НМТ-2026: про підсумки основної сесії, резонансні ситуації та права вступників говоримо із Тетяною Вакуленко

Основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2026 році встигла підкинути абітурієнтам чимало стресу. Повітряні тривоги, через які випускникам доводиться годинами сидіти в укриттях, та технічні збої у роботі онлайн-платформи — це виклики, з якими стикаються вступники. Як усе це впливає на результати, що робити тим, хто не встиг завершити тест через форс-мажори, та як працюватиме додаткова сесія, в ефірі програми “Ранок Вдома” розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко. 

— У нас уже є перші двохсотбальники. Вони з'явилися там, де найважче — у прифронтовому Херсоні та Олешках. Дитина готується під обстрілами і “вибиває” максимум із предмета. Що це говорить про наших випускників? 

— Вони неймовірно стійкі, освічені і дуже хочуть навчатися в українських університетах. 

— До 3 липня мали бути оприлюднені результати першої сесії. Чи у всіх вони вже є, чи хтось іще чекає? 

— В особистих кабінетах уже все є. Всі вступники та вступниці можуть переглянути свої остаточні результати і подавати документи для вступу до українських університетів.

— В інфопросторі активно обговорювали кейс учительки історії, яка склала НМТ на 183 бали із 200. Вона сказала, що проблема в рандомайзері, через який їй випали специфічні питання про ювілейні монети й марки. Наскільки варіанти тестів рівноцінні і чи немає тут елементу везіння? 

— Усі варіанти рівні між собою. У кожній добірці є питання про монети, і в кожному варіанті витримана приблизно однакова пропорція з певних тем. Щодо згаданої вчительки, то вона сама зазначала, що завчасно не намагалася глибоко ознайомлюватися із самими тестами та програмами, щоб не зіпсувати собі експеримент. Її завданням було перевірити, як працює система в принципі.

Але ті вступники, які готувалися і розбирали демонстраційні варіанти тестів, розуміли, чого очікувати, в якій пропорції і які саме теми будуть представлені. 

Крім того, вчителька сама назвала одну з причин, чому не отримала максимальний бал. Вона намагалася мислити надто глибоко і шукала надзвичайно складні концепти, які вона, як викладачка історії, може собі дозволити шукати.

— Давайте продовжимо тему резонансних кейсів. Омбудсмен Дмитро Лубінець заявляв, нібито філологи зверталися до Міносвіти з вимогою скасувати кілька завдань з української мови через некоректність, і що це начебто було зроблено. Хоча в МОН цього не підтвердили. Чи був такий прецедент? Якщо бали перераховували, то кому і на чию користь? 

— У нас було не скасування завдань і не з української мови, а сталася помилка в завданні з біології. Через це певна частина учасників дійсно не могла набрати максимальну кількість балів. 

Тоді ми додали бали тим учасникам, яких поставили в такі умови.

Так само була неакуратна верстка в завданні з математики, і відповідним учасникам теж додали бал. Щодо української мови, то дійсно були завдання, які викликали питання в омбудсмена, але експертиза, педагоги та науковці підтвердили: завдання адекватні, вони мають залишитися в тесті й не провокували учасників на неправильні відповіді.

— Багато галасу здійняв випадок у Вінниці, де медалістка Ангеліна Діденко заявила про технічний збій на НМТ. Регіональний центр дозволив їй перескласти тест лише після того, як відео мами набрало понад мільйон переглядів. Сама дівчина каже, що без розголосу їй би відмовили. Чи дійсно системі потрібен мільйон переглядів, щоб почути абітурієнта, і як діяти дітям, які опинилися в такій ситуації без підтримки соцмереж? 

— Тут питання в первинній поведінці учасника. Ми обов'язково просимо абітурієнтів ознайомлюватися з порядком проведення тестувань, де прописані їхні права та обов'язки. Якщо батьки хочуть допомогти своїй дитині перед іспитом, окрім забезпечення хорошого сну та підтримки, варто разом почитати цей документ і з’ясувати, на що вони мають право, а на що ні.

