, справлятися, триматися, бути у свідомості.

— Які п'ять важливих фраз для медика є у посібнику?

— Фрази насправді можуть бути різними. Це не так принципово, як ми побачили. Ми розробляли посібник спільно з проєктом Repower NGO. Вони допомогли нам отримати доступ до великої кількості бойових медиків, іноді прямо "з нуля". Ми питали медиків, що вони роблять, як відбувається їхня взаємодія з пацієнтами.

Ми побачили одну закономірність, яка підтвердилися, коли ми опитували поранених. Виявилося, що головний пункт — це повідомити про те, що допомога надається. Бо умови надання допомоги можуть бути дуже складними, але ситуацію часто рятує людяність, людська розмова, опіка, допомога, спілкування.

Наприклад, коли людину передають по ланцюжку допомоги, дуже важливо, щоб той, хто приєднається, відразу повідомив: "Тепер я за тебе відповідаю". Людина розуміє, що її не кинули. Це по-перше.

По-друге, медику потрібно вголос проговорювати власні дії зараз. Це допомагає навіть самому медику діяти правильно та заспокоювати пацієнта. Всі розуміють, що відбувається. Є визначеність, визначеність — це валюта війни.

— Видати такий посібник — це величезна робота. Як ви проводите збір інформації? Скільки часу займає підготовка одного такого посібника?  Скільки людей залучено?

— Близько шести місяців тримає робота над кожним посібник. З нашого боку — це понад 100 осіб. Це волонтерська спільнота.

Спочатку триває анкетування. Там може бути сотні анкет. Потім ми починаємо опитування людей. Це кілька етапів. Спочатку треба з'ясувати суть проблеми, намітити ключові питання, які треба ставити. Потім ми опитуємо всіх, збираються аналітичні таблиці, щоб побачити збіг факторів. Бо те, що люди кажуть, не завжди відповідає реальності. Одна думка — не важлива, важлива статистика. 

Після глибинних опитувань створюється зміст. Це повний текст презентації, доповідь. Потім її озвучують на групах випробування. Іноді це особисте спілкування, але переважно це мінімум шість груп випробування. В першу чергу ми перевіряємо, як це сприймається. Кожне речення повинне бути відшліфоване, аби його правильно зрозуміли.

Через деякий час проводяться ще дві зустрічі з такою групою для того, щоб з'ясувати, наскільки це виявилося корисним. Буває таке, що люди зрозуміли щось не правильно. Потім уже створюється текст посібника. Близько 50-60 осіб вичитують текст і дають та надають зворотний зв'язок. Правлять друкарські помилки та коректні принципові речі. Все це обробляється. Знову робиться новий текст, нова редакція і знову розсилається новій партії читачів, щоб вони знову перевірили. Коли є позитивні відгуки, тоді йде в друк.

До речі, для посібника "Тактична комунікація для медиків" ми опитували цивільних та бойових медиків, медиків в шпиталях та на "швидкій". Виявилося, що до процесу евакуації, наприклад, залучено багато людей. Ті ж самі водії можуть розповісти складні ситуації. Адже вони також комунікують.

Читайте також:

• Спілкування цивільних та військових: психолог пояснив, як уникнути конфліктів  
• Тактовна комунікація: психолог пояснив, як та кому варто опанувати цю навичку 
• Тактична комунікація для військових: психолог дав ключові поради мобілізованим
• Комунікація освітян під час війни: команда "Як ти, брате?" видала новий посібник з практичними порадами  
• Три питання, які навчать українців надавати психологічну допомогу, назвав психотерапевт