Військові будні з делікатесами: особливості прифронтового Краматорська показав Денис Христов

Багатьом, хто не був у Краматорську під час війни, здається, що це вже місто-привид. Але вони помиляються. Сьогодні це більше місто контрастів, розташоване за 20 кілометрів від лінії зіткнення. З одного боку, тут багато ознак воєнного часу, з іншого — триває цивільне життя: працюють магазини, ресторанчики, гуляють місцеві жителі. Як сьогодні живе адміністративна столиця підконтрольної частини Донецької області, в проєкті "Тревел нашого часу" показав волонтер Денис Христов.

Війна і мир Краматорська

Центральна площа Краматорська — площа Миру.

"Це унікальне відчуття. Бої трохи більше, ніж за 20 кілометрів звідси. А ви тільки подивіться на цю площу. Красива, сучасна. Відкриті кафе, гуляють люди з собачками", — прокоментував Денис Христов.

При цьому сліди війни тут видно всюди — забиті фанерою вікна, наслідки обстрілів.

Продовжує працювати залізничний вокзал, сьогодні Краматорськ — крайня точка залізничного сполучення Донецької області.

8 квітня 2022 року весь світ облетіли моторошні кадри. Під час масштабної евакуації цивільних з Краматорська росіяни вдарили по вокзалу ракетою "Точка-У" з касетною боєголовкою. Це сталося о 10:30, коли тут зібралися близько 4 тисяч мирних жителів в очікуванні евакуаційного поїзда. Внаслідок ракетного удару загинула 61 людина, від отриманих травм померло п'ятеро дітей, а понад 120 українців отримали важкі поранення.

Зараз на місці трагедії встановлено камінь майбутнього меморіалу пам'яті.

"Після цього прильоту місто як вимерло. Велика кількість людей виїхала. І коли я вивозив з Краматорська людей, у кожного з них була історія, пов'язана саме з цим днем, саме з цим пероном. Кілька людей мені розповідали, що вони повинні були їхати тим поїздом, але з якихось обставин вони відлучилися з вокзалу на 10-15 хвилин, і це врятувало їм життя", — розповів Денис Христов.

На жаль, в історії Краматорська було чимало таких терористичних атак. 27 червня 2023 року о 19:30 росіяни здійснили ракетний удар по кафе RIA Pizza в центрі міста. Внаслідок обстрілу загинули 13 осіб, у тому числі 4 дитини, й 64 людини отримали поранення.

Але якимось надзвичайним зусиллям Краматорськ виглядає абсолютно затишним. Чистими, доглянутими вулицями гуляють люди. Одне з улюблених місць відпочинку — набережна вздовж річки Казенний Торець, яка і сьогодні, попри війну, потопає в квітах.

Військовий фотограф

Зараз Краматорськ — місце сили. Місто зустрічей і, до речі, смачних закладів. В одному з таких ресторанчиків Денис Христов зустрівся з Антоном Шевельовим — фотографом і військовим.

"До війни у мене було чудове життя, про яке можна тільки мріяти. 9 місяців на рік я проводив за кордоном. Я гірський гід, власник туристичної компанії. Я показував людям найнеймовірніші куточки нашої планети. Коли почалася війна, я був у Танзанії на Кіліманджаро, перервав експедицію і повернувся до України", — згадує Антон.

Сьогодні Антон — військовослужбовець, молодший лейтенант, а також військовий фотограф.

"У мене на бронежилеті є шеврон "Знімай, стріляй". Це максимально описує, чим я займаюся в війську. Фотографую та іноді стріляю", — сказав він.

Одна з останніх робіт фотографа Шевельова — операція в стабілізаційному пункті, яку хірурги проводили при світлі лише ліхтариків.

"Стабілізаційний пункт, привезли пораненого у важкому стані, у нього проникаюче поранення в черевну порожнину, в трьох місцях перебитий кишечник. У такому стані хлопця не можна було навіть до найближчої лікарні відвезти. Вирішили оперувати на місці. Його передали в хірургію, і вимкнулося світло (або від прильоту дрона, або через щось ще). І лікарі провели важку операцію при світлі ліхтариків. Хлопець вижив, все супер, його відправили в нормальну лікарню. Щобільше, сказали, що у нього навіть інвалідності не буде, тому що лікарі встигли швидко провести операцію", — поділився фотограф.

Антон зазначив, що його вражає в таких прифронтових містах, як Краматорськ, Слов'янськ, — достаток продуктів у магазинах, навіть диковинних. Розширення асортименту, як не дивно, пов'язане з війною. Основні споживачі — військові, у яких зарплати набагато вищі, ніж у місцевих жителів.

"Приїжджаєш з бойових за 20 кілометрів від “нуля” і в будь-якій кав'ярні можна замовити: "Мені, значить, латте не на банановому, гречаному або рисовому молоці, а на безлактозному, будь ласка". Сьогодні зайшов у магазин купувати на вечерю продукти, а там — устриці", — сказав військовий фотограф.

Денис Христов додав, як військові вийшли з позицій на відпочинок і зайшли в Лимані в звичайний магазин, і там все, що хочеш — омари, кальмари, папайя, і все це швидко розкуповується.

"У місцевих немає стільки грошей, давайте чесно говорити. По-друге, багато хто з них просто не знає, що це таке. Продається пітахайя, маракуйя, мангустін. Я слабо собі уявляю, що якийсь дідусь зі Слов'янська вигукує: "О, моя улюблена пітахайя!". Минулого разу в Слов'янську я пригощав вас в'єтнамським супом Фо Бо. Ось такі військові будні", — з посмішкою зауважив Антон Шевельов.

Автомобіль військовим

Денис Христов на прохання військових привіз до Краматорська Land Rover. Допоміг йому в цьому волонтер Богдан Татарчук зі своїм знаменитим "Біляшем".

"Легендарний бусик "Біляш". З початку війни він завозив на прифронтові території гуманітарну допомогу, хліб, продукти та вивозив людей. Зараз він працює разом з Богданом і возить на лафеті автомобілі для військових", — розповів Денис.

Волонтери передали Land Rover військовим.

"Передали машину. Дуже приємна була зустріч, дуже приємна розмова з військовим. Він офіцер, і мені сподобався його настрій. Так, каже, ворог лізе, але далі він не пролізе, нічого у нього не вийде, бо українські захисники все роблять для цього. Наскільки різні бувають військові. Бувають такі, що після спілкування з ними, ти думаєш: ну все, нам капець. А після цього спілкування ти надихаєшся: у нас все нормально, тримаємося, все буде добре", — прокоментував Денис Христов.

Попередні випуски проєкту "Тревел нашого часу":

• Звідси все почалося у 2014-му: розповідь очевидця про російську окупацію Слов'янська та її наслідки
• Залишки храму закатали в асфальт: історичні місця та легенди Слов'янська
• "Навіть фашисти такого не робили": Денис Христов побував у місті-герої Охтирка (ФОТО, ВІДЕО)
• Раніше росіяни їздили сюди на ярмарки, а зараз знищують село: як виживає під обстрілами прикордонне Миропілля на Сумщині (ФОТО, ВІДЕО)
• Позиції окупантів — за 3-4 км: прифронтовий Куп'янськ показав Денис Христов (ФОТО, ВІДЕО)
• На повністю зруйнованих вулицях досі живуть люди: прифронтовий Куп'янськ-Вузловий показав Денис Христов (ФОТО, ВІДЕО)