Евакуація, благодійні аукціони та хейт у соцмережах: Петро Конопля, Василь Байдак, Євген Галич і Денис Христов у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"

Гостями новорічного "Тихого вечора з Оленою Кравець" стали бойовий медик 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського Петро Конопля, стендап-комік і волонтер Василь Байдак, фронтмен гурту O.Torvald та військовослужбовець ЗСУ Євген Галич і Денис Христов, який евакуює жителів прифронтових територій. Вони розповіли про евакуацію тварин та людей з прифронтових територій, хейт у соцмережах та благодійні аукціони.

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

Евакуація ферми

— Не зважаючи на те, що відбувається, в твоїй історії є якась частка іронії. Ти і по життю дуже іронічний, і так воно й складається в тебе. Я хочу, щоб ти розказав про евакуацію ферми.

Христов: У мене в соцмережах склалися такі відносини з захисниками тварин, що я й не знаю, чи варто цю історію розказувати. Можливо, мене там десь лінчують. Бо вони постійно шукають привід у моїх відео. Десь гавкає собака — чому не відв'язали? Кидай людей і їдь туди відв'язувати і забирати цю собаку. 

Отже, це було десь у вересні-жовтні 2023 року в Петропавлівці (Дніпропетровська область, — ред.). Там тривають жорсткі бої, ворог досі лізе туди. На той момент ще можна було туди приїхати. Нам потрібен був скотовоз, щоб вивезти цілу ферму: коней, свиней, корів, кіз. Так сталося, що людина приїхала туди з однією козою, але до неї збіглися всі [тварини], яких покинули люди, що евакуювалися. Мій товариш Антошка сказав, що має знайомого з такою машиною. Приїжджаємо в якусь промзону за Дніпром, бачимо нормальну скотовозку, п'ятитонник. Вийшла жінка і каже: "Дивіться, в мене морозильні камери зараз усі зайняті". І я такий: "В сенсі?". А потім: "Ні-ні, ви не так зрозуміли. Нам треба їх живими з господарем вивезти їх під Харків". Виявилося, що це було місце, де б'ють тварин, а ця автівка призначена для перевозки на бійню. Вона нам дала цю машину, сказавши, що раптом що її двері для нас завжди відчинені.

За два дні ми вивезли цю ферму. Це була просто неймовірна евакуація. Всі живі, з тваринами все добре. Вони під Харковом і потребують допомоги, бо пройшли крізь пекло. Їх треба годувати, купувати їм корм і сіно. Цей чоловік, Влад, продовжує займатися цими тваринами і хоче створити реабілітаційний центр для військових, де вони б могли відновлюватись, взаємодіючи з тваринами. 

Коли ми їхали на Авдіївку, там була ферма, яку повністю розбомбили. Мені розповідали, що коні налякані й поранені просто бігали полями. Конюх приїжджав з кобилою і нею заманювали коней. Тільки так мали можливість їх вивезти.

— Женю, от чого ти ржеш?

Галич: Я сміюсь із того, як Денчик підбирає слова, щоб не образити захисників тварин і гендерно самих тварин — не можна коня назвати кобилою. А який колір шкіри у цього коня? Я правильно все говорю?

Карагодін: Це, слава богу, вони ще не мають політичних інтересів.

Обміняв 200 грам солі на кросовер для ЗСУ

— Якщо хтось не знав, за 2023 рік Вася Байдак став відомим космічного масштабу: веде конференції, робить подкасти з всесвітньовідомими людьми, збирає мільйони на ЗСУ. Я навіть не знаю, про що спитати, тому що впевнена, що у Васі є мільйон історій. Будь ласка, розкажи якусь.

Байдак: У мене цей рік асоціюється з аукціонами. В українській комедії з'явилася класна фішка — після стендапу проводити аукціон. Це вже прям база. Тому я приніс історії про лоти, бо це інколи цікаво. Це історія про людей, які беруть участь в аукціонах. Це чудово, бо вони розуміють, що треба багато донатити. Є у мене тепер улюблена історія про аукціони. Були в Калуші, збирали кошти для Української добровольчої армії благодійним концертом. Купили ми там рожеву панамку (перемога Kalush Orchestra на Євробаченні-2022 зробила відомою не лише пісню "Стефанія", а й рожеву панамку лідера гурту Олега Псюка з міста Калуш, — ред.). Продали її там же за 7500 гривень.

— Тобто це не саме та панамка Калуша (Олега Псюка)?

