"Навіть фашисти такого не робили": Денис Христов побував у місті-герої Охтирка (ФОТО, ВІДЕО)

Денис Христов. Фото: kanaldim.tv

Місто-герой Охтирка досі зазнає обстрілів росіян. Ворог ніби мститься місту за те, що воно вистояло і не здалося під натиском окупантів у 2022 році. Як сьогодні живе це місто Сумської області, в проєкті "Тревел нашого часу" показав волонтер Денис Христов.

Бойові дії в Охтирці, що за 40 км від кордону з Росією, почалися першого ж дня повномасштабної війни — 24 лютого 2022 року. Активні бої точилися майже місяць. 48-тисячне місто стало одним з найбільш постраждалих в Сумській області.

Центр Охтирки — мерія, торговий центр, краєзнавчий музей — були зруйновані повністю. А на восьмий день воєнних дій російська бомба знищила місцеву теплоелектроцентраль (ТЕЦ). Літаки від російського кордону долітали до Охтирки за півтори хвилини, бомбили всім: від авіабомб до крилатих ракет і вакуумних бомб. Через місяць бомбардувань всі багатоповерхівки — їх у місті понад 120 — виявилися непридатними для життя.

Охтирку обороняли 93-тя окрема механізована бригада "Холодний Яр", місцева територіальна оборона та інші формування. Попри масштабні обстріли, Охтирка вистояла і була удостоєна звання міста-героя.

"Знаючи, через що проходять населені пункти, я їх всі називаю містами-героями. Однак у випадку Охтирки — це офіційний статус міста з 24 березня 2022 року. В Охтирці українські герої зупинили не одну колону російських військ, завдяки чому окупанти не мали жодного шансу пробити цю ділянку фронту", — зазначив Денис Христов

Жителі люблять затишну Охтирку, проте насолоджуватися звичним життям тут зараз проблематично через російські обстріли та їхні наслідки.

Руйнувань у місті багато. Ось так виглядає місцевий хлібозавод:

Знищено звичайну школу та шкільний автобус, що стояв у гаражі.

"Так росіяни “привітали” мешканців з 8 Березня", — сказав Денис Христов.

В ніч на 8 березня 2022 року протягом двох годин окупанти бомбили мирну Охтирку, один із ударів припав на Охтирський міський краєзнавчий музей. Він розташований на центральній вулиці міста в історичній будівлі XIX століття, музейний фонд налічував 9 815 експонатів, пов'язаних з історією, природою та культурою.

"Охтирський міський краєзнавчий музей — це перший музей в Україні, який постраждав від російських обстрілів. Ми тоді думали, що це випадково, а після подальших дій окупантів зрозуміли, що вони спеціально цілилися", — сказала директорка музею Людмила Міщенко.

Краєзнавчий музей до російського обстрілу. Фото: t.me/Zhyvytskyy
Краєзнавчий музей після російського обстрілу. Фото: t.me/Zhyvytskyy

Станом на квітень 2025 року, за даними ЮНЕСКО, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну було пошкоджено або зруйновано 34 музеї. Міністерство культури наполягає, що таких випадків майже вдвічі більше — 63.

Людмила Міщенко та Денис Христов

Під час Другої світової війни Охтирка перебувала під фашисткою окупацією. Старші мешканці Охтирки наголошують, що навіть нацисти не робили такого, що сьогодні роблять росіяни.

"З власних спостережень, з того, що розповідають люди старшого віку, які пережили ту війну, — нацисти так не поводилися. Під час нацистської окупації, яка в Охтирці тривала 22 місяці, працювали театр, бібліотека, школи. У Сумському обласному архіві я вивчала, якою в той період була шкільна програма в українських школах. Вона вражає. Вона була побудована на творах українських класиків. Звичайно, не можна захоплюватися тим періодом, але ми зараз порівнюємо з тим, що роблять росіяни", — зазначила Людмила Міщенко.

Після березневого обстрілу 2022 року майже два місяці працівники Охтирського краєзнавчого музею разом з містянами розчищали завали. Експонати перенесли в інше приміщення, де зараз поступово відновлюють експозиції.

"Як свідчить Інститут мовознавства, слово “охтир” означає місце, де влаштована засідка. Тому що Охтирка — це спочатку була фортеця для захисту від набігів. Є багато версій щодо назви Охтирки, деякі кажуть, що в перекладі з тюркських мов вона означає "Білий яр". Я ж схиляюся до думки Інституту мовознавства, тому що Охтирка — це дійсно фортеця. Вона і була фортецею, і залишається нею сьогодні", — розповіла директорка музею.

З давніх часів в Охтирці збереглася традиція поділу міста на сотні.

"Ми досі говоримо, наприклад, що хтось живе на десятій сотні. І всі розуміють, які це вулиці і перевалки. Саме "перевалки", тому що українською — не “провулки”, а "перевалки". Свого часу письменник Іван Багряний (який родом з Охтирки, — ред.) писав про місто Наше (невелике українське містечко між Харковом і Сумами, — ред.). Ми спільно з Українським клубом розробили карту Охтирських сотень і назвали її "Сотні міста Нашого" на честь творчості Багряного", — повідомила Людмила Міщенко.

Попри обстріли, Охтирка тримається і не втрачає своєї атмосфери та навіть свого стилю. У місті можна побачити безліч муралів, графіті.

Попередні випуски проєкту "Тревел нашого часу":

Медіа-партнери
Прямий ефір