"Якщо б у 2014 році вдалося стерти Майдан, це б була тиха капітуляція": колишній міністр, актор і військовий Євген Нищук поділився спогадами про Революцію Гідності

Від початку протестів у центрі Києва, які переросли у Революцію Гідності, минуло 10 років. Ексміністр культури України, актор, активний учасник подій на Майдані, а сьогодні військовослужбовець Євген Нищук був "голосом" революції. Він годинами перебував на сцені, спілкувався з людьми, оголошував промовців. У програмі "Точка опори" на телеканалі "Дім" він поділився спогадами того часу, які найбільше закарбувалися у пам'яті.

"У той момент вони (росіяни, — ред.) і побачили силу нашого суспільства. Якщо б тоді вдалося стерти Майдан, це була б тиха капітуляція. Практично Майдан дав перший бій. Можливо, тоді ми почали розуміти, що це тільки перший бій і далі треба буде розбудовувати армію повноцінно, щоб захищатися", — каже Євген Нищук.

"Голос Майдану" і двічі міністр культури згадав, як у ті часи вперше опанував військову науку від покійного ветерана війни в Афганістані Олега Міхнюка, який загинув у 2024-му під час бойових дій за містечко Новосвітлівка Луганської області.

"Були ризики і снайпери цілилися. Тоді покійний ветеран війни в Афганістані Олег Міхнюк вчив мене першій військовій науці. Казав: "Женя, ти шо! Не стій на сцені на одній точці! Ти шо, не бачиш, що на тобі снайперський приціл світить? Зайди вглиб і ходи туди-сюди". Вони би вичислили мої рухи, але, як мені згодом сказали, насправді не хотіли це робити публічно. Якби я у той час був десь збоку, то залюбки це зробили б", — поділився спогадами він.

Під час подій 18-20 лютого 2014 року майже повністю згорів Будинок профспілок на Майдані Незалежності. Попри те, що будівля була повністю відновлена протягом 2016-2018 років, Євген Нищук досі пам'ятає, як вона палала в часи революції. Під час пожежі всередині Будинку були заблоковані люди, а пожежні машини не їхали на виклик.

"У ту ніч тут все палало. Я був тут і благав, щоб приїхала пожежна. Вони не хотіли їхати. З вікон верхніх поверхів світили ліхтариками ваші колеги-журналісти, які вели стрім там і у яких, вочевидь, не було зв'язку. Якщо не помиляюсь, між п'ятим і шостим поверхами вже почало палати, тому вони не могли вийти — були заблоковані. Треба було їх звідти витягнути. Через депутатів таки затягли сюди одну ж пожежок з люлькою. Водій не хотів це сам робити — боявся. Звичайні хлопці це зробили: піднялися люлькою, розбили вікно і витягли наших колег", — розповів Нищук.

Кожен клаптик Майдану Незалежності має свою асоціацію у чинного голови Шевченківського комітету Євгена Нищука. У розмові з ведучою Світланою Леонтьєвою він згадав, як одного дня вітер дув у бік силовиків, а тому протестувальники кидали у вогонь перець, щоб той подразнював слизову очей і заважав підходити ближче. Також Нищук розповів, як на 40 хвилин перехопив рацію одного з силовиків, що вплинуло на спробу підпалу Національної музичної академії.

"Я просив, щоб палили все, що можливо, бо це не давало їм підійти ближче. Кидали перець у вогонь, бо він роз'їдав очі. Шини палили, ці "будиночки", одяг потім — все. Як це забути? (...) Ми захопили одну з рацій беркутівців. Протягом 40 хвилин, поки вони не здогадалися, я слухав про всі їх переміщення. Тоді я підслухав про намір підпалу Національної музичної академії. Вони заходили ззаду, про що я почув. Ми відправили наввипередки одну з сотень, котра і зупинила цю спробу", — поділився він.

Повна версія інтерв'ю: Спогади про Революцію Гідності, служба в ЗСУ, ставлення до "хороших росіян": колишній міністр, актор і військовий Євген Нищук у програмі "Точка опори"

Нагадаємо, Євген Нищук — актор театру, кіно та дубляжу, політик, громадський діяч, народний артист України, військовий. Був міністром культури України в 2014 році та з 2016-го до 2019 року. Актор столичного театру імені Івана Франка. З травня 2023 року — голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року вступив до добровольчого батальйону, а в липні мобілізувався до лав ЗСУ. 

Попередні випуски "Точки опори":

• Робота для Папи Римського, зв'язок із родичами з Росії, остання розмова з Кікабідзе: художник Олександр Животков — гість "Точки опори"
• Черга на усиновлення, спогади про рідний Донецьк та розмови з дітьми про війну: адвокатка і блогерка Інна Мірошниченко у "Точці опори"
• Про роботу на цвинтарі, написання книг на фронті та хейт через російську мову: письменник і військовий Павло Белянський у "Точці опори"
• Відмова від громадянства РФ, спілкування російською мовою та кіно про війну: інтерв'ю з режисером Романом Балаяном у "Точці опори"
• Вистави у прифронтових містах, останній виступ у Маріуполі, спогади про Руслану Писанку: інтерв'ю з актором Володимиром Горянським у "Точці опори"