Херсон кошмарять російські "Молнії": місцеві жителі показали прифронтове місто

Перший раз волонтер Денис Христов із проєктом "Тревел нашого часу" був у Херсоні два роки тому, у серпні 2024 року. Вже тоді тут було пекельно через обстріли. Зараз ситуація в місті, на жаль, змінилася лише на гірше. Бо до артилерійських обстрілів додалося чимало дронів.

У нинішньому Херсоні що ближче до Дніпра (на іншому березі річки вже перебувають окупанти), то менше людей на вулицях. А ось наслідків обстрілів — навпаки. Вони — на кожному кроці.

У цю багатоповерхівку півтора року тому влучив російський КАБ (коригована авіабомба). Він знищив практично весь під'їзд.

Що далі від берега Дніпра, а отже й від окупантів, — то більше людей і машин.

Миколаївське шосе — це головна артерія міста. Ця вулиця тягнеться Центральним і Корабельним районами, проходить від площі Незламності до виїзду з міста в напрямку Миколаєва.

Тут теж були неодноразові обстріли. Якщо раніше це була ствольна артилерія, то зараз дуже багато дронів — особливо БпЛА "Молнія".

"Десь три-чотири місяці тому почалася навала "Молній". По-перше, у них інший звук, їх не так чутно. По-друге, вибух у них дуже сильний. По-третє, їх дуже багато. Якщо від звичайного дрона можна побачити залишки пропелерів, то від "Молнії" — купа пінопласту з плівкою, частини крил, алюмінієві трубки", — розповіла місцева мешканка Ольга.

"Молнія" несе набагато більший заряд вибухівки, тому руйнування теж сильніші.

"Не так давно “Молнія” влучила в будинок літніх людей, їм уже за 70 років. Вони були ввечері вдома. Прилетіла "Молнія" і повністю знесла балкон. Балконні двері, вікно — все винесло в кімнату, стіна вся продірявлена уламками. Слава Богу, що в цей момент жінка з чоловіком були в іншій кімнаті, у спальні", — навела приклад херсонка.

Окупанти обстрілюють Херсон щодня. Не буває жодного тихого дня.

"Якщо в одному районі тихо, то страждає інший район. Наприклад, якщо ми тут стоїмо, і зараз тут тихо, це не означає, що десь немає "прильотів". Ми не чуємо ту саму вулицю Університетську, що ближче до Дніпра, а по ній через небезпеку вже десь два тижні не їздять маршрутки, громадський транспорт. Одне влучання, друге, третє — загибель людей. Сьогодні червона зона піднялася значно вище по місту", — зазначила місцева мешканка.

Ольга — співробітниця комунального підприємства "Парки Херсона". Тут сьогодні працює всього 102 людини, але вони виконують широкий спектр завдань.

По-перше, благоустрій та озеленення: прибирання вулиць, зелених зон, зупинок та навісів, санітарна обрізка та видалення аварійних дерев, вивезення побутових відходів.

"Подивіться, як у Херсоні чисто, всупереч всьому. Це все завдяки нашим працівникам. Крім прибирання, ми ще займаємося озелененням. Наприклад, за цю осінь і весну у Херсоні посадили 7 тисяч дерев. І це зробили всього сім осіб, уявляєте?", — наголосила Ольга.

По-друге, під час війни "Парки Херсона" також займаються ліквідацією наслідків ворожих обстрілів: зашивають вибиті вікна плитами ОСБ, ремонтують пошкоджені дахи, прибирають уламки та будівельне сміття.

Ольга також бере участь у цих роботах, виїжджає на місця обстрілів, тому дуже часто стикається з людським болем.

"Заявки на зашивання вікон надходять щодня. Тобто щодня ми бачимо цей біль. Ми їздимо навіть туди, куди не приїжджають ані волонтери, ані хтось інший. А в будинках, квартирах залишаються переважно пенсіонери, люди середнього віку. І ти заходиш і бачиш цей стрес, ці очі. А це звичайна квартира, звичайні шафи, звичайні люди, там немає ніяких військових", — поділилася вона.

Крім звичних контейнерів для сміття, комунальники після обстрілів розставляють ще й спеціальні контейнери.

