Від вишивки до супрематизму: як Малевич створив "Чорний квадрат" та перевернув світове мистецтво (ВІДЕО)

"Чорний квадрат" Казимира Малевича став найвідомішою та найзагадковішою картиною XX століття, яка повністю змінила світове мистецтво. Проте тривалий час світові музеї тиражували один і той самий міф, називаючи творця російським художником. Але коріння його радикальних ідей, яскравих кольорів та унікального бачення геометрії — в Україні. Він надихався розписом сільських хат, викладав у Києві і навіть в протоколах допитів радянських спецслужб чітко писав свою національність. Детальніше про життя авангардиста — у рубриці "Невідомі сторінки" з істориком Андрієм Стецюком програми “Ранок Вдома”.

Мистецька академія українського села

Чому Казимир Малевич залишається актуальним і сьогодні? Тому що він був всесвітньо відомим українським художником-авангардистом, видатним теоретиком мистецтва та засновником супрематизму. Його творчість радикально змінила вектор розвитку світового модернізму та абстрактного мистецтва XX століття. 

“Уявіть собі картину, яку знають навіть ті, хто ніколи в своєму житті не цікавився мистецтвом. Просто "Чорний квадрат". Для когось це шедевр, а для когось це "я і сам так намалюю". Але мало хто знає, що автор цієї роботи народився саме в Києві”, — каже Андрій Стецюк.

Казимир Малевич з’явився на світ 23 лютого 1879 року. Його родина мала польське коріння, але вже кілька поколінь жила в Україні. Батько Северин Антонович, шляхтич із Подільської губернії, служив керуючим на цукроварних заводах відомого промисловця Миколи Терещенка, а мати Людвіга Олександрівна була домогосподаркою. 

Казимир став їхнім первістком. Всього у подружжя Малевичів народилось 14 дітей, але лише дев'ять з них дожили до зрілого віку. Родина постійно переїжджала: Київщина, Поділля, Харківщина та Чернігівщина. Саме українські села стали для майбутнього художника першою мистецькою академією. 

“Вишивка, народні хати, розписний орнамент, ікони — все це Малевич бачив змалечку. І саме ці мотиви згодом з'являються у його найавангардніших роботах”, — розповідає історик.

Батько мав простий план: син має працювати на цукровому заводі, а мистецтво він вважав пустою забавкою. Мама першою повірила в талант Казимира і купила йому на 15-річчя професійні фарби та пензлі. Фактично одна маленька покупка змінила історію світового мистецтва.

Походження “Чорного квадрата”

Цікавий факт: Казимир Малевич тричі вступав до Московського училища живопису, скульптури і зодчества і тричі отримував відмову. Тоді він вирішив навчатись сам: постійно експериментував, шукав власний стиль і довів, що диплом ще не означає талант. 

“Багато хто думає, що свої геометричні фігури Малевич вигадав випадково, але насправді це не так. Як він сам згадував, його дуже сильно надихало українське народне мистецтво”, — зазначає експерт.

Квадрати, хрести та кола — це були знайомі елементи української вишивки та орнаментів. Щобільше, Малевич навіть створював ескізи для майстринь із села Вербівка на Черкащині. Там за його малюнками вишивали подушки, шарфи та серветки. Тобто майбутній “Чорний квадрат” частково народився з української вишивки.

Кубофутуристичний напрям у творчості Малевича припав на початок Першої світової війни. В 1913 році він оформлював постановку футуристичної опери "Перемога над Сонцем", де на театральній сцені вперше було представлено “Чорний квадрат”, створений Малевичем як декорацію до спектаклів. Саме тоді він зрозумів, що це може бути не просто декорація і створив картину “Чорний квадрат”. 

“Коли її вперше показали на виставці, багато хто був просто шокований. Для одних це було геніальністю, інші просто насміхалися. Але саме після цього з'являється новий напрямок у мистецтві — супрематизм. За визначенням самого Казимира Малевича, він мав пройти три стадії: чорну, кольорову та білу”, — розповідає Андрій Стецюк.

Протест проти радянського режиму, арешт і репресії

За своїм характером Казимир Малевич був дуже емоційною і непростою людиною. Він одружувався двічі, але перший шлюб виявився невдалим: дружина не поділяла його захоплення мистецтвом і сім'я розпалася. Згодом Малевич одружився вдруге. Попри постійні переїзди, нестачу грошей, конфлікти з владою, друга дружина залишалася поруч з ним до кінця життя.

Ще один маловідомий факт: Казимир Малевич чудово співав, мав красивий бас і полюбляв українські народні пісні. Його друзі згадували, що він із задоволенням виконував "Гуде вітер вельми в полі", а також "Ще не вмерла Україна". А ще художник захоплювався українськими іконами і вважав їх одними з найдосконаліших творів мистецтва.

“Наприкінці життя Казимир Малевич створив свою одну з найстрашніших робіт. На картині "Де серп і молот, там смерть і голод" люди залишались без облич. Замість них — серп, молот, хрест, труна”, — каже історик.

Так художник мовою мистецтва показав трагедію Голодомору 1932-33 років. Це була дуже смілива робота, особливо в той час. У Радянському Союзі мистецтво мало прославляти владу, але Малевич цього не робив, тож його двічі заарештовували. У тюрмі він піддавався тортурам, що, на думку дослідників, пов'язано з різким погіршенням стану здоров'я та початком онкологічного захворювання. Хворий Малевич запустив бороду та іронічно називав себе Карлом Марксом. Передчуваючи, що хвороба скоро скоротить його вік, сам готував ескіз домовини.

Помер художник в Ленінграді: похований десь під Москвою. В роки Другої світової війни місце поховання було втрачено, але пізніше виявила група активістів — це було колгоспне поле. У 1988 році пам'ятний знак Казимиру Малевичу був встановлений приблизно біля реального погребіння. Він має форму білого бетонного кубу з червоним квадратом на фасаді.

Нині ім'я Казимира Малевича знову повертається до України, а світ дедалі частіше визнає його як українського авангардиста, який народився в Києві і сформувався під сильним впливом української культури. Його історія нагадує просту річ: геніальні ідеї не виникають із порожнечі, а народжуються з людей, місць, культури, які їх формують. 

“І, можливо, тепер, коли ви знову поглянете на знаменитий “Чорний квадрат”, будете дивитись на нього зовсім інакше. Не як на якусь дивну картину, а як на працю справжнього українського митця, який змінив історію сучасного мистецтва”, — підсумовує історик.

Раніше у рубриці:

• Гетьман, якого століттями намагалася очорнити Росія: ким насправді був Іван Мазепа
• Людина, що випередила свій час: як Пилип Орлик створив першу у світі Конституцію (ВІДЕО)
• Справжнє життя Михайла Грушевського: що приховує біографія батька української історії (ВІДЕО)
• Княгиня Ольга: якою насправді була велична правителька та як вона розбудовувала Русь (ВІДЕО)
• "Світ мене ловив, та не спіймав": як Григорій Сковорода став справжньою легендою української культури