Відбудова країни починається з молоді: Катерина Осадча розповіла про головні меседжі Ukrainian Recovery Conference

Сьогодні, 25 червня, у польскому Гданську стартує Ukrainian Recovery Conference (Конференція з питань відновлення України) — одна з ключових міжнародних подій, присвячених відбудові України. Цьогоріч окремий акцент зроблено на молоді — тих, хто вже за кілька років визначатиме розвиток країни. Йдеться не лише про економіку та інфраструктуру, а й про освіту, навички, лідерство та міжнародні можливості для українських школярів і студентів. Серед учасників — і "Фундація Катерини Осадчої", яка представить результати дослідження про професійні орієнтири молоді. Про те, як українські підлітки бачать своє майбутнє і хто формуватиме відбудову країни, в ефірі “Ранку Вдома” розповіла громадська активістка та телеведуча Катерина Осадча. 

Ведучі — Дарія Кудімова та Кароліна Король.

—  Доброго ранку! Ваша фундація бере участь у Ukraine Recovery Conference. З якими ключовими меседжами ви приїхали до Гданська і що саме привезли на цю міжнародну платформу від української молоді? 

— Доброго ранку! Саме українська молодь уже відбудовує Україну і робитиме це наступні 5, 10, 15 років і усе те майбутнє, яке на нас чекає. 

Напередодні Ukraine Recovery Conference ми презентували дослідження, у межах якого опитали понад тисячу підлітків по всій Україні про їхнє професійне бачення, щоб зрозуміти, чи співвідноситься воно з реальними потребами держави у відбудові.

Ми виявили чимало важливих інсайтів, які й привезли сюди, до Гданська. Протягом двох днів ми записуватимемо інтерв'ю для подкасту з українськими та польськими урядовцями, представниками громадського сектору й активістами, де підніматимемо ці питання. 

Крім того, я буду модераторкою, а фундація візьме участь у воркшопі Youth for Recovery ("Молодь для відбудови"). Там ми протягом 75 хвилин разом із колегами з різних країн світу говоритимемо про те, як допомогти українській молоді стати на цей шлях.

Адже відбудова — це не лише про інфраструктуру. Відбудова — це люди, їхній психологічний стан і те, як вони бачать своє майбутнє. 

Наше дослідження показало, що підлітки чітко розуміють, які професії потрібні для відновлення країни, але, на жаль, поки що майже не бачать у них себе.

Якщо мовою цифр, то 61% опитаної молоді усвідомлює, що державі будуть потрібні будівельники, але лише 8% планують пов'язати з цим своє життя. 

Ці професії наразі не є популярними, і тут, на конференції, ми спільно шукаємо рішення, як змінити ситуацію, популяризувати ці напрямки та профорієнтувати підлітків.

Для нашої фундації профорієнтація є одним із профільних напрямків, і ми вбачаємо в цьому компоненті велике майбутнє. Те, як ми будемо розповідати про професії, залучати підлітків до активної участі в демо-днях, які ми проводимо, у інтерактивних тестуваннях, які запроваджуємо по всій країні, безпосередньо впливає на їхній інтерес до праці. 

Країна, яка думає про своє майбутнє, про дітей та підлітків — це країна, яка готова до відбудови. 

Вона буде інвестиційно привабливою, адже зможе не просто просити фінансову допомогу, а буде спроможною самостійно залучати інвестиції та працювати над власним відновленням самостійно, не покладаючись виключно на партнерів та донорів.

— Ви згадали про серйозний розрив: підлітки розуміють потреби держави, але обирають інші сфери. Чому виникає цей дисонанс і як саме популяризація може змінити ситуацію? Через скільки років ми побачимо перші результати? 

— Популяризація може бути результативною, і ми з вами, як люди з телебачення та медіасфери, знаємо, що для цього потрібно. Зараз для молоді професії айтівця чи навіть баристи є значно привабливішими, ніж, приміром, робота аграрія чи фахівця в енергетичній сфері.

А чому так? Бо якщо розібратися, навіть ми з вами до кінця не знаємо, як минає робочий день енергетика. Енергетична сфера — дуже широка, і дітям потрібно розповідати, що у будь-якій галузі потрібні різні професії. 

