10 млн за 62-денний благодійний похід, а також треш-історії та травми під час нього: Марк Куцевалов та Міша Гудемюк у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"

Міша Гудемюк, Марк Куцевалов та пес Трініті. Фото: kanaldim.tv

Нещодавно комік та волонтер Марк Куцевалов завершив свій черговий нереальний благодійний похід, під час якого зібрав майже 10 мільйонів гривень на розмінувальну техніку. Традиційно Марк втрапив у неймовірну кількість пригод та знайшов нових друзів. В гостях програми "Тихий вечір з Оленою Кравець" — Марк Куцевалов, Міша Гудемюк та пес Трініті. Разом вони поділилися найцікавішими та найсмішнішими подробицями цієї благодійної ініціативи.

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

62 дні в поході та зібрані 10 млн гривень

— Нещодавно ви завершили свій похід і ледь не відразу після цього завітали до нас на різдвяний випуск. Марку, краще за тебе ніхто не розповість про цей похід. Розкажи, будь ласка, його основні події.

Куцевалов: Подій відбулося дуже багато. Стартували ми першого жовтня і йшли 62 дні.

— Тобто спочатку ти йшов сам?

Куцевалов: Ну, не зовсім.

— Я розумію, що тебе там ще хтось знімав.

Куцевалов: Так, і не тільки. А потім доєднався Міша і собака. Почали ми з Рахова, де географічний центр Європи. Там якраз жив Міша. Я лежав на ліжку, а він підійшов подивитись, що трапилось. Це була акція, спрямована на збір коштів. Я ж постійно ходжу, а це сказав, що буду лежати, поки не зберемо певну суму грошей. Коли ми вже зібрались, Міша просто пішов з нами. І йшов годинами.

— Яким був маршрут?

Куцевалов: Ми повернулися з Чернівців на початкову точку, бо була ще одна акція — якщо не збираємо певну суму, то повертаємось і обнуляємо пройдену відстань. Тобто ми вже пройшли близько 400 кілометрів, повернулися на точку старту і знов йшли заново тисячі кілометрів. 

— Де ви Трініті знайшли?

Куцевалов: Під Чернівцями під час ультрамарафону, коли ми йшли з Чернівців до Кам'янця-Подільського 100 кілометрів за 27 годин без сну.

— Кінцевою точкою вашого маршруту був Київ?

Куцевалов: Ні, Мар'янівка (Черкаська область, — ред.) — це географічний центр України. Там стоїть така стела і чути звук серцебиття. Я був дуже вражений, коли підійшов! Туди прийшли люди, нас зустріли, ми пофоткалися, поговорили. Все було по простому, але пам'ятно і символічно.

"Я був прокурений повністю", або треш-історії з походу

— Коли ти анонсував наш випуск, то сказав, що маєш багато треш-історій не для телебачення. Але ж ти вмієш запакувати треш-історію в якийсь більш-менш телевізійний формат. Поділишся такими?

Куцевалов: Мабуть, найяскравіші враження у мене після місць, де я ночував. У мене такий стиль, що я йду, а потім в Instagram-сторіс кажу, що мені потрібна ночівля там-то. І мені відписують.

— Завжди відписують?

Куцевалов: Ні, не постійно. Буває й таке, що немає нікого звідти, і я просто опиняюсь на вулиці. Зі мною таке трапилося. Я зустрів жінку і сказав, що мені передали, що тут є якийсь бджоляр, у котрого можна переночувати. Вона каже, що знає, хто це. Ми йдемо. Він відкриває двері і каже: "Ні, у мене не можна". Вона тоді дивиться на мене і говорить: "Блін, ну, ти наче непоганий хлопець. А ладно, пішли до мене". Вона веде мене до себе, приказуючи, що зараз їй мама за це надає і потім село ще буде пліткувати. А жінці десь років 50. Ми прийшли і там почалося! Вони навіть погрожували нахлобучити мене фізично, якщо я відмовлюся їсти. 

— Це не жарти?

Куцевалов: Ні, все є задокументовано на відео. Я всіляко відмовлявся, але довелося таки поїсти суп. Хоча я не хотів! Суп нормальний, смачний. Я просто не хотів їсти. Потім вони дістали цигарки і стали палити в хаті і прямо в ліжку. Мені в ліжко принесли три цигарки на блюдці. Я був прокурений повністю!

— Ти покурив? Чи ти не палиш?

Куцевалов: Я можу запалити, але не курив, бо вже надихався цим. Усе наскрізь було просочено запахом цигарок.

Була ще ночівля у діда, в якого не було дверей. Там просто висіли простирадла. Але в нього було дуже тепло. Тепліше, до речі, ніж у Міши вдома — я в нього ночував у куртці. Дід 24 години на добу дивився військову аналітику, діставав якісь перуки, а ще в нього був жіночий манекен. Ми надягали ці перуки, а потім прийшла якась молода дівчина з "Аврори". Вона теж покурила в хаті, поїла в нього гречку і лягла спати на те ж ліжко. Там було одне ліжко. Хоча навіть не ліжко, а якийсь піддон. Я спав навпроти, а дід з нею. Хто вона? Звідки вона? Зранку вона пішла собі на роботу.

А яка була драма, коли Міша пішов з нами. Як це взагалі трапилось! Я просто йшов, а Міша став іти поряд зі мною. Я не розумів, хто ця людина, чому він іде. Подумав, що це, мабуть, місцевий. Ми йшли і йшли, настала ніч, і він сказав, що я можу переночувати в нього. Ми переночували, потім пішли далі, а він за нами.

