Княгиня Ольга: якою насправді була велична правителька та як вона розбудовувала Русь (ВІДЕО)

Велична правителька та одна з найвідоміших постатей нашої історії. Але чи справді княгиня Ольга була саме такою, якою ми звикли бачити її на сторінках підручників? Разом з істориком Андрієм Стецюком спробуємо відокремити факти від легенд і поглянути на неї з несподіваного боку.

Детальніше — у сюжеті “Ранку Вдома”.

Вона стала першою жінкою — державною діячкою, яка перетворила особисту помсту на масштабну державну реформу. Ольга замінила хаотичні побори чіткою системою податків, заклавши основу для стабільної економіки. Як майстерна дипломатка, вона однією з перших на Русі прийняла християнство та на рівних вела переговори з візантійськими імператорами.

"Княгиня Ольга — одна з найвідоміших жінок в нашій історії. Але парадокс у тому, що історики досі дискутують щодо її походження. Де саме народилася княгиня, залишається загадкою", — говорить історик Андрій Стецюк.

За літописами, ймовірно, це Псковщина. Інші дослідники припускають, що Ольга могла мати варязьке, тобто скандинавське, коріння. Навіть її ім'я може походити від скандинавського "Хельга", що означає "свята". Це символічно, адже згодом Ольга стане першою християнкою серед правителів Русі та однією з найвідоміших жінок середньовічної Європи.

945 рік — древляни вбивають князя Ігоря, чоловіка Ольги. Саме після цього починається історія, яка зробила княгиню легендою.

"За "Повістю минулих літ" Нестора Літописця, княгиня Ольга чотири рази помстилася древлянам. Спочатку живцем закопала послів, потім спалила делегацію у лазні, а поминки взагалі влаштувала як величезну різанину. Фінал цієї історії виглядає як сцена з кіно", — розповідає історик Стецюк.

946 рік — княгиня бере в облогу столицю древлян Іскоростень (сучасний Коростень). Літопис розповідає майже фантастичну історію.

"Княгиня просить від кожного двору по три голуби і три горобці. Люди погоджуються, бо думають, що це знак примирення. Але до птахів прив'язали запалювальний трут, і ввечері вони повернулися додому: голуби — до голубників, а горобці — під стріхи. І Іскоростень запалав", — наголошує ведучий.

Історики досі сперечаються, наскільки ця історія реальна, а наскільки літописна. Але факт залишається фактом: Іскоростень був зруйнований, і після цього вся Русь зрозуміла — влада Ольги непохитна.

"Якщо відкласти легенду про помсту, відкривається зовсім інший образ — не лише суворої правительки, а сильної державниці, яка започаткувала першу фіскальну податкову реформу на Русі", — акцентує Андрій Стецюк.

Вона ввела устави та погости — визначила, де збирати податки, скільки їх платити і хто за це відповідає. Фактично княгиня створила перший податковий кодекс ще в X столітті. Це був величезний крок до справжньої держави.

"У 957 році княгиня Ольга вирушає до Константинополя. Візит до столиці тогочасної Візантійської імперії — це була дипломатія світового рівня", — зазначає історик.

Вона зустрічалася з імператором Костянтином VII Багрянородним, укладала політичні та торгівельні угоди. Саме там Ольга прийняла християнство та отримала ім'я Олена. Задовго до Володимира саме Ольга першою відкрила Русі шлях до християнського світу.

"За часів Ольги Київ активно розбудовується: з’являються нові палаци, тереми, укріплення. Русь поступово перетворюється із союзу племен на справжню державу з власною адміністрацією та судовою системою. Цей фундамент заклала саме вона", — додає ведучий.

968 рік — печеніги беруть Київ в облогу. Син Святослав — у походах, далеко від столиці. Оборону міста очолює сама Ольга разом з онуками.

"Уявіть масштаб: жінка X століття керує обороною Києва під час облоги, і місто вистояло", — зауважує історик.

У 1547 році православна церква канонізувала Ольгу як святу рівноапостольну.

Такий титул отримують лише ті, хто зробив величезний внесок у поширення християнства. Її образ надихав багатьох: наприклад, Іван Франко присвятив їй поему "Ольга", показавши її мудрою та сильної правителькою.

"Княгиня Ольга — це більше, ніж героїня літопису. Вона вміло поєднала мудрість, жорстокість, суворість і державницьке мислення. Вона втримала державу після смерті Ігоря, представила Русь-Україну християнському світу і продовжувала реформувати країну та обороняти її від кочових народів", — підсумовує Андрій Стецюк.

Раніше у рубриці: "Світ мене ловив, та не спіймав": як Григорій Сковорода став справжньою легендою української культури