Історія про супергероїв та мілітарі культуру в Україні: інтерв'ю з режисером фільму "Ми були рекрутами" Любомиром Левицьким

2 травня в український прокат виходить стрічка "Ми були рекрутами" — фільм у жанрі мок'юментарі, присвячений воїнам 3-ї окремої штурмової бригади. Головний у стрічці — військовослужбовець "Журналіст", який замість того, щоб збирати інформацію для ЗМІ, стає частиною бригади.

Режисером виступив Любомир Левицький, у творчому доробку якого фільм "Йди за мною" — документальна стрічка 2022 року про розстріл Андрія Богомаза — та ігрове кіно #SelfieParty. Про те, яким вийшов фільм, чому українцям варто його побачити, на які потреби підуть зароблені з прокату кошти та як краще говорити про війну, у "Ранку Вдома" розповів режисер стрічки "Ми були рекрутами" Любомир Левицький.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Про що цей фільм? З ким ви його створювали?

— Це дуже нестандартний для України жанр. Це жанр мок'юментарі. Це фільм про нових супергероїв, які є реальними сьогодні у нашому житті. Ми його створили разом із 3-ю окремою штурмовою бригадою.

В YouTube з'явилось дуже багато відео від бійців 3-ї окремої штурмової бригади, які вони активно поширювали у своїх соцмережах. Постало питання: "Хто ці люди?". Ми подумали, що треба розібратися й показати. Так народився цей формат.

Я дуже довго думав, як його реалізувати. Я не є документалістом. Все своє життя знімаю ігрове кіно і люблю кінотеатри. З початку повномасштабної війни я зрозумів, що мені потрібно приєднатися до кінематографістів документалістів, бо в цей час потрібно фіксувати ті речі, які відбуваються в Україні. Моїм першим фільмом став фільм "Іди за мною". Це такий 30-хвилинний фільм. Він є у вільному доступі. Це фільм про рятувальну операцію дронами. Неймовірно крута історія.

Медіаслужба 3-ї штурмової побачили цю історію і запропонували зробити щось схоже. Тоді ми почали шукати форму. Я подумав взяти юного репортера, який мав бути журналістом, але приєднався до 3-ї штурмової й бере позивний "Журналіст". Він їде з хлопцями на схід, маючи там вісім зупинок. Він бере інтерв'ю у восьми різних людей. Найскладніше було відібрати їх. Бо це реальні бійці, реальні легенди 3-ї штурмової. Ці люди створюють нову мілітарі культуру України.

— У трейлері є шлейф ігрового художнього кіно. Виглядає круто. То що це за жанр?

— Мок'юментарі — це такий жанр, де реальні люди зі своїми реальними історіями покладені в художню форму. У нас один актор — це рекрут. Взагалі я не хотів мати акторів.

Якщо це була історія супердокументальна, то я не хотів мати нікого з акторів. Втім, ми не знайшли реального рекрута, який би мені підходив. Я згадав за Бориса Савенка — актора. Я з ним працював на фільмі #SelfieParty. Це комедія для підлітків, яку ми робили у 2015 році. Я йому запропонував стати рекрутом у цьому фільмі й поставив одну мову — пройти курс молодого бійця в 3-й штурмовій. Коли він почув пропозицію то сказав, що подумає. Він попросив день на відповідь, втім передзвонив вже за годину та погодився. Він прийшов курс молодого бійця, хоча йому було важко. За кілька днів він сказав, що йому подобається, він це все пропустив через себе і його прийняли.

— Як його прийняли? Як він почувався у цій ролі? 

— Та його прийняли дуже класно. Я переживав, що буде певний бар'єр між ним та штурмовиками. Такого не було. Настільки все працювало злагоджено, що я й сам довго в це не вірив. Взагалі за цим фільмом стоїть якась вища сила. Я не знаю, як це пояснити, але у нас було дуже багато логістичних проблем.

По-перше, ми працювали з армією, все стрімко змінюється. Якщо взяти продакшн, то завжди 50% всього іде не так, а помножте це на роботу з армією. Словом, у нас було багато таких проблем, які, здавалося, було неможливо розв'язати. Втім, все вирішувалося саме собою в останні хвилини. Таке враження, що якісь там духи воїнів стоять за цим фільмом.

— Яка місія цього фільму?

— Місія дуже важлива.

Перша — це, звісно, розказати людям, хто ці люди. Тому що ми до кінця не розуміємо, хто наші воїни. Це люди з крутими сім'ями, філософією, баченням війни. Вони всі абсолютно різні. Друге — це мілітарі культура, яка народжується в Україні. Це просто неймовірний пласт. Ви не уявляєте, наскільки це круто!

Такого немає ніде у світі. Де є культура патчів. Кожен підрозділ створює свої патчі. Це створення хабів, мерчів, це ціла культура. Мені хочеться це показати. Предметна місія цього фільму — зібрати кошти на покупку роботизованих систем для 3-ї штурмової. Це те, що може рятувати життя. Є місця, де роботизовані системи можуть стояти на обороні, не залучаючи живу силу. Це реально збереже багато життів.

— Цю історію за самого початку робили для кінотеатру? 

— Так, це взагалі історія дуже цікава. Ми не планували кінотеатральний фільм. Бо хронометраж був 60 хвилин. Ми планували зробити це для якоїсь платформи.

Коли я змонтував фільм, то вийшла стрічка на дві з половиною години. Я розумів, що максимум, який я "зріжу" — година. Тобто це буде повнометражний формат. Коли все завершилося, я зрозумів, що цю історію треба показати в кіно. До речі, ми експериментували зі звуком. Ми його підсилили, додали атмосфери. Людина отримає зовсім інший досвід перегляду реальних кадрів.

Фільм для всіх. Фільм не про страждання, які ми переживаємо.

Фільм про героїзм, фільм про мотивацію. Це не то кіно, де ми ще раз показуємо, як нас знищують, як націю. Це навпаки, про те, як ми робимо все круто.

Завдяки героям ми можемо зараз дивитися прем'єру. 

— Як довго тривала робота над цим фільмом? З якими труднощами, окрім проблем з логістикою, довелося мати справу?

— Взагалі знімальних днів потрібно було 10, але нам дали п'ять. Це не той випадок, де ви можете найняти акторів на місяць. По-перше, це не художнє кіно, це документалістика. Герої повинні були бути у Києві, адже це роудмуві. Моя команда натренована, ми знаємо, як зняти матеріал за п'ять днів. Це було нам зрозуміло. Ми не зрозуміли, що буде, якщо щось піде не так. У нас декілька разів все йшло не за планом. Зокрема, історія з броньованими американськими Hummer, яких треба було п'ять, а ми ледве два знайшли. До речі, це історія про те, що вся ця техніка відразу їде на фронт, все працює.

Нам пощастило, що зняті у фільмі два Hummer були на ремонті у Києві. Ми їх познімали, а потім допомагали ремонтувати. Уявіть собі п'ять знімальних днів, де ці машини є додатковими героями. Без них в кадрі неможливо нічого зробити. На третій знімальний день нам говорять, що забирають ці два Hummer на війну. Це наказ, навіть не обговорюється. Ми просто чудом знайшли в Києві два інших таких автомобілі. Цю проблему вдалося розв'язати двома телефонними дзвінками, це чудо. таких чудес було багато під час роботи над проєктом.

Загалом це цікава історія. Сьогодні прем'єра у кіно. Я хотів би, щоб люди прийшли подивитися це кіно та підтримали 3-тю штурмову бригаду. Адже завдяки таким людям, ми сьогодні можемо думати про Великдень.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Чесько-український "Фестиваль взаємності" здивував глядачів та самих чехів: інтерв'ю з акторкою Катериною Полєтаєвою
• Нова методика надання психологічної допомоги дітям: інтерв’ю з директоркою мережі центрів Kinder Velt Анастасією Чекаленко та арттерапевткою Олесею Войчук
• В Україні на чотири дні відкривають "Книжкову країну": інтерв’ю з керівницею фестивалю Людмилою Фіть
• Стрічка, яка візуалізує бажання кожного українця: розмова з режисером комедії "Крашанка" Тарасом Дударем та акторами Дар'єю Легейдою й Артуром Логаєм
• Остеоінтеграція — це наукова фантастика в дії: ексклюзивне інтерв'ю із засновником методу, професором Рікардом Бранемарком та ветераном Олександром Зозуляком
• Чорнобильська зона, ситуація на ЗАЕС, робота МАГАТЕ та протидія дезінформації РФ в ядерній сфері: інтерв'ю з радіобіологинею Катериною Шавановою
• Подкаст про дітей з прифронтових територій: інтерв’ю зі співзасновником Behind Blue Eyes Скороходьком та продюсеркою Беженар
• Фільм "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової готують до українського прокату: режисерка пустила глядачів за лаштунки
• Театральний Netflix підтримує військових в Україні: про роботу платформи Dramox говоримо з менеджеркою Іриною Яцюк
• Прем'єра фільму "Тісто": гастрономічну екскурсію Україною провів креативний продюсер стрічки Сергій Гулейков