— А ти в нього нічого не питав?

Куцевалов: Я запитав, які в нього плани, а він: "Хочу до фінішу дійти, тисячу кілометрів". Все закінчилося коли ми дійшли до Івано-Франківська — Міші подзвонила бабуся і сказала, що зараз викличе поліцію.

Впав з робота-трансформера і зламав руку

— У трейлері твого походу є гіпс. Звідки він? Що сталося з рукою? 

Куцевалов: До речі, я його передчасно зняв, рука щось досі не зажила. 

— Вона в тебе зламана?

Куцевалов: Там тріщина човноподібної кістки. Вона якась дуже вибаглива. В Івано-Франківську я зайшов до свого знайомого інженера, який проектує якісь дрони для розмінування, і впав у нього з робота-трансформера. Він запитав, чи можу я вдягнути його робота, щоб він там щось перевірив. Я вдягнув і впав з нього, тому що дуже важко було пересуватися в цьому костюмі. 

— Гіпс накладали в лікарні? Тобі робили рентген?

Куцевалов: Так, ми зробили рентген в Івано-Франківську, мені так наклали гіпс, що я взагалі не міг рухати рукою. Великий палець постійно показував знак "клас" (палець догори, — ред.), а інші взагалі не рухалися. Гіпс був, мов каменюка. Потім я його перезняв і зробив собі вже більш нормальний, де вже рухалися пальці.

— А що ти казав лікарям про обставини, за яких ти пошкодив руку?

Куцевалов: Казав, що впав з робота-трансформера. 

— Не можу запитати про твої різнокольорові нігті.

Куцевалов: Я ще досі не зняв лак, з яким проходив увесь похід. Це трапилося під час акції, коли я лежав у ліжку. До мене підійшли дівчата і запитали: "А хочете ми вам зробим манікюр поки ви лежите?". Я лежав 11 годин і мені було нудно, тому я сказав: "А давайте!". Це ж година часу. Дівчата принесли всі свої штучки для нігтів.

— Скільки років їм?

Куцевалов: Десь 18-20.

— А, бо я думала, що п'ять-шість.

Куцевалов: І ось вони мені зробили, поки я лежав. На одній руці.

— Бо другою ти їв?

Куцевалов: Ага.

Походи змінюють життя

— Марку, ну ти просто дивовижна людина!

Куцевалов: А Міша! Це яким треба бути скаженим, щоб усе кинути і піти кудись!

— Міша, що викинули? Хто залишився без вашої опіки? 

Куцевалов: Дівки! Скільки дівок його залишилися чекати в Рахові!

Гудемюк: Та то капець в тому Рахові!

Куцевалов: Скаржиться, що його дівки там розривають.

Гудемюк: Я набрав 12 тисяч підписників у Tiktok.

— А було скільки?

Гудемюк: 11 тисяч.

— Це справжній прорив! Марк, а коли до тебе приєднався Вася Байдак?

Куцевалов: У Вінниці. Взагалі у нас був план пропонувати відомим людям проходити з нами одну добу. Першим був Вася, це вже під кінець було. Він приїхав до Вінниці. Перша акція була така: у центрі міста є вежа, навколо якої ми ходили кругами, поки не зібрали певну суму грошей. Пройшли ми близько 300 цих кругів, зібрали цю суму, а на наступний день вирушили по селам Вінницької області. Мені потрібно було зняти для реклами в Instagram щось пов'язане з телебаченням. Я підійшов до жінки і запитав: "У вас є телевізор?". Вона сказала, що є. Я їй щось там далі розказав і все, ми пішли з  Васею далі. За п'ять хвилин до нас під'їжджає поліція і каже, що якась банда шахраїв виносить телевізори. А ми йдемо з Васею і з собакою. Почали казати, що все нормально і що у нас похід, але чутки по селу пішли і поліція за нами слідкувала ще довго.

— Мішине життя цей похід змінив, я це вже зрозуміла — такий приріст підписників у Tiktok. А в тебе було якесь переосмислення, рефлексія? Ти думав, коли ходив?

Куцевалов: Так. Воно дуже просте буде — якщо хочеш щось зробити, то роби тут і зараз. Треба спілкуватися з людьми. Я познайомився з дуже багатьма людьми з  різних міст. Я просто тепер можу приїхати до них і поспілкуватися. Багато хто допомагав. Це прикольно. Ми, люди — соціальні істоти. Треба якось ці зв'язки тримати. В Києві я сидів лише у своєму колі друзів і все. Я не розумів, як багато є людей, з котрими теж цікаво.


Гостями 35-го випуску "Тихий вечір з Оленою Кравець" стали комік, волонтер Марк Куцевалов, Міша Гудемюк та пес Трініті. Також до студії завітали українська співачка Світлана Тарабарова та фольклористка Ярина Сізик. Музичний гість — Vitaliia.

Проєкт "Тихий вечір з Оленою Кравець" — це легка, спокійна розмова про важливі та актуальні для українців речі і події, яка дозволяє трішки відпочити й відволіктися від напруження, в якому ми всі живемо. Проект завоював серця українців. "Тихий вечір з Оленою Кравець" (повні епізоди та окремі сюжети) разом вже отримав понад 48 млн переглядів* на диджитал-майданчиках каналу "Дім" (YouTube, Instagram, Facebook, TikTok).

*Дані станом на 04.12.2023

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

Прямий ефір