"Тільки здається, що в них сміття після обстрілів. Коли подивишся в такий контейнер — там все життя людей: там холодильники, пральні машини, речі, штори, дитячі іграшки, там все... Там фактично життя людей. І серед усього цього ще й залишки від "Молній", — розповіла Ольга.

А ще комунальникам доводиться прибирати сміття, яке росіяни скидають з неба. Це листівки з різною пропагандистською маячною інформацією. І окупанти вірять, що таке може спрацювати.

У цей звичайний житловий район з приватними будинками росіяни скинули шалено дорогий снаряд РСЗВ "Торнадо". Тут немає жодних військових об’єктів, тут живуть звичайні мешканці. На місці влучання стояв автомобіль, який вибухом перекинуло через дорогу у двір іншого будинку. Біля епіцентру вибуху перебував місцевий мешканець, він загинув на місці.

Крім житлових будинків, окупанти знищують архітектурні пам'ятки та пам'ятники. Мабуть, як помста за те, що не змогли все вкрасти, коли тікали з Херсона у листопаді 2022 року.

Ольга пережила окупацію міста і сама бачила, як росіяни грабували музеї, адміністративні будівлі, школи...

"Коли наші наближалися до Херсона, десь за місяць до визволення у росіян почалася метушня. Спочатку вони потроху вивозили, а десь через два тижні — вже в авральному темпі. Вони пригнали фури і вантажили навіть старі столи, старі стільці. Відкрили музей і всі картини винесли, навіть ламінат зняли, все зняли. Я просто все це бачила, коли проїжджала повз на роботу", — згадує херсонка.

Щобільше, вони навіть пам'ятники зрізали з постаментів і вивезли: російським воєначальникам Олександру Суворову та Федору Ушакову, військовому і державному діячеві Григорію Потьомкіну, а також раніше демонтований пам'ятник Феліксу Дзержинському.

"Коли вони зняли пам’ятник Ушакову, мій друг-історик каже: треба зробити табличку "Мальчик едет в Тамбов", бо Ушаков родом із Тамбовської області. І це стало вже місцевим жартом у Херсоні. Потьомкіна вони не тільки пам'ятник зняли, вони ще його останки забрали (зберігалися у склепі Свято-Катерининського собору, — ред.). Тобто людина просила, заповіла, щоб її поховали в Херсоні, так вони все одно її викопали й вивезли. Вони хотіли ще гармати забрати, але не змогли, техніки у них такої не було", — розповіла Ольга.

У 2025 році в Херсоні народилося приблизно 150 дітей. Але ворожа армія продовжує знищувати місця, де ще вчора діти могли займатися, розвиватися.

Так, знищено льодову арену "Фаворит" — минулого року росіяни скинули на неї кілька касетних бомб. Льодова арена була практично новою, її відкрили у 2009-му. Тут грала хокейна команда "Дніпро" (до речі, віцечемпіон України), виховувалися чемпіони України з фігурного катання та просто займалися спортом.

Центральні дитячі майданчики в Херсоні огороджені додатковими захисними спорудами — габіонами, набитими піском. А поруч — обов’язково укриття, яке завжди відкрите.

"Ось так зараз і живе Херсон. Десь над містом щось пролітає, десь у відповідь починають стріляти. За кілька кварталів звідси щось падає і вибухає, на іншому кінці міста вже піднімається чорний дим. Здається, що постійна тривога і напруга тут буквально витають у повітрі. Але посеред усього цього — дитячий майданчик, де діти бігають, сміються і катаються на гойдалках. Бо це дитинство, а дитинство не чекатиме кращих часів, воно тут і зараз, де іншого двору, іншого міста та іншого життя просто немає", — підсумував Денис Христов.

Ще з проєкту "Тревел нашого часу" про Херсон:

• Кожен день — танець зі смертю: медики Херсона розповіли про роботу під прицілами дронів
• "У нас у прямому сенсі немає даху": як під обстрілами працює Херсонський обласний драмтеатр
• "Тревел нашого часу" на Херсонщині: Денис Христов відвідав Посад-Покровське, Чорнобаївку та Херсон
• "Тревел нашого часу" на Херсонщині: затока Каховського водосховища, ситуація у Бериславі та прифронтових селах