Президент на один день, який творив українську державність: ким був Августин Волошин (ВІДЕО)

Сьогодні, 15 липня, у День Державності згадуємо людей, які творили українську історію та виборювали право нашої країни на існування. Серед них — Августин Волошин, президент лише одного дня, який назавжди залишив слід в історії української державності. Чим він відомий і чому його постать досі має особливе значення для України, розповів історик "Ранку Вдома" Андрій Стецюк у рубриці "Невідомі сторінки".

Видатний український державник, батько українського відродження на Закарпатті, культурний і релігійний діяч, греко-католицький священник і перший та єдиний президент Карпатської України. У 2002 році йому було посмертно присвоєно найвище державне звання Героя України.

"Уявіть собі президента держави, який не був військовим чи багатим політиком і не будував собі великих палаців. Натомість усе своє життя він писав підручники, вчив дітей і служив у церкві. Саме така людина одного дня проголосила незалежність української держави — Карпатської України", — каже історик Андрій Стецюк.

Його звали Августин Волошин. І хоча він став президентом лише на один день, його ім'я назавжди залишилося в українській історії.

Августин Волошин народився у 1874 році в маленькому закарпатському селі Келечин у родині спадкового сільського священника.

"Здавалося б, його доля вже була визначена: богослов'я, служіння, тихе життя. Але Августин Волошин обрав ще один шлях — освіту", — зазначає історик.

Він закінчив Ужгородську гімназію та один рік провчився на теологічному факультеті Будапештського університету, з якого його відрахували за станом здоров'я.

У 1900 році закінчив Вищу педагогічну школу в Будапешті, отримавши диплом викладача математики та фізики у середніх навчальних закладах.

"Саме тоді він приходить до дуже простої думки: хочеш змінити народ — почни зі школи. І цього принципу він дотримуватиметься протягом усього життя", — розповідає фахівець.

На початку XX століття Закарпаття активно мадяризували, українську мову витісняли, а книжки майже не друкували. Тоді Волошин почав робити те, що сьогодні назвали б інформаційним спротивом. Він писав підручники, граматики, букварі, редагував українську газету — загалом видав понад 60 навчальних книг.

"Фактично він створив українську школу там, де її майже ніколи не існувало. Сам Волошин казав: "Не нарікайте, що український народ бідний. Зробіть його культурним, і тоді ви побачите, що він стане багатшим", — наводить слова Августина історик.

Є ще одна історія, яка дуже багато говорить про нього. У Волошина з дружиною Іриною Петрик, яка була донькою професора Ужгородської гімназії, не було власних дітей. Тому вони вирішили опікуватися приватним сиротинцем, де виховувалися 22 сироти.

Діти жили у великому двоповерховому будинку, були повністю забезпечені харчуванням, гарним одягом, навчанням та розвитком творчих здібностей. Там існував навіть власний домашній оркестр, танцювальна група та хор.

"А після смерті дружини він не припинив допомагати сиротам. Це була людина, яка не просто говорила про любов до ближнього, а демонструвала її щодня", — акцентує історик.

У 1938 році Європа вже стоїть на порозі Другої світової війни. Доля Чехословаччини вирішена згідно з Мюнхенською угодою — її розривають на шматки. Саме тоді Августина Волошина призначають прем'єр-міністром та міністром охорони здоров'я і соціальної опіки автономного уряду Карпатської України.

"Багато хто не вірив, що тихий професор зможе керувати країною, але сталося навпаки. Він розбудовує українські державні інституції, підтримує українську мову та освіту і готує країну до самостійності", — зазначає Стецюк.

14 березня 1939 року, після розпаду Чехословаччини та проголошення незалежності Словаччини, Волошин по радіо зачитав декларацію про незалежність Карпатської України.

А вже наступного дня, 15 березня, Сойм Карпатської України в місті Хуст затвердив проголошення незалежності, ухвалив Конституцію та обрав Августина Волошина президентом.

"Так священник, учитель та автор підручників стає президентом української держави. Карпатська Україна проіснувала недовго. Угорські війська майже одразу розпочали наступ. Але цей короткий момент довів головне: Україна жила не лише в Києві — українська державна ідея жила й у Карпатах", — каже фахівець.

Після окупації краю Угорщиною Волошин виїхав до Праги, де знову викладав, писав наукові праці та працював професором педагогіки в Українському вільному університеті. Друзі радили тікати далі на захід, але він відповідав: "Мені нічого боятися".

Це була помилка. У травні 1945 року його заарештував радянський СМЕРШ і вивіз до Москви.

За кілька місяців Августин Волошин помер у Бутирській в'язниці. За офіційною версією, від паралічу серця. Місце поховання досі невідоме. Існують лише дві символічні могили: одна на Ольшанському цвинтарі у Празі, інша — в Ужгороді.

"Августин Волошин не командував великою армією й не залишив після себе величезної держави, але він залишив значно більше. Він довів, що українську державу починають будувати не генерали — її будують вчителі, священники та просвітники, тобто ті люди, які щодня вчать інших любити свою країну", — підсумовує Андрій Стецюк.

Недарма його називають батьком українського відродження Закарпаття. У 2002 році йому посмертно присвоїли звання Героя України. І, можливо, найкраще самого Волошина характеризують його власні слова: "Із гарячою любов'ю до тебе, народе мій". Адже саме цією любов'ю він і прожив усе своє життя.

Раніше у рубриці:

Медіа-партнери
Прямий ефір