Третє освідчення після двох відмов: історія великого кохання захисника "Лютого", який пережив ампутацію

Війна навчила не чекати кращих часів, бути наполегливими і йти до останнього заради своєї мети. Це стосується не лише нашої перемоги, а й кохання. Бо що таке жіноче "ні" для закоханого чоловіка? Лише ще одна мотивація для подальших дій.

Влітку 2023 року Артем Піскунов із побратимами зупинився на нічліг у незнайомки. Для бійця це було кохання з першого погляду. Вранці Артем сфотографувався з новою знайомою, віддав їй свій шеврон і попросив його дочекатися. Через кілька місяців на позиції Артем потрапив під обстріл і прийшов до тями в лікарні вже з ампутованою ногою. Дівчина залишилася з ним, він двічі їй робив пропозицію руки і серця, але вона відмовляла.

У новому випуску проєкту "Я не забуду" на телеканалі "Дім" Артем Піскунов втретє освідчиться своїй коханій — Анні Морозовій. Та чи почує чоловік омріяне "так"?

Ведуча — Ірина Хоменко.

Артем

Артем Піскунов (позивний "Лютий") родом із Маріуполя, під час повномасштабного вторгнення був бійцем 3-ї окремої штурмової бригади, командиром штурмового відділення.

7 червня 2023 року Артем із побратимами змінював місце дислокації та прямував до Дружківки. Їхня зв'язкова Альона запропонувала зупинитися на нічліг у Кривому Розі у своєї подруги Анни.

Коли Артем побачив незнайомку, то зрозумів, що це кохання з першого погляду.

"Усі були гарно вдягнені, крім мене, бо я саме повернувся з бойового завдання. Аня на мене зовсім не звертала уваги, і це мене бентежило. Вона жартувала і в якихось моментах навіть жорстко. Але все, що вона говорила, мені кожне слово подобалося. Я дивився на неї, і мені здається, що вперше в житті закохався по-справжньому", — поділився боєць.

Наступного ранку Артем і Аня зробили перше спільне фото, яке пізніше дівчина оформила в жетон.

"Я попросив її номер телефону. Вона дала, але сказала, що все одно з незнайомих номерів слухавки не бере. Тобто вона дала номер, щоб я просто відстав. Я зняв свій бойовий шеврон, віддав їй і сказав: "Почекай на мене". Сів у машину, і буквально через 5 хвилин я набрав на цей номер. І хоча вона не бере слухавку з незнайомих номерів, вона відповіла. Ми спілкувалися з нею телефоном десь 19 годин — до наступного ранку", — розповів Артем.

Через місяць йому дали відпустку на 10 днів, і він приїхав до Анни. Потім було ще дві зустрічі: під час проходження ВЛК у Дніпрі Артем їздив до Кривого Рогу, а також Анна приїжджала до нього в Харків.

Коли підрозділ перевели під Бахмут Донецької області, перед одним із виходів Артем записав відеозізнання в коханні Анні, але не відправив його.

"Ми тоді зайшли під Бахмут. І були великі шанси не повернутися. Я записав це відео, мовляв, якщо не виживу, хоча б знайдуть телефон із відео, і, можливо, вона побачить те, що я хотів, але не встиг сказати їй в очі", — пояснив він.

13 листопада 2023 року на позиції через скид ворожого FPV-дрона Артем дістав поранення — серйозно зачепило руку і ногу.

"Права рука не працювала. Я спробував на спині проповзти, але це було практично нереально. Я пережив ще два скиди. Потім став на коліна, і десь дві години йшов на колінах. Падав, вставав. Було дуже важко, але я доповз на колінах до позиції, до наших хлопців", — згадує він.

Пораненого бійця доправили до шпиталю в Ізюм Харківської області. Лікарі боролися за його ногу, але почалося зараження крові, і довелося ампутувати, проте руку вдалося врятувати.

Найважчим для Артема було повідомити про це Анні, бо він не хотів бути для неї тягарем.

"Я хотів сказати, щоб вона далі жила щасливим життям. Я їй зателефонував, хотів наговорити якісь погані речі, щоб їй легше було прийняти рішення. А вона каже: "Якщо так будеш говорити, я зараз приїду і другу ногу доламаю", — розповів він.

