Саміт НАТО стартував із нових рішень для оборони України: що відомо

В Анкарі стартував саміт НАТО, перший день якого пройшов із чітким фокусом на посиленні оборони України. Київ очікує оперативних рішень щодо зміцнення ППО і оборонних можливостей, а перші результати вже є: Канада оголосила про пакет військової допомоги на 900 мільйонів доларів, з Естонією, Данією та Нідерландами підписано угоди щодо безпілотних технологій, а генсек Марк Рютте анонсував антидронову ініціативу вартістю понад 40 мільярдів доларів. Головні підсумки старту саміту в ефірі програми “Ранок Вдома” проаналізував радник Офісу президента України Михайло Подоляк.

Він переконаний, що масштабні бойові дії на європейському континенті змушують Північноатлантичний альянс докорінно переглянути свою ідентичність та відмовитися від звичних повільних процедур та бюрократії.

"Результати першого дня — і загалом весь аналіз того, що сьогодні робить НАТО, — очевидні. Альянс має йти на перебудову та трансформацію. Традиційна для НАТО бюрократія та ці повільні розмови мають закінчитися. Час для розлогих дискусій повинен залишитися в минулому — рішення мають ухвалюватися швидко й дуже оперативно. І Україна на цьому наполягає", — зазначив Подоляк.

Він наголосив, що майбутнє оборонного блоку неможливо уявити без України, яка володіє унікальним бойовим досвідом та власними технологічними рішеннями. Наразі війна перебуває на етапі, де ініціатива переходить до українських сил через контроль лінії фронту FPV-дронами, розрив російської логістики та глибокі удари по території РФ, що знижують її ресурсний потенціал.

Коментуючи перспективи постачання систем ППО за підсумками зустрічей в Анкарі, Михайло Подоляк зазначив, що європейські країни дедалі чіткіше усвідомлюють необхідність масштабування виробництва протиракет.

"У Європи є повне усвідомлення, що ракети мають бути не на складах, адже єдина загроза сьогодні — це Російська Федерація, і її можна зупинити тут і зараз. Або це бути масштабуватися і ексалюватися. Росія б'є по цивільному населенню, причому по агломераціях, по центрах великих міст. Тобто ракет має бути багато, а виробництво — суттєво масштабоване. У все це Європа готова вкладатися", — пояснив радник.

Він акцентував, що Україна підписує не теоретичні, а прикладні угоди, спрямовані на захист неба від балістики, крилатих ракет та безпілотників. Посадовець додав, що якщо США не оберуть шлях інтегративного виробництва, європейські союзники самостійно шукатимуть аналогове рішення, яке працюватиме на полі бою.

Читайте також: Чого чекати від зустрічі Зеленського та Трампа на саміті НАТО — оцінка аналітика