Тактична комунікація для військових: психолог дав ключові поради мобілізованим

Тактична комунікація — це безпосередня взаємодія людей задля вирішення поточних завдань, для обміну актуальною інформацією про зміни навколо і про стан співрозмовників. Втім, головне — це спілкування, яке дозволяє відновити та зберегти злагодженість дій. Це стосується, зокрема, й комунікації військових, зазначає соціальний психолог, засновник проєкту "Як ти, брате?" Антон Семенов. У "Ранку Вдома" експерт пояснив, що потрібно знати мобілізованим та коли проєкт "Як ти, брате?" презентує посібник для військових.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Чи ви досліджували ви проблеми, які виникають у мобілізованих?

— Взагалі ми займаємося в першу чергу питаннями комунікації. Старі соціальні контакти стають дуже обмежені. Тобто найголовніша проблема — втрата комунікації. Бо для того, щоб навчитися, адаптуватися, щоб стати частиною чогось, треба комунікувати. Треба знаходити спільну мову з командирами, з тими, хто поруч. Треба знайомитися з людьми. Ми недооцінюємо, наскільки важливі для нас стосунки, наскільки багато всього через них відбувається в звичайному житті. Коли ми опиняємося без них, ми починаємо це цінувати. Майже кожен мобілізований говорить: "У мене проблема. Я не знаю, до кого звернутися. Як звернутися. Що тут відбувається, я не розумію". Тобто, перше, на що треба звернути увагу, це комунікація. Ми намагаємось допомогти їм в цьому.

— З ким важливо комунікувати мобілізованим? 

— Насправді, хоча б якась комунікація. Люди насторожені, недовірливі. Мобілізовані не довіряють тим, хто їх зустрічає та тим, хто з ними прийшов. багато напруги та тривоги, іноді страху. Напруження там може переходити у звинувачення, вимоги, в претензії до тих, хто поруч, до тих, хто тобою займається. Втім, це не конструктивно. Це нічому не допомагає. Якщо ти хочеш збільшити рівень комфорту, знизити рівень тривоги, треба домовлятися. На це треба звертати увагу для того, щоб створити нові стосунки.

— Отже, саме головне для мобілізованого — це створити нові зв'язки. Як це можна зробити?

— Це дуже залежить від командування. Командири підрозділи, з якими ми спілкуємося, у кого добра атмосфера, вони ефективні. Досягти цього їм вдалося завдяки тому, що вони спілкувалися з новобранцями. Показували все, пояснювали.  Тобто вони говорять: "Слухай, ця людина тобі все покаже. Якщо тобі щось незрозуміло, звертайся до нього". Це по суті перший друг у новому місці, у нових обставинах. Це дуже важливо. Іноді цього не відбувається, тож людині треба про себе попіклуватися. Ми допомагаємо і тим, хто зустрічає, і тим, хто йде. Треба знайти собі такого наставника. Треба з кимось познайомитися, дізнатися, що до чого. Було б добре, якби була інструкція для людини, яка потрапляє у військо. Сторонам треба йти на зустріч один одному.  Ми зараз розробляємо посібник саме для тих, хто потрапляє у військо. Посібник треба для того, щоб вони знали, чого очікувати, які будуть складнощі. Люди не передбачають, наприклад, соціальну ізоляцію, з якою вони стикаються щодня. Це ж банальна штука, але до цього не готові морально. Ми готуємо.

— Можливо, у вас є вже якісь поради?

— Робота над посібником триває. Це складна робота, адже пов'язана з тривогами, зі страхами, з недовірою. Є ключові штуки, які точно працюють. Спочатку треба усвідомити, що армія — це стрес. У стресі треба робити те, до чого звик. Крім того, у стані стресу добрі стосунки покращуються, погані — погіршуються. Тож, ключове правило звучить просто — тренуй правильні звички, коли ти в ресурсі. Наприклад, розібрати автомат "на автоматі". Бо ти у будь-якому стресі збереш зброю або розбереш. Тобто треба тренувати правильні дії, по-перше. По-друге, створювати добрі стосунки та посилювати їх.

— Коли буде готовий посібник, як мобілізовані зможуть його отримати?

— Насправді у нас багато уже зворотного зв'язку. Зараз тексти редагують. Це стане у пригоді й чинним військовим.  Взагалі оця важливість соціалізації вона була дуже недооцінена до війни. Зараз ми в цьому напрямку працюємо. Щодо поширення посібників, то це відбуватиметься за стандартною схемою. Ми даємо можливість завантажити електронну версію, замовити друковані посібники. Замовляють у нас ті люди, які працюють з нами напряму і розповсюджують. Аби це дійшло до багатьох людей, потрібні волонтери, які розповсюджують ці матеріