Непомічена пісня на вулицях Європи: про адвокаційну кампанію Української академії лідерства розповів Дмитро Сиротюк

Місяць тому студенти Української академії лідерства провели унікальний перформанс у столицях Німеччини та Данії. Вони заграли "непомічену пісню". Ця експедиція української молоді покликана нагадати європейцям про Україну, яка забезпечує їхній спокій. Як планували нову адвокаційну кампанію та обирали країни для її демонстрації у "Ранку Вдома" розповів менеджер з програм Української академії лідерства Дмитро Сиротюк.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— В чому полягає сенс аудіоперформансу "непочута пісня"?  Як це звучить?

— Ми їздили європейськими містами, на площах міст виставляли мікрофони й записували звуки міста. Зазвичай це розмови перехожих, громадський транспорт. Це все залишається непоміченим, поки ми просто йдемо у справах. Коли є фокус саме на цей звук то виникає усвідомлення того, що ці звуки можна чути завдяки тому, що Україна захищається і війна не пересувається на території Європи. Європейців вразило це. Вони усвідомили те, наскільки це є цінно.

— Скільки людей брали участь у цьому перформансі? Скільки вас поїхало в турне?

— Загалом в експедиції брали участь два осередки Української академії лідерства. Це орієнтовно по 45 студентів та команда менторів. Загалом наша група складала 120 осіб орієнтовно, і ми їздили двома маршрутами. Спершу ми відвідали Брюссель, Страсбург, оскільки там зосереджені ключові інституції. Загалом наша експедиція має не тільки адвокаційну мету. Ми також прагнули досліджувати інституції. Тому ми поїхали у Брюссель та Страсбург. Потім ми поїхали двома маршрутами. Львівський осередок прямував до Данії, до Копенгагена і через Дрезден поверталися. Ужгородський осередок сфокусуватися над містами Німеччини. Це був Франкфурт, Мюнхен. Ми по дорозі заскочили в Братиславу.

— Це перший такий досвід Академії лідерства?

— Академії лідерства проводити подібні експедиції. Під час пандемії коронавірусу було складніше це зробити. Так, це дуже важлива місія Академії, яка триває ще від заснування, з 2015 року.

— Як ви обирали країни, міста, по яких ви їздили з цим виступом?

— Це дуже складне питання, бо ми довго дискутували про те, які міста обрати. Бо ми розуміли, що туди треба привести голос України. Ми радилися з МЗС. Ми визначали фокуси дипломатично-адвокаційної української позиції. Тому обрали саме Німеччину та Данію. В Данію фокус на те, що вони багато допомагають, їм треба подякувати. Французи теж дуже тепло відгукувалися, співчували й говорили про те, що вони вболівають за Україну. В Німеччині слабшає підтримка, тож там треба було нагадати про те, що у нас відбувається та фокусувати їх на цінності того, що в них є.

— Чи відчувається втома у європейців від українських новин?

— Я б не сказав, що це втома. Ми вибрали позитивні меседжі. Прагнемо довести європейцям, що завдяки Україні вони можуть жити у мирних містах. Ми направили увагу на те, що їхнє відчуття безпеки. Позитивний меседж гарно зустріли, була емпатія. Акція добровільна. Тобто студенти стоять на вулиці та запрошують до розмови. Хто не має бажання спілкуватися, той оминає. У нас стояв стенд, на якому були написи про те, що відбувається. Вони мали такий характер віддзеркалення, бо там були багато дзеркальних елементів. Також студенти мали таблички з написами, які теж віддзеркалювали панорами міста. Мікрофони стояли осторонь від активної зони, де було чути чистий звук міста. Паралельно студентка або студент начитували текст відповідно мовою місцевих жителів про нашу адвокаційну діяльність. Оскільки це також було перед Євробаченням, ми вирішили акцентувати й на цьому. Ми назвали акцію 38 піснею Євробачення. Це пісня миру, вона усіх об'єднує.

— Чи здатні жителі мирних країн зрозуміти меседжі, які транслює Україна?

— Мені здалося, що вони дійсно відчувають це. Багато перехожих плакали, коли слухали це і чули текст.  Багато хто потім розмовляв довго зі студентами про те, як вони слідкують за новинами в Україні, як вони вболівають, донатять.

— Скільки міст ви охопили? Яке місто справило враження на вас?

— Ми охопили близько семи міст великих європейських. Це було не вперше, бо кожного року в нас досить потужна адвокаційних кампаній. Торік ми їздили, зокрема, з тематикою злочинів Путіна. Стосувалося це історії із викраденням дітей та виклику Путіна та Білової до Гааги. Ми видрукували величезну книжку на 60 сторінок. Теж їздили по містах Європи, розповідали про це. Зокрема, ця адвокаційна кампанія увійшла до трійки кращих за версією фестивалю реклами ABC у Нью-Йорку. Наша адвокаційна діяльність має тривалу історію. Одна з перших кампаній — це історія "ресторану", який допоміг українцям вижити під час Голодомору. Ми їздили у Брюссель з фудкортом та пригощали європейців не смачними стравами, бо вони там чи з кори дерева, чи з відходів. Це була одна з перших адвокаційних кампаній Академії лідерства про визнання Голодомору. Зрештою, ми десь відчуваємо причетність до того, що багато країн визнали Голодомор.

— Чим ви ще займалися під час експедиції?

— Під час останньої експедиції ми сфокусувалися на дослідженні європейських інституцій. Ми хочемо, щоб студенти Українська академія лідерства розуміли, як функціонує демократичний світ. Що таке принцип консенсусу і як він відображається в політиці, в управлінні європейським інституціям. Тому в нас були зустрічі в Європейській комісії, в Європейській раді, в НАТО. Зокрема, ми досліджували, як Альянс забезпечує безпеку цих демократичних цінностей і взагалі цих цінностей, консенсусу в тому числі.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• "Театр ветеранів" готується до роботи: про реабілітацію мистецтвом та залаштунки проєкту розповів драматург та військовослужбовець Максим Курочкін
• Ukraine Recovery Conference-2024 та міжнародні гранти: інтерв'ю із заступницею міністра у справах ветеранів Оксаною Сивак
• Подвиг залізничників під час війни: інтерв'ю зі сценаристами серіалу "Потяг"
• Як комунікувати медикам на фронті та в тилу — поради проєкту "Як ти, брате?"
• Про підтримку близьких, які переживають втрату, розповів психолог гарячої лінії Українського ветеранського фонду Чаморсов
• Коли я співаю, то відчуваю зв'язок з мамою, — народна артистка України Тоня Матвієнко 
• Про проблеми жінок у війську: інтерв'ю з координаторкою психологічної служби "Марш жінок" Тетяною Павловою
• Об'єктивація жінок: сексологиня пояснює, що це таке та як з цим боротися
• Як стати носієм української мови: комунікаційниця проєкту Edera Дар'я Дригіна розповіла про курс "Мовити мотиви"
• Вірші Жадана та шоу Каті Царик: про створення дебютного альбому "Народжена в серпні" розповіла співачка Марта Липчей