Право на щорічну відпустку: що потрібно знати працівникам

Працівники в Україні мають гарантоване Конституцією право на відпочинок, яке реалізується, зокрема, через надання щорічних оплачуваних та інших видів відпусток. Скористатися ним можуть усі, хто працює за трудовим договором, незалежно від форми власності підприємства чи роботодавця. Це право також поширюється на іноземців та осіб без громадянства. Коли її можна оформити та які особливості діють під час воєнного стану, розповіли у Міністерстві юстиції, інформує "Дім".
У перший рік роботи працівник може скористатися щорічною основною відпусткою повної тривалості після шести місяців безперервної роботи в одного роботодавця.
Водночас окремі категорії працівників можуть отримати відпустку раніше.
До них належать:
- жінки перед або після відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
- жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
- особи з інвалідністю;
- працівники віком до 18 років;
- чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
- особи, які після звільнення з військової або альтернативної служби працевлаштувалися протягом трьох місяців;
- працівники за сумісництвом;
- працівники, які навчаються та хочуть приєднати відпустку до часу складання іспитів;
- працівники, які мають путівку на санаторно-курортне лікування;
- батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;
- інші категорії, визначені законодавством, колективним або трудовим договором.
Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік.
Для окремих категорій працівників передбачена довша відпустка:
- педагогічним і науково-педагогічним працівникам — до 56 календарних днів;
- державним службовцям — 30 календарних днів;
- особам з інвалідністю I та II груп — 30 календарних днів;
- особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів;
- працівникам віком до 18 років — 31 календарний день.
Сезонним і тимчасовим працівникам відпустку надають пропорційно до відпрацьованого часу.
Також, крім основної, законодавство передбачає щорічні додаткові відпустки — за роботу в шкідливих чи важких умовах, особливий характер праці та в інших випадках.
"Загальна тривалість щорічної основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів", — йдеться в повідомленні.
Порядок надання щорічної відпустки
Фахівці наголошують, що черговість надання відпусток визначають графіком, який затверджує роботодавець з урахуванням інтересів працівників.
"Про дату початку відпустки роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну", — зазначили у відомстві.
За домовленістю сторін щорічну відпустку можна поділити на частини. Водночас одна безперервна частина має тривати не менше 14 календарних днів.
Особливості відпусток під час воєнного стану
Під час воєнного стану діють спеціальні правила надання відпусток.
"У цей час роботодавець має право обмежити тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки 24 календарними днями. Якщо тривалість такої відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, невикористані в період воєнного стану дні відпустки переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану", — пояснюють в Мінʼюсті.
Водночас як визначив Конституційний Суд України, працівники віком до 18 років та особи з інвалідністю зберігають право на мінімальну тривалість оплачуваної щорічної відпустки, гарантовану законом:
- до 18 років — 31 календарний день;
- особи з інвалідністю I та II груп — 30 календарних днів;
- особи з інвалідністю III групи — 26 календарних днів.
Крім того, роботодавець може відмовити у наданні будь-якої відпустки працівнику, який залучений до роботи на об'єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або виконує мобілізаційне завдання.
Виняток становлять відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною до трьох років — вони надаються обов'язково.
Відпустка без збереження заробітної плати
За заявою працівника роботодавець може надати відпустку без збереження заробітної плати на строк, погоджений сторонами.
Працівникам, які виїхали за кордон або отримали статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО), така відпустка надається в обов'язковому порядку на строк, зазначений у заяві, але не більш як 90 календарних днів.
За сімейними обставинами чи з інших причин за домовленістю сторін також можна оформити відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів на рік.
Гарантії права на відпустку
У Міністерстві юстиції пояснюють, що надання щорічної відпустки є обов'язком роботодавця.
У мирний час закон забороняє не надавати працівникові щорічну відпустку повної тривалості два роки поспіль.
Під час воєнного стану ця норма не застосовується. Закон дозволяє роботодавцю відкладати надання повної щорічної відпустки з урахуванням особливостей організації трудових відносин у цей період.
Читайте також: Як правильно укласти договір оренди житла — роз’яснення Мінʼюсту