Байдак: Ні, не його панамка. Ми купили її в Калуші. Ще цікава історія була в Шрусбері, це Велика Британія. У нас був один вільний день, коли ми їздили Британією і збирали кошти на ЗСУ. Ми не хотіли просто відпочити, тому поїхали, як нам сказали, в Шрусбері. Там мало населення, людини чотири, але всі прийдуть, сказали. Здається небагато, але 3000 фунтів (близько 144 464 грн, — ред.) із цього містечка було. Порівняно з Лондоном, це небагато, але це один "Мавік". Ми розуміли, що скоріше за все донатів буде мало, тому нічого особливого на той аукціон не ставили. Взяли якихось пару брелоків, і йшли вони погано — невеликі кошти взагалі були. Але я нахапав багато кубиків цукру "За перемогу" з "Укрзалізниці". До речі, теж у Британії на одному з аукціонів ми продали якось цього цукру на 56 000 гривень. Згадав я про сіль "Міць. Українська кам’яна", яку продавали в "Сільпо".

Конопля: Я, до речі, був на твоєму стендапі в Одесі і бачив, як ти продавав плакат Залужного. Це було феєрично! Я сидів у першому ряду і просто надривав живіт. 

Байдак: Дякую! Це велика честь.

Конопля: Я й сам шукав можливість, як реалізувати лоти, а ти мене так надихнув зі сцени.

— Що там з історією, Васю?

Байдак: А, ну, взяв я ту сіль із Соледара від United24. Мені її колись подарували, а я собі подумав тоді, що колись продам. Думав, виручу за неї пару сотень фунтів. Пропонують 100 фунтів, 120… аж раптом якийсь мужик: "Машина!". Я такий: "Дякую, ви теж машина". Всі посміялися і я пішов далі. А він знову: "Машина! Авто даю за сіль. Nissan X-Trail за сіль". І все. Він забрав сіль і віддав Nissan X-Trail, який зараз працює на сході.

Христов: Востаннє за сіль щось купували, напевно, у ХVIII столітті.

Що означає слово "перемога"

— Зараз я хочу, щоб наш гість Петро Конопля ще раз пояснив, бо, можливо, не всі бачили і чули, як він у нас в програмі вже розповідав, що таке перемога з точки зору лінгвістики.

Конопля: Якщо ми говоримо про слово "перемога", то в російському варіанті це "победа" — була біда і не стало біди, те, що сталося після біди. В українському словнику — "перемога". Це коли ти можеш щось зробити, але робиш ще більше — пере-мога. 

Галич: Я буду зустрічатися на свята зі своєю родиною, зі своїм сином, і обов'язково саме так пояснюю це. Дуже дякую! 

Конопля: До речі, ми минулий Новий рік зустрічали на "нулі". Сиділи в БТРі і чекали, поки там відстріляються і зміняться люди. Пили чай з літрової кружки, яку передавали по колу.

Христов: Мені теж Новий рік довелося зустрічати на "нулі" — на Стельмахівці (село у Сватівському районі Луганської області, — ред.). Це були найсмачніші олів'є і тушонка в моєму житті. Тому що ти знаходишся з цими хлопцями-військовими, з кіборгами, в їхньому бліндажі. Там найсмачніше і воно запам'ятовується назавжди. Це, здається, був найкращий Новий рік у моєму житті.

Галич: Я свій день народження (29 квітня, — ред.) 2023 року зустрічав на сході у компанії мого побратима Жеки і батюшки. У нас була одна котлета, один солоний огірок, шматок хліба і коньяк, який привіз батюшка. Холодно було.

Хейт в соцмережах і паролі на блопостах

— У Жені 2023 рік видався дуже щільним: ти воював, відновлювався, потрапив в аварію, відновлювався після аварії, записував нові треки, зробив декілька благодійних сольників. Яка подія цього року була для тебе найбільш яскравою?

Галич: Ніколи не реагував, а зараз чомусь почав реагувати на людей, які хейтять. Ми ось спілкувалися, чому я не прийшов у формі сьогодні. Я нещодавно виклав, як ми робили кавер на Надю Дорофеєву і я записував вокал на маленькій студії і прийшов туди у формі. Бо у мене не було часу — я швидко звідкись приїхав і мав їхати далі. Мені там не написали жодного позитивного коментаря, лише те, що я позер і хизуюся формою. Тому я сьогодні в цивільному.

— Це дуже дивно, що військові, які носять цю форму, бо в ній працюють, мають вибачатися за це.

