Як працює пропаганда — пояснює психологиня Наталя Підлісна

Наталя Підлісна. Скриншот: kanaldim.tv

Сьогодні кожну людину оточує безліч інформації. Однак не уся вона правдива, а тим паче варта нашої уваги. Психологиня Наталя Підлісна в ефірі "Ранку Вдома" розповіла, що таке пропаганда, як її відрізняти від комунікації та не піддаватися її впливу.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

Чому потрібно вміти вирізняти пропаганду з-поміж потоку інформації? Що в ній такого поганого?

— Всі користуються пропагандою. Держави назвали її інформаційною війною чи інформаційними операціями. Бізнес називає її рекламою чи паблік рілейшнз. Політтехнологи кажуть, що це такі передвиборчі технології. Втім, усі ці інструменти — пропаганда. Її спрямовують на те, щоб внести зміни до мислення людини. Потім це призводить до такої поведінки, яка вигідна для комунікатора.

Окрім того, що пропаганда змінює мислення, вона ще й посилює соціальний біль. Сучасні пропагандисти користуються інструментарієм тиску на людину і підганяють її під потрібну поведінку тоді, коли людині боляче через якісь пропагандистські історії. Пропаганда повністю руйнує критичне мислення людини. Людина перестає думати самостійно.

Який головний елемент пропаганди, за яким її одразу можна розпізнати?

— Головним елементом пропаганди є ворог. Суспільство потребує не тільки героїв, а обов'язково ворогів. Якщо ворог вже "вбитий" в масову свідомість, він неминуче буде зустрічатися і наяву.

Подивімось на користь ворога для пропаганди. Вороги активізують всі примітивні почуття, зокрема, прагнення згуртуватись навколо сильного лідера. Наприклад, Умберто Еко казав, що: "Мати ворога важливо для визначення власної ідентичності". Тобто, коли ворога немає, його треба створити.

Як би не розрізнялися ті чи там інші образи ворогів, їхня головна функція — це нести уявлення своїм про те, що є загрозою існування країни, суспільству, організації, моралі, духовності. Тобто загрози базовим цінностям.

От подивіться, як працює російське телебачення. Вони вбивають в голови свого народу наратив про те, що смертельна небезпека походить від ворога — України. Навіть якщо ворог просто живе на своїй землі і їх не чіпає. Підготовка до того, щоб сформувати образ ворога в обличчі України, тривала протягом років.

— Якщо говорити про сучасну пропаганду, то як вона працює і чи з'явились якісь модні фішки?

— Є правила пропаганди, сформульовані ще під час Першої світової війни. Сучасна пропаганда робиться за схемою, якій вже 100 років. Просто у сучасному світі додаються соцмережі.

Перше правило — це переносити провину за війну на ворога. Тобто те, що росіяни напали на нас для них несуттєво. Для них суттєво, що вони вважають нас винними.

Друге правило — формулювання цілей війни. Зараз модно змінювати цілі. Пам'ятаєте, вони починали з денацифікації, а зараз риторика змінилась — йдеться про захист Донбасу. Вони постійно переформульовували цілі війни, але так, щоби всі, хто дивиться їхнє телебачення, могли їх повторити.

Ще одне правило — це посилювати все прикладами порочності ворогів. Зараз це виглядає так, що ми наркомани, фашисти, бандерівці, розіп'яли хлопчика в трусиках і "бамбілі дітей 8 років". Можна, все це супроводжувати жахливими історіями. Це було 100 років тому і зараз це повторюється.

Росіяни беруть ці старі наративи, старі правила, але впроваджують їх в соціальних мережах. В цьому, мабуть, і полягають головна фішка. В сучасності вони, наприклад, просувають незгоду в соцмережах і постійно поширюють недовіру саме у соцмережах. Формують багато фейкових акаунтів і закидають туди різну інформацію, а все інше — це старі правила.

Щось хороше в самій пропаганді є? Ви сказали, що і реклама — це пропаганда.

— Може бути, але все ж таки пропаганда — це маніпуляції. В маніпуляціях нічого хорошого не має. Але якщо реклама чесна і передвиборчі агітації чесні, то це вже не пропаганда. Це просто комунікації.

Читайте також:

Медіа-партнери
Прямий ефір