Позиції окупантів — за 3-4 км: прифронтовий Куп'янськ показав Денис Христов (ФОТО, ВІДЕО)

Майже щодня Куп’янськ на Харківщині нещадно обстрілюють окупанти — бомбардують дронами, снарядами, ракетами, керованими авіабомбами (КАБ). Понад 80% міста, яке розташоване всього за кілька кілометрів від лінії фронту, пошкоджено або зруйновано. Вцілілого будинку — не знайти. Який сьогодні вигляд має прифронтовий Куп’янськ, у проєкті "Тревел нашого часу" показав ведучий і волонтер Денис Христов.

Головна ціль поїздки — евакуювати місцеву родину, яка до останнього не хотіла покидати домівку. Та нещодавно у сусідній двір влучив ворожий КАБ. Лише після цього люди наважилися на евакуацію.

Близько 30 хв від Чугуєва і ви потрапляєте у Куп'янськ. Ця ділянка дороги складна, адже майже вщент зруйнована. На узбіччях — багато спалених ворожими FRV-дронами автівок. Скільки їх по всьому місту — порахувати майже неможливо. 

Напередодні вночі російський КАБ влучив у багатоповерхівку. Тож Денис Христов разом із командою харківських волонтерів вирушив одразу на місце трагедії. 

Один із них, Сергій Мирошниченко, координатор та виконавець евакуації БФ “Єдність та сила”, родом саме із Куп'янська. Як виявилося, його будинок розташований у тому ж дворі, куди напередодні влучив ворожий КАБ. На жаль, є загиблі серед цивільного населення.

Сергій говорить, що вдома був давно. Часто під час евакуацій проїжджає повз, але майже ніколи не заходить. 

Прилетіло у цей двір не вперше. За два дні до цього внаслідок російського удару був розбитий перший поверх ще одного будинку поруч. Очевидці кажуть, що снаряд влучив між двома будинками. Були постраждалі, але, на щастя, обійшлося без загиблих.

“Це жесть, це просто капець. Давно я такого не бачив. Щоби так бити по цивільних, по будинках, просто жах…”, — прокоментував Денис Христов.

Поки Денис Христов спілкувався з місцевими жителями, волонтери вирішили зайти в пошкоджений будинок і розпитати, чи хтось бажає виїхати.

У будинку мешкає жінка. Її квартира майже зруйнована, сусідів та рідних немає. Зі сльозами від евакуації вона відмовилася. Покинути дім не наважилася. 

“Я вже життя прожила […]. Я не хочу виїжджати, хай краще вже вб’ють мене...”, — із розпачем промовила жінка. 

У центрі Куп’янська — цілковита порожнеча. Раніше тут працювали магазини, ресторани, банки. Функціонував краєзнавчий музей, а нині він майже зруйнований, як і більшість будівель у місті. Та місцеві мешканці не розгубилися — на закладі напис “Поки що це — музей неба”. У прямому сенсі: даху в музеї немає, як і задньої стіни, проте двері — зачинені.

Куп'янськ є чи не найбільшим транспортним вузлом області після Харкова. Тут була доволі велика залізнична і автомобільна розв'язка.

27 лютого 2022 року Куп'янськ був тимчасово окупований Росією. 10 вересня 2022 року Збройні сили України звільнили населений пункт.

Його історія налічує майже 400 років. За однією з версій, назва міста походить від слова “купець”, що й не дивно, адже Куп'янськ завжди вважався торговим містом.

Безлюдні вулиці та понівечені будівлі. Тільки це й можна побачити нині у Куп'янську. Навіть у вихідний день.

Волонтер Сергій Мирошниченко зізнається: бачити таким рідне місто дуже важко. 

“Звісно, все це не вкладається у голові. Тому що ти тут ріс, гуляв завжди, всюди був, а зараз їдеш, а все — зруйноване. Тобто міста майже немає”, — сказав Сергій.

За його словами, у Куп'янському районі до повномасштабного вторгнення Росії загалом проживало близько 77 тисяч людей. У самому Куп'янську — до 20 тисяч. 

Зараз на весь Куп'янський район (разом із навколишніми селами) залишилося чотири-п'ять тисяч мешканців. До позицій російських окупантів від міста, каже Сергій, — лише кілометри три-чотири.

Буквально з міста видно ворожі обстріли, неозброєним оком можна побачити, як по цивільних будинках летять російські снаряди та дрони. Тож милувалися краєвидами у центрі Куп'янська дуже небезпечно. 

Далі за маршрутом команди — евакуація родини та виїзд з міста. Коли волонтери приїхали, люди їх чекали і були зібрані.

“Я захоплююся нашими людьми. Уявіть, вони покидають власний будинок, можливо назавжди. Але при цьому в них вистачає сил на посмішки. Це була найкоротша евакуація загалом. Таких в мене практично не буває, оскільки багато часу йде на те, щоби вмовити людей. Але тут все було підготовлено. Люди вже були готові їхати. Звичайно, люди готові, тому що їх КАБами закидають. Вони вже на сумках давно сидять. Це все, що треба знати про Куп'янськ”, — зазначив Денис Христов. 

Волонтери везуть людей на їхнє прохання до родичів. А вже наступного дня вони у транзитному волонтерському пункті оформлять всі необхідні документи та отримають гуманітарну допомогу. 

“Все це ми робимо загальними зусиллями волонтерів Харківщини. В цьому проєкті STEEL (у складі — БФ “Єдність і Сила”, БФ “Хаустов”, ГО “Рух вільний Харків”, БО “БФ "Шлях України", ГО “База UA”, БО “Координаційний гуманітарний центр”, — ред.) нас 22 людини. Донецькі хлопці є. Нас, саме харківських, дуже багато. Ми працюємо, навчаємося. Бо треба працювати ефективніше кожного дня”, — розповів волонтер Андрій Васянович. 

Попередні випуски проєкту "Тревел нашого часу":

• І тільки дитячі іграшки дивляться на руїни багатоповерхівок: жахи розбитої росіянами Ківшарівки під Куп'янськом (ФОТО, ВІДЕО)
• На повністю зруйнованих вулицях досі живуть люди: прифронтовий Куп'янськ-Вузловий показав Денис Христов (ФОТО, ВІДЕО)
• Зелений Гай, Ялта і Комар: попри постійні обстріли, в прифронтових селах Донеччини залишаються мешканці
• Жодної вцілілої будівлі: центр прифронтового Мирнограда на Покровському напрямку показав Денис Христов
• "Це мій другий день народження": Денис Христов показав найнебезпечнішу евакуацію з фронтової Донеччини
• Руйнування, біль і вимушені прощання: евакуацію з прифронтових сіл Покровського напрямку показав Денис Христов
• Зруйнований обстрілами: як змінився Покровськ за пів року, показав Денис Христов