Галич: У мене було багато різних епізодів, розкажу один дуже драматичний і один дуже смішний. Ми цього року зробили три благодійні концерти. Після ми влаштовували аукціони. Одного разу продали гітару нашого гітариста. Хлопець, який її придбав, вивів на сцену ще одного хлопця — військового, якому не вистачило грошей. У нього не було пальців на руці. Він сказав, що не може грати, але хотів для себе придбати цю гітару. То цей хлопець, який її таки придбав, подарував йому її.

Друга історія про те, як ми збирали гроші на підрозділи і на фонд, який займається психологічним відновленням бійців. Якось у першому ряду стояли дітки, хлопчики маленькі, і постійно тягнули руки. А в нас недитячі концерти — ми граємо рок-музику і дітей бачимо рідко на виступах. Вийшли ті три хлопчики на сцену. У мене був піднесений настрій і я почав їх трохи підколювати, питати, чи хочуть вони заспівати. Коли один із них дає мені конверт з грошима і каже: "Це на реабілітацію вашого друга. Ми все літо продавали лимонад і зібрали 8000 гривень". У мене ком у горлі був, я плакав, мене розірвало на сцені і я не міг далі виступати. Для багатьох людей важко скинути 10-20-500 гривень, а хлопці стільки зібрали. Ввважаю їх героями!

Ще одна історія є, від якої мені було трішечки страшно. Я гадаю, Петро знає, що на сході є безліч блокпостів, на яких треба називати паролі або показувати документи. Але в основному паролі називають. Вони бувають різні: числа, дати і все, що завгодно. У нас є ці паролі і завдання було таке: на цивільній машині в цивільному одязі провести розвідку і знайти деякі локації в тих селищах, де це було потрібно зробити. Зупиняють нас на блокпосту і питають пароль. Кажуть мені перше слово — "ялинка", наприклад. Я запитав, який у них регіон, він мені відповів. Я перебрав [у телефоні] паролі і знайшов, що відповіддю на "ялинку" є "миша". І кажу: "Міша". Вони такі: "Що? Ялинка!". А я їм знов: "Міша". Сказали виходити з машини, починають все обшукувати. Я їм кажу, що я військовий і все таке. Коли вони мені: "Не "міша", а "миша"!". А я прочитав російською просто! Нас завели і посадили, ми чекали близько чотирьох годин, поки вони комусь дзвонили і поки хлопці нас не забрали. Це був такий попадос! Вони ще потім з нас гнали.

— Вони тебе не впізнали? 

Галич: Ні. Це на довгий час мені слугувало уроком.

— Вивчив, як читається українською?

Галич: Це так.

---

Гостями новорічного 36-го випуску програми "Тихий вечір з Оленою Кравець" стали: Дмитро Кулеба, MONATIK, Kola, гурт Nazva, Roxolana, Пилип Коляденко, Денис Христов, Петро Конопля, гурт Schmalgauzen, Василь Байдак, Наталя Гаріпова, Євген Галич.

Проєкт "Тихий вечір з Оленою Кравець" — це легка, спокійна розмова про важливі та актуальні для українців речі і події, яка дозволяє трішки відпочити й відволіктися від напруження, в якому ми всі живемо. Проект завоював серця українців. "Тихий вечір з Оленою Кравець" (повні епізоди та окремі сюжети) разом вже отримав понад 48 млн переглядів* на диджитал-майданчиках каналу "Дім" (YouTube, Instagram, Facebook, TikTok).

*Дані станом на 04.12.2023

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

• Кулінарна дипломатія, вступ України до ЄС та чого зараз бажають діти під Новий рік: міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"
• Знаки долі, застільні коломийки, благодійність та карти Таро: Roxolana, Kola, гурт Nazva та Пилип Коляденко за святковим столом "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• Про материнство, благодійні проєкти та дитяче Євробачення: співачка Світлана Тарабарова — гостя "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• 10 млн за 62-денний благодійний похід, а також треш-історії та травми під час нього: Марк Куцевалов та Міша Гудемюк у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"
• Про волонтерство, рідну Чернігівщину, фільм "Запал" та народження доньки: Onuka у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"
• Евакуація дітей з Бахмута, Олешок та Авдіївки, "Білі янголи" і прихистки: волонтерка Оксана Волжина у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"
• Мізогінія, жарти про пісюрик та традиція передавати алкоголізм: стендап-комікеса Лєра Мандзюк у програмі "Тихий вечір з Оленою Кравець"
• Про відзнаку президента України, 1300 автівок та тонни новорічного салату для військових: волонтер і радник головнокомандувача ЗСУ Юрій Тира — гість "Тихого вечора з Оленою Кравець"