Якщо під час тесту відбувається збій техніки, виникають інші форс-мажорні обставини або дитина погано почувається, вона має піднести руку і зафіксувати це. 

В ситуації з Ангеліною було одне звернення до інструктора, коли вона зауважила, що в неї не працює мишка. Їй допомогли. З'ясувалося, що вона дуже збільшила екран, і через масштабування сторінки з довідковими матеріалами курсор мишки просто губився. Їй підказали, як із цим працювати. 

Далі вона зверталася до інструктора ще кілька разів, але, за словами персоналу, питання стосувалися чернеток, а не збою техніки. Оскільки ні підтвердити, ні спростувати вже потім ми вже не могли, то дали дозвіл пані Ангеліні на участь у додатковій сесії. 

Але це не означає, що ми підтвердили збій системи. Техніка працювала справно: на цих комп'ютерах сесії відбувалися і до цього, і після, мишка працювала нормально у всіх інших.

Тому, якщо учасник не хоче мати труднощів, а ми не хочемо грати в Шерлоків Холмсів, намагаючись з'ясувати, що діялося в аудиторії тиждень тому, потрібно діяти одразу. 

Піднесли руку, зафіксували, сказали: “Мене не влаштовує. Мені незручна ця мишка. Давайте щось придумаємо”. Тоді це вноситься до документів, дитина отримує доступ до додаткової сесії і може показати кращий результат.

— Тобто це краще робити безпосередньо в процесі тестування, ніж після оголошення результатів? 

— Однозначно.

— Давайте згадаємо Одесу, де через багатогодинну повітряну тривогу діти пів доби перебували в екзаменаційному центрі. Вони намагалися скласти тест у стані виснаження, без води та їжі. Які висновки зроблено і чи є ризики, що це повториться під час другого етапу НМТ? 

— Спочатку я маю звернутися до голів тих обласних військових адміністрацій, де тестування від початку повністю організовано в укриттях. Це фантастика, їхня заслуга і велика робота. Їхні вступники і заступниці їм однозначно дякують. 

Сумщина, Харківщина, Запоріжжя тощо проводять іспити повністю в укриттях.

В Одесі, на жаль, так не сталося, хоча це теж прифронтовий регіон. Там просто не було змоги облаштувати абсолютно всі тимчасові екзаменаційні центри (ТЕЦ) в укриттях — лише третина учасників мала таку змогу. 

Вимоги безпеки однозначні: під час тривоги ми маємо спускатися в укриття. Водночас, якщо тривога триває понад 2,5 годин, ми зупиняємо оцінювання і пропонуємо всім учасникам перейти на додаткову сесію в липні.

Проте абітурієнти не хотіли цього. З 1000 учасників в Одесі, які не перебували в укритті, лише 100 осіб погодилися на додаткову сесію. Ми чекатимемо на них в липні, і там уже всі ТЕЦ будуть в укриттях, бо кількість людей менша. 

Інші 900 учасників захотіли отримати результат тут і зараз. Чому так? Дитина має свої плани, вступ, хвилювання, а липень здається дуже далеким. У ситуації невизначеності ніхто не хоче чекати. Їм кілька разів пропонували піти на додаткову сесію, вони могли відмовитися і повернутися додому в будь-який момент до завершення тесту.

Також вони насправді мали воду та харчування, бо працівники центрів тримали контакт із батьками, а в деяких ТЕЦ самі приносили воду та перекуси. 

Тобто проблеми, що діти 13 годин сиділи самі й голодні, не було. Але це дійсно прикро, що їм довелося проходити оцінювання в таких умовах. До слова, їхні бали виявилися такими ж, як і в середньому по Україні, тобто безпосередньо на результати це не вплинуло.