Популяризація — це головний ключ.

Іноді ми навіть говоримо про те, що варто ще й коригувати самі назви професій, робити їх цікавішими та привабливішими. 

Сьогодні, в еру соціальних мереж, коли молодь проводить там більшість свого часу,  ці платформи — наш ключ до сердець підлітків.

— А яких ще інструментів для заохочення молоді до виробничих та інженерних спеціальностей наразі бракує в Україні? 

— Не вистачає більшого залучення та знайомства зі спеціальностями. Наше дослідження виявило факт: майже всі опитані підлітки зазначили, що їм бракує саме занурення у професію — стажувань та демо-днів, де можна "помацати" руками професію.

Тільки уявіть: понад 50% опитаних підлітків зізналися, що найбільше вони бояться помилитися з вибором фаху.

Цього страху можна уникнути, якщо дати їм можливість спробувати професію на практиці. Не просто прийти на будівництво чи завод із екскурсією, а провести там демо-день. 

Ми у фундації влаштовуємо такі заходи: групи підлітків приходять до бізнесу і своїми руками можуть спробувати спеціальність, проходячи професійний шлях.

Що ще критично важливо і чого наразі бракує — це наочна демонстрація кар'єрного шляху. 

Підліток має бачити: "Яким буде моє життя за 3-5 років, якщо я оберу цей фах? Скільки я зароблятиму? Якими будуть мої кар'єрні сходи і як я зможу рости? Які в мене є конкретні живі приклади в цій професії, які колись прийшли зі звичайного коледжу чи профтеху і виросли до топменеджерів або очільників організацій".

Певний відсоток молоді хоче бути бізнесменами. І тут ми можемо теж поєднати робітничі спеціальності, відбудову та підприємництво. Ми пояснюємо їм: "Ти можеш здобути робітничу професію, а згодом створити власну справу". Є безліч таких прикладів.

Тому я переконана: комунікація, розмова з молоддю однією мовою і демонстрація того, що вони дійсно потрібні державі — це основа. 

Можливо, не всі наші глядачі знають, але в Україні стартувала "Молодіжна гарантія". Це ініціатива Європейського Союзу, розроблена спеціально для підтримки молоді категорії NEET — тих хлопців та дівчат, які наразі не навчаються і не працюють.

Ми дуже детально обговорювали цей проєкт минулого року на конференції в Римі, а сьогодні в Гданську ми вже констатуємо: програма працює в Україні. Вона спрямована на залучення молоді до профорієнтації, підвищення кваліфікації або перенавчання (reskilling), щоб вивести їх із зони NEET, де вони в “підвішеному стані” і не бачать свого майбутнього. Ми бачимо величезну роботу на цій ниві.

Наші європейські партнери, громадські організації та державні інституції активно залучені до цього процесу. 

Я спостерігаю інтерес міжнародної спільноти до української молоді, адже у ній бачать майбутнє. 

Ми теж це усвідомлюємо і не хочемо, щоб українські підлітки уявляли своє майбутнє десь за кордоном, а навпаки — поверталися в Україну. У наших силах показати ці можливості і довести, що у нас крута держава з величезним майбутнім.

Головне — перемогти ворога. Але водночас ми не маємо чекати завершення війни, щоб почати думати про відновлення. Відбудова триває тут і зараз. 

Учора ми говорили про це з віцепрем'єр-міністром Олексієм Кулебою. Він згадував, як минулого року в Римі преса закидала нам питання: "Чи не зарано ви починаєте розмови про відбудову, коли йдуть активні бойові дії?". Тоді, у червні, на тлі важких обстрілів, кожен українець на конференції відповідав в один голос: "Ми відбудовуємося щодня".

Ми щодня вставляємо вибиті вікна, розбудовуємо економіку та впроваджуємо реформи. Ми не чекаємо, поки залишиться випалене поле. Ми відновлюємося весь час. 

Цей меседж звучатиме і сьогодні у Гданську.

Читайте також: "Роботодавці полюють за фахівцями": про можливості професійної освіти без НМТ розповіли у МОН