Артема доправили в лікарню Харкова, і Анна приїхала до нього. Боєць зізнається, що думав, що це буде їхня остання зустріч, бо в гарної дівчини було багато шанувальників, і він хотів, щоб вона знайшла своє щастя. Але Анна залишилася, дбала про нього в лікарні, а після допомагала пройти етапи протезування та реабілітації.

Артем Піскунов змалку вболіває за футбольний клуб "Шахтар". Після реабілітації разом із військовослужбовцем Андрієм Кузьменком став першим гравцем команди "гірників" для осіб з ампутованими кінцівками — "Стальні".

"Це важливо для людей, які мають ампутацію, що життя не закінчується, воно триває. Нещодавно ми їздили на відкрите тренування, навіть Олександр Усик приїжджав. І право першого удару по воротах надали мені. І я тоді забив гол", — повідомив Артем.

Ще до поранення Артем двічі освідчувався Анні.

"Вперше я освідчився під приводом, що якщо мене вб'ють, то вона отримає виплати. Анна образилася і відмовила. Друга спроба — що не треба буде платити квартплату, щось на кшталт цього", — розповів він.

Сьогодні в студії "Я не забуду" чоловік планує зробити ще одну спробу.

Анна

Анна Морозова за освітою — вчителька біології, психологиня, 11 років пропрацювала в школі для дітей з вадами розумового розвитку. Потім дівчина захопилася фітнесом і повністю перейшла у спортивну діяльність.

"Я була дуже повненькою, під 100 кг. Захопилася спортом, вирішила піти з учительської діяльності і почала займатися собою, саморозвитком і своїм тілом. Почала працювати тренеркою, зараз [під час війни] треную онлайн, бо мої підопічні вже в різних країнах", — розповіла вона.

Анна розповіла свою версію знайомства з Артемом. Її подруга Альона — військовослужбовиця, її чоловік теж воював, але, на жаль, загинув. І якось Альона зателефонувала Анні, що вони з побратимами їдуть машиною на нове місце дислокації, і їм потрібно переночувати. Анна була ще в тренажерному залі, зателефонувала сестрі, та швидко прибігла до неї додому, щоб підготувати все до зустрічі несподіваних гостей.

"Потім приїжджають вони, виходять усі по черзі. Артем вийшов останнім. Я на нього подивилася, і одразу зрозуміла, що буду спілкуватися з усіма, крім нього. Тому що в нього був якийсь божевільний погляд. Я ж не знала, що він тільки після виходу з бойового завдання і кілька діб не спав. Уже вранці, коли вони їхали, ми робили спільне фото на згадку, а він підійшов і каже: "А можна фото з тобою?". Я здивувалася, бо ми навіть не спілкувалися. Але погодилася. І потім він попросив номер телефону. Мене зачепив його божевільний погляд, я розуміла, що там така психіка, цікава для мене", — згадує дівчина.

Після поранення та ампутації Артем зателефонував із госпіталю. Він був після наркозу, і свій стан пояснив як "не знаю, що зі мною, але в мене рухається тільки голова". Анна намалювала собі страшну картинку. Артем навмисне не говорив, де перебуває, щоб вона не приїжджала і не бачила його в такому стані. Але Анна відповіла, що все одно приїде. Тоді чоловік повідомив, що йому ампутували ногу.

"У мене був шок. Я плакала, але так, щоб Артем не чув. Я зрозуміла, якщо я зараз почну його жаліти, це не буде добре. Обрала позицію гумору. Питаю: "Яку відрізали?" — "Праву" — "Ти знаєш, вона мені ніколи не подобалася, вона якась у тебе не дуже була". І ми почали з того моменту з гумором ставитися до цього", — поділилася Анна.

Попри те, що Анна та Артем не були парою, не так довго були знайомі, дівчина вирішила прийти на допомогу. Бо розуміла, що його мама не зможе приїхати, а в лікарні потрібна була саме жіноча допомога.

"Я не могла його кинути в такій важкій ситуації. По-перше, він мене чимось чіпляв, це однозначно. По-друге, ніхто не приїде. Я знаю багато історій, коли треба доглядати, щоб не було пролежнів, щоб морально підтримувати, щоб він не відчував себе покинутим", — пояснила дівчина.