— Зустрічав критику, що тести після іспиту не публікують, тож дитина не бачить, де саме помилилася, і апеляції по суті завдань немає. Хоча за часів ЗНО така можливість була. Чому правила змінилися і чи готові ви це переглянути? 

— Щонайперше, апеляція ніколи не стосувалася змісту завдань тестів. За часів ЗНО оскаржити можна було лише результати перевірки відповідей екзаменаторами. 

Зміст завдань учасник оскаржити не може, адже існує інша процедура. 

Якщо в питанні виявлено помилку, це аналізує наша внутрішня експертна комісія. Вона переглядає завдання, аналізує і ухвалює рішення, яке потім стосується абсолютно всіх учасників цієї сесії.

Апеляція за часів ЗНО стосувалася завдань із розгорнутою формою відповіді: власне висловлення з української мови, завдання з математики чи лист іноземною мовою. 

Оскаржували не зміст завдання, а те, як роботу перевірили педагоги: чи правильно спрацювали критерії, чи побачили вони ту тезу, яку ви закладали і яка була написала не зовсім зрозуміло.

Стосовно того, що учасники не бачать помилок: у кабінеті кожного вступника є картка результатів. Там перераховані номери завдань та кількість нарахованих балів, тож можна подивитися, на якому саме типі завдань дитина втратила бали. 

Якщо я бачу, що втратила бали на завданні з короткою відповіддю з математики, то це означає, що я не розв'язала одну із задач. Якщо я пам'ятаю, що першою йшла геометрія, а далі — арифметичні перетворення, то логічно вираховую, де помилка.

— Але навіщо так ускладнювати процедуру? 

— Створення тестових завдань — це дороговартісний процес. Раніше для ЗНО ми готували по чотири тестових зошити з кожного предмета. Тепер це 20 варіантів тестових добірок з кожної дисципліни. 

На жаль, ми не маємо такого фінансового ресурсу, щоб оприлюднювати їх всі, тому хочемо перевикористовувати частину завдань.

Якщо ми матимемо повний бюджет, то обов'язково публікуватимемо всі зошити, і вони стануть відомі для учасників та педагогів разом із карткою результатів. Тоді можна буде однозначно стверджувати, що абітурієнт правильно чи неправильно виконав якесь завдання. 

— У такому разі і самому Центру оцінювання якості освіти тоді було б значно простіше уникнути будь-яких скарг.

— Безумовно.

— Наостанок: звучать пропозиції знизити прохідний бал для певних спеціальностей зі 150 до 130 балів. Мовляв, якщо наші діти не вступлять до вітчизняних вишів, їх заберуть європейські університети. Як ви ставитеся до цієї ініціативи? Чи достатньо 130 балів, щоб здобувати вищу освіту? 

— 100 балів — це прохідний бал для всіх університетів. Лубінець пропонує не змінювати це, а знизити поріг для так званих регульованих спеціальностей: медицини, фармації, права та міжнародного права.

По-перше, це три напрями, на які ми завжди маємо найбільш підготовлених абітурієнтів, там завжди висока конкуренція. По-друге, це спеціальності, де людина має бути суперпрофесіоналом в умовах високих ризиків, загроз та стратегічної невизначеності.

Це не зовсім компетенція Українського центру, але, на мій погляд, знижувати планку не дуже правильно. 

Ми ж усі хочемо мати класних лікарів. А хороший лікар — це стресостійка людина з глибокими знаннями, яка приходить до університету з хорошою підготовкою, щоб потім опановувати складні медичні дисципліни на високому рівні.

— Що варто знати вступникам про додаткову сесію? 

— Вона відбудеться в липні. Незабаром в особистих кабінетах зареєстрованих учасників з'являться запрошення. Усі підходи, завдання, логіка та історія тестування залишаються такими ж, як і на основній сесії. Результати з'являться в кабінетах вступників до 29 липня.

Читайте також: Учасникам НМТ-2026 відкрили доступ до результатів — що доступно в кабінеті