Відмовився від влади заради боротьби: як Євген Коновалець розбудував підпілля в Європі (ВІДЕО)

Радянська пропаганда десятиліттями намагалася стерти його ім'я з історії. Євген Коновалець став засновником Організації українських націоналістів (ОУН) і одним із творців українського визвольного руху. Як йому вдалося об'єднати українців у боротьбі за незалежність і чому Москва оголосила на нього справжнє полювання? Відповіді — у рубриці "Ранку Вдома" "Невідомі сторінки" з Андрієм Стецюком.

Він — видатний український військовий і політичний діяч, полковник армії УНР, комендант Української військової організації, а також засновник і перший голова Організації українських націоналістів. Коновалець став одним із головних ідеологів українського націоналізму XX століття, присвятивши життя боротьбі за незалежність України.

“Уявляєте людину, яку радянські спецслужби переслідували майже 20 років і таки вирішили ліквідувати за допомогою спеціальної коробки шоколадних цукерок та вибухового пристрою, розробленого в лабораторії НКВС — саме так загинув Євген Коновалець. Військовий, стратег, людина, яка, не дивлячись на поразку України, продовжувала боротьбу кожного дня”, — акцентує історик Андрій Стецюк.

Євген Коновалець народився в 1891 році в селі Зашків, біля Львова. Він був найстаршою дитиною батьків, які працювали у місцевій школі. Батько був директором, а мама вчителькою.

“Вдома говорили про освіту, українську культуру і відповідальність перед своїм народом”, — розповідає історик.

Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив в 1909 році, він навчався у Львівському університеті на правничому факультеті, готуючись до юридичної праці. Водночас він пройшов ще й повний курс історії Східної Європи та України під керівництвом професора Михайла Грушевського.

“Цікаво: ще навіть студентом його заарештували за вимогу створити український університет. Боротьба за мову в університеті перетворилась на справжнє повстання з польською адміністрацією”, — зазначає фахівець.

Було поранено 28 студентів, один загинув, 27-річний Адам Коцко. Тоді у свої 19 років Євген вперше ховав друга, який віддав своє життя за українську національну ідею. Так формувався характер Євгена Коновальця ще задовго до війни.

“Цікавий факт: одним із людей, які мали найбільший вплив на юного Євгена Коновальця, був вчитель фізкультури”, — додає він.

Іван Боберський — легендарний педагог, фундатор і популяризатор спортивного руху на Галичині. Він навчав не лише бігати чи вправлятись на турніку, а виховував характер, дисципліну та відповідальність. Він був переконаний: мозок нічого не варто, якщо тіло слабке. А також: сильна нація починається із сильних людей.

“Коли почалася Перша світова війна, Євгена Коновальця мобілізували до австрійської армії, адже на той час Галичина була частиною Австро-Угорської імперії”, — розповідає історик.

В 1915 році у боях на горі Маківка він потрапляє до російського полону. Здавалось би, це кінець військової кар'єри. Але ні, після революції 1917 року він тікає з полону до Києва, де саме й починається його справжня історія.

У Києві Євген Коновалець створює Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців. Згодом саме цей підрозділ стане найбоєздатнішою частиною армії Української Народної Республіки.

“Саме його стрільці обороняли Київ від більшовиків, брали участь у придушенні заколоту на заводі “Арсенал”. Вони практично постійно воювали. Недаремно сучасники казали, що допоки на фронті є стрільці, шанс вижити точно є”, — акцентує фахівець.

Попри величезний авторитет, Коновалець двічі відмовився від найвищої влади. Йому пропонували стати членом Директорії УНР, а пізніше — навіть фактичним диктатором. Він відповів відмовою, бо вважав, що його місце — командувати військом, а не боротися за посади.

“Після поразки визвольних змагань багато українських військових опиняється в еміграції, але Коновалець не змирився. Він чітко розумів, що державу можна втратити, але боротьбу — ні. Полковник стає невидимкою: переходить в українське підпілля”, — говорить Стецюк.

В 1920 році він створює Українську військову організацію, а через кілька років стає головою новоствореної Організації українських націоналістів. Фактично сам він об'єднав українське підпілля, яке діяло по всій Європі.

“Це маловідомий факт, але Євген Коновалець жив в багатьох країнах Європи, мав литовський паспорт і організовував зустрічі з військовими, дипломатами і політиками. Він дав зрозуміти світу, що "українське питання" — це не внутрішня справа Росії, це є проблема цієї Європи. І сьогодні це звучить як ніколи актуально”, — наголошує історик.

Попри постійні переїзди, життя під чужими документами й небезпеку, Коновалець мав родину. Його дружина Ольга Федак походила з відомої львівської родини, а їхній єдиний син Юрій народився вже в еміграції.

“У Москві зрозуміли: Євген Коновалець — це не просто політичний емігрант. Він продовжував будувати мережу українського руху”, — зазначає Стецюк.

Після того як за наказом Коновальця в 1933 році було ліквідовано агента радянських спецслужб прямо в будівлі консульства СРСР у Львові — це був ляпас особисто диктатору Сталіну. Саме тому НКВС розпочало спецоперацію з його ліквідації. Підготовка тривала п'ять років.

“Агент Павло Судоплатов. За легендою, розчарований у більшовизмі "Павло Грищенко", кілька років ходив у довіру до Коновальця, видаючи себе за представника українського підпілля, справжнього патріота, соратника та ледь не сина”, — розповідає він.

23 травня 1938 року під час зустрічі в кафе “Атланта” в Роттердамі, яка тривала 8 хвилин, "Грищенко" подарував йому коробку шоколадних цукерок, всередині яких була бомба. За кілька хвилин вибух забрав життя Євгена Коновальця, людини, яка могла кардинально змінити хід Другої світової війни.

Поховали Євгена Коновальця у Роттердамі на цвинтарі “Кросвейк”, коштом литовського консульства у Нідерландах.

“Хоча Євген Коновалець і не дожив до незалежної України, але саме він заклав основи визвольного руху в Україні, який продовжив свою боротьбу ще на десятиліття. Сьогодні постать Євгена Коновальця визнана на державному рівні. Україна офіційно отримала право на перепоховання останків Євгена Коновальця із Роттердаму на Батьківщину”, — підсумував Андрій Стецюк.

Його історія доводить: навіть після поразок можна закласти фундамент майбутніх перемог. І саме тому ім'я Коновальця залишається символом сили, далекоглядності та віри в незалежну Україну.

Раніше у рубриці:

• Президент на один день, який творив українську державність: ким був Августин Волошин (ВІДЕО)
• Від вишивки до супрематизму: як Малевич створив "Чорний квадрат" та перевернув світове мистецтво (ВІДЕО)
• Гетьман, якого століттями намагалася очорнити Росія: ким насправді був Іван Мазепа
• Людина, що випередила свій час: як Пилип Орлик створив першу у світі Конституцію (ВІДЕО)
• Справжнє життя Михайла Грушевського: що приховує біографія батька української історії (ВІДЕО)