У лікарні Анні було важко саме морально, бо Артем мав сильні болі, періодично зривався на неї, мовляв "нащо я тобі такий, їдь геть звідси". Міг цілий день не розмовляти. Поруч була дівчина, яка доглядала за братом, вона заспокоювала Анну, підтримувала її, і та знову йшла в палату до Артема.

Анна різними способами не давала Артему впасти у відчай. Якось їх відпустили з лікарні на три дні додому зустріти Новий рік. З урахуванням дороги в них залишався один день на підготовку: купили ялинку, прибрали в будинку, готували святковий стіл. Артем тоді ще пересувався на кріслі колісному, одна рука була в гіпсі.

"Він сидить на візку: “Я допоможу”. І однією рукою перечистив усі яйця, варену картоплю на салати. Потім я кажу, що не встигаю підлогу помити. А він: "А як я буду підлогу мити? У мене ж рука зламана". Кажу: "Зараз буде ще й друга зламана, давай, бери швабру". Усе йому принесла, і він на візку підмів і помив підлогу. Бо якщо я його жалітиму, то він відчуватиме, що з ним щось не так. Так, йому трошечки потрібно пристосуватися, головне — я була впевнена, що він зможе", — розповіла вона.

Дівчина пояснила, що відмовляла на дві пропозиції Артема одружитися тому, що в неї вже був невдалий досвід заміжжя, і після цього вона зовсім не хотіла заміж.

"Артем по-різному пропонував. Навіть казав, що якщо загине, у тебе хоч буде виплата, мовляв, я не дарма воював. Типу — купиш собі нову машину. Я йому жорстко відповіла, що мені не потрібна машина такою ціною, що якщо буде потрібно — я сама зароблю і куплю", — зазначила вона.

Своїм життям пара ділиться в соцмережі. Багато людей підтримують, пишуть добрі коментарі, але іноді зустрічаються хейтери. Артем розповів, що, наприклад, навіть деякі військові писали, щоб він відпустив Анну, щоб вона жила своїм життям, що "шкода дівчинку". Артем відповідає таким користувачам, що кохає свою дівчину і робить усе, щоб вона була щасливою, і те, що Анна з ним — це саме її вибір.

"Артем любить робити мені подарунки. Але для мене найцінніше, що він постійно дарує мені відчуття захищеності й таку, знаєте, батьківську турботу. У мене давно вже немає батьків, узагалі родичів, крім сестри, і ось це відчуття захищеності, що я можу відчути себе маленькою дівчинкою, що не тільки я сама в цьому житті приймаю рішення, — це дає мені тільки він. Артем — найкращий чоловік, який мені зустрічався в чоловічому такому розумінні", — наголосила Анна.

За допомогою соцмережі пара разом із підписниками зібрала гроші та придбали авто для 3-ї штурмової бригади.

Пропозиція

Анні подобаються пісні Альони Омаргалієвої. І співачка прийшла в "Я не забуду" підтримати пару.

Довгий час Альона виступала на сцені в дуеті зі своїм чоловіком Тамерланом. Зараз Тамерлан теж захищає Україну. Тож співачка знає, що означає чекати на чоловіка, переживати за нього.

"Тому сьогодні співаю трохи сумні пісні і світлі водночас. Хочеться надихати українців і особливо такі пари, які у вас сьогодні в гостях", — сказала Альона Омаргалієва.

Для Анни та Артема вона виконала пісню "Твоя".

Після цього Артем освідчився своїй коханій.

"Я не очікувала, що буде третя пропозиція руки і серця. І я скажу "так", тому що ти — найкращий чоловік у моєму житті. Це моє однозначне — "так", — відповіла Анна.

Попередні випуски проєкту "Я не забуду":

• Після ампутації рук не втратив волю до життя: Герой України Валерій Кучеренко прагне здійснення своєї мрії
• "Мрію дожити до обміну онука": 75-річний Володимир бореться за повернення Богдана з російського полону
• Мати дізналася, яким був останній день життя її сина: історія захисника Назара "Фінки"
• Разом захищали "Азовсталь": після повернення з полону батько і син зустрілися зі своїм кумиром
• Підсумковий випуск "Я не забуду": як змінилося життя героїв після ефіру