"Чекай або створюй": гурт PROBASS ∆ HARDI презентував новий трек про цінність кожної хвилини

Фраза "Доброго вечора, ми з України" стала одним із символів українського спротиву, а однойменний трек — міжнародним хітом. Його автори, PROBASS ∆ HARDI, не просто створили успішну композицію, а заклали основу для нового музичного стилю під назвою Ukrobass. Завтра, 30 травня, у гурту відбудеться концерт на ВДНГ у Києві, восени — закордонний тур, а зараз вони презентують нову пісню "Ч.А.С.", яка переосмислює цінність кожної хвилини життя. Про народження нового стилю, натхнення під час війни та концепцію релізу в ефірі "Ранку Вдома" розповів лідер гурту Артем Ткаченко (DJ ProBass).

Ведучі — Дарія Кудімова та Кароліна Король.

— Сьогодні найбільший інсайт дня — це те, що фраза "Доброго вечора, ми з України" авторства не Віталія Кіма, а вашого. Це він у вас позичив її.

Артем Ткаченко: Так. Взагалі цю фразу сказав Марко Галаневич — це “ДахаБраха”. Але так, дійсно, казали, що це Кім. Я знаю реальну історію, що його SMMниця запропонувала використовувати цю фразу. Він навіть не розумів про що мова, але взяв її. 

— Розкажіть, будь ласка, що це за стиль електронної музики — Ukrobass? Як його можна охарактеризувати?

Артем Ткаченко: Це наш музичний стиль. Ми вирішили, що він має існувати і ми за нього топимо, створюємо його і придумуємо. Це принципова історія. Якщо говорити, що таке Ukrobass, то класична його версія — це трек “Доброго вечора, ми з України”. Він має всі складові Ukrobass, тобто темп, етнічну, гармонійну складову. От так звучить Ukrobass, це ікона стилю. 

Чому ми вирішили створювати цей стиль? Тому що Україна не має музичного стилю. І це погано, як на мене, бо багато країн інших, навіть менших, мають регі, той самий хіп-хоп, афрохаус і так далі — їх дуже багато. І коли ти чуєш мумбатон, ти розумієш, що це латиноамериканська музика. 

У нас такого немає. Ми завжди наслідували, або перероблювали, або перекладали, але не створювали щось дійсно своє. Тому вітаю, Ukrobass народився.

— Виступ на Поляні ВДНГ відбудеться вже завтра, 30 травня. Це буде презентація проєкту Ukrobass для широкого загалу?

Артем Ткаченко: Ні, перша презентація вже відбулася. Ми просто показуватимемо наш стиль масам, грубо кажучи. Але з новим стилем насправді важче рухатися, ніж здається. Тому що це щось зовсім нове і, наприклад, небагато ЗМІ розуміють, як його висвітлювати. 

Знаєте, ми знаходимося в особливому контексті, подіях, в особливому таймінгу нашого життя, і це дуже важливо розуміти всім, хто зараз так чи інакше причетний до соціального життя. Тому ми розуміємо, ми несемо цю ношу і сподіваємося, що все буде добре.

— Хто ще буде виступати разом з вами на ВДНГ і за якою концепцією ви створювали цей захід?

Артем Ткаченко: Буде багато артистів і класний захід, раджу всім бути. Ми готуємо особливу програму і знову обігруємо наші треки.

Це про те, що ти, коли їдеш на наш виступ, не маєш почути на концерті те саме, що слухаєш, наприклад, в машині або в таксі. Це важливо, це повага до нашого глядача і слухача.

Ми намагаємося щось нове привнести, щоб воно було більш “качове”, більш, можливо, навіть агресивне, нове по звучанню, але наш вайб все одно має втриматись.

— Чим ви надихаєтесь у цей непростий час, щоб створювати новий стиль та писати треки?

Артем Ткаченко: Мені здається, що я собі понапридумував, але мені подобається відповідальність, з якою ми дивимося в сторону музичного самотворення. Тому що це тебе тримає в тонусі, ти маєш все ж таки розуміти, заради чого, для чого і чому. 

Слава Богу, що воно саме по собі живе десь всередині. Інколи ми спілкуємося з командою і я кажу: "Та там ще дві "демки" написались". І воно просто так відбувається.

Але цей момент — для чого, заради чого, чому так, хто це буде слухати... Здається, що це прорахунок, але ні. Це більше про те, що ти хочеш бути почутим, бо тобі здається, що це занадто важливо.

— Восени ви плануєте закордонний тур. Що саме ви хочете донести європейській та світовій аудиторії через свою музику?

Артем Ткаченко: Тури — це дуже цікава історія, бо є можливість показатися новій аудиторії. Тобто не тій, яка приходить і знає, а тій, яка приходить з тими, хто знає. 

І це класно, бо інколи закордонні слухачі, наприклад, зі США та Канади, не очікують такого. У них є розуміння, як живе діаспора, але вони не очікують почути саме такий саунд, що воно буде настільки актуальне, можливо, футуристичне, супер електронне для когось. 

І це класно, тому що ця музика існує. Ми її створюємо, пишемо і хочемо, щоб вони знали, що в нас є не тільки класичний український складник, а й новий, який розвивається, створюється і народжується зараз.

— Чи змінюється ваша музика через події повномасштабної війни, чи завдання артиста — навпаки, зробити так, щоб реальність не впливала на творчість?

Артем Ткаченко: Мені не дуже подобається, коли музика повністю відірвана від реальності, так би мовити — в рожевих окулярах. Це не правильно.

Усі мають розуміти, що відбувається. Ми не можемо ігнорувати контекст війни. Це про особливість часів, але жорстко “грузитися” теж не потрібно.

Навпаки, зараз прикол у тому, що ти зранку прокинувся, відкрив очі — і це найкраще свято. Треба просто святкувати цю хвилину. 

Сьогодні ми хочемо вам презентувати новий трек. "Ч.А.С." — це не просто слово, це абревіатура, яка розшифровується як “Чекай або створюй”. І от мова саме про цінність моменту.

(У студії звучить новий трек "Ч.А.С.")

— Це було круто! Розкажіть детальніше про цю пісню.

Артем Ткаченко: Усе просто: важливо цінувати життя і момент. Єдиний варіант, як можна зупинити час — це звернути увагу на нього і зрозуміти, що треба дихати, більше любити, поспішати, або навпаки не поспішати.

— "Чекай або створюй". Хто став автором цього концепту?

Артем Ткаченко: Ці рядки з'явилися тоді, коли з'явився оцей концепт. Тому що в мене брат військовий і ми в — благодійній історії.

І оці всі моменти, наприклад, коли він приїжджає з бойових, для мене важливі. Я хочу, щоб час зупинився, і він просто відпочив, бо йому особливо важко переключатися. Тому треба відпочивати, треба жити.

Читайте також: "До скону любити і словом добити": ХАС презентує пісню про токсичні стосунки без прикрас