Програма підтримки UPSHIFT: про ідеї підлітків та гроші на їхнє втілення розповіла координаторка проєкту Лілія Любомудрова

UPSHIFT — це глобальна програма Дитячого фонду ООН UNICEF, що реалізується у понад 40 країнах. Вона надає молоді й підліткам потрібні навички та ресурси, щоб визначити проблеми своїх громад та запропонувати інноваційні рішення. Програма діє в Україні п'ять років. За цей час учасники віком від 14 до 25 років створили та реалізували чимало суспільно-важливих проєктів, розповіла у "Ранку Вдома" координаторка програм UNICEF із розвитку молоді Лілія Любомудрова.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— На кого розрахована ця програма? В чому полягає її суть? 

— Це програма для підлітків віком від 14 до 21 року. Це можливість для молоді навчитися розв'язувати важливі соціальні проблеми, які їх турбують. У цій програмі вони вчаться з'ясовувати проблему, досліджувати її, придумувати рішення, тестувати його і розробляти проєктну ідею. В кінці отримати можливість фінансування та підтримки для її реалізації. 

— Чи можна почути конкретні приклади? 

— Один з моїх улюблених прикладів -- це команда, яка дуже перейнялася проблемою розладів харчової поведінки. Вона розробила сайт, на якому молодь може отримати консультацію, щоб зрозуміти, чи є в них така проблема. Почитати всю інформацію в дружній до себе формі й в результаті отримати допомогу лікарів у своєму місті. Мене дуже це, наприклад, вразило. 

— Як можна стати учасником програми? 

— У нас є сайт на якому ми постійно розміщуємо оголошення. Програма триває фактично в кожній області. Відбори тривають постійно. Зараз, наприклад, десь у восьми областях відбувається набір, тому запрошуємо підлітків подаватися. Після цього будуть відібрані учасники для інтерв'ю. Вони пройдуть невеличке інтерв'ю протягом тридцяти хвилин, і після цього їх запрошують до участі в програмі. Це офлайн програма. 

— Тобто це місце, де збираються підлітки та втілюють в життя свої ідеї? Як відбувається їхня співпраця?

— Ми оголошуємо набір в певних областях. Зараз є набір, актуальний, у Київській області, у Черкаській, у Миколаївській. Підлітки збираються команди від трьох до п'яти людей, придумують проблему, з якою вони хочуть боротися. Популярні теми — це психічне здоров'я, ставлення до безпритульних тварин, або профорієнтація. Тобто все залежить від того, що їх турбує. Вони пишуть заявку, подаються на цю програму та пояснюють, що вони хочуть знайти вирішення саме цієї проблеми.

Після цього їх запрошують до участі, де вони отримують професійного ментора, людину, яка їм допомагає. Це доросла людина, досвідчена, яка допомагає знайти шляхи розв'язання проблем. У цьому вони застосовують інноваційні підходи. В нас там є різні такі вправи, які допомагають їм знайти креативні, нестандартні, оптимальні розв'язання цих проблем і вони проходять такий табір, який триває три дні. В кінці цих трьох днів команди презентують проєктні ідеї. Журі обирає, яким надається фінансування та підтримка. Переможці реалізовують проєкт протягом трьох місяців. 

— Яка сума фінансування?

— В середньому це дві тисячі доларів. Тобто проєкти невеличкі, але для молоді це щось масштабне. Був один проєкт, де молодь евакуювала тварин з Донецької області у Кропивницький. Цих коштів їм вистачило, щоб закупити обладнання, домовитися з перевізниками, залучити волонтерів. Ми завжди допомагаємо їм знайти подальше фінансування. Тому дуже багато проєктів отримають життя після участі у нашому проєкті. 

— Скільки вже часу існує цей проєкт на теренах України? 

— З 2018 року ми розпочали його у Харкові, потім продовжили в Донецькій, Луганській областях. Потім у нас були всеукраїнські хвилі, і зараз він є у кожній області. Звісно, крім Криму, Донецької та Луганської областей. До речі, багато підлітків обирають не соціальний проєкт, як з тваринами, а бізнесові. 

— Розкажіть, будь ласка, ще про якісь проєкти, які досі існують, або й розвиваються. 

— Це була команда із Маріуполя, вони на момент повномасштабної війни були переселенцями, створили ляльковий театр для дітей, щоб підтримати їх психологічно. Дітей переселенців, наприклад, або дітей, які постраждали під час війни. Ми забезпечили їм буквально кілька вистав. Цей театр став настільки популярним, що вони потім мали турне. 

— Скільки у вас було випускників? 

— Всього у нас було близько тисячі команд. В команді до п'яти людей. За період повномасштабного вторгнення ми стали працювати більше. Ми розширили проєкт на всю Україну. Ми вважаємо, що цей проєкт зараз дуже актуальний. По-перше, він допомагає отримати життєві навички, які молодь потім використовує в роботі. Наприклад, вміння розв'язувати проблеми — це вправність, яка потрібен всюди. Обдумувати проєктні ідеї потрібно і підприємцям, і в будь-якій іншій роботі. Зараз це такий швидкий спосіб отримати життєво важливі навички, а також долучитися до покращення життя у своїй громаді, наприклад. 

— Чи багато підлітків знають про ваш проєкт? Чи допомагають вам освітні заклади з рекламою? 

— Найбільше про UPSHIFT розповідають випускники цієї програми. Залучають потім своїх друзів, знайомих. Також ми в кожній області працюємо з навчальними закладами, ми ходимо туди з презентаціями. Це ціла рекламна кампанія, бо ми хочемо, щоб в UPSHIFT брали участь не тільки відмінники, а й молодь, яка такого ще не робила. У нас досить багато молоді з інвалідністю. Зокрема, нещодавно в нас була національна хвиля, яка називалася UPSHIFT-Відновлення. 

Була команда підлітків з вадами слуху. В них було бажання створити проєкт для того, щоб люди вивчали жестову мову і могли спілкуватися в таких ситуаціях, як, наприклад, повітряна тривога, або евакуація, чи перша допомога. В результаті вони створили курс з восьми модулів для охочих вивчити базову жестову мову, щоб комунікувати з людьми, які не чують, критичних ситуаціях. Ці підлітки, вони б не прийшли на цю програму самі, їх треба було запросити. Тобто для них це була реально цікава можливість, бо не так багато програм, в яких вони можуть взяти участь. 

Ще цікаві гості "Ранку Вдома":

• Життя під час війни очима дітей: інтерв'ю з ініціаторами проєкту Behind Blue Eyes Дмитром Зубковим та Артемом Скороходьком
• Відеопроєкт "Нація, яка пам’ятає": співзасновниця платформи "Меморіал" Лєра Лауда розповіла про збереження пам'яті та майбутній музей
• "Одна з кращих стрічок сучасної України": про міжнародне визнання соціальної драми "Як там Катя?" говоримо з режисеркою Крістіною Тинькевич та акторкою Анастасією Карпенко
• П'ятий роман і благодійні концерти: артист Сергій "Колос" Мартинюк розповів про нову книжку та акустичне турне гурту "Фіолет"
• В Україні запрацювала Lingva Polska — безплатна платформа з вивчення польської мови: про проєкт розповіла директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти Марія Богуслав
• Проєкт "Відвези мене туди, де тато спить" розповідає особливо інтимні речі про життя родин загиблих українських героїв: інтерв'ю зі співзасновницею платформи пам’яті "Меморіал" Лєрою Лаудою
• Побачила світ книга "Баба Федиха" від франківської журналістки Уляни Маляр: інтерв'ю з авторкою проєктів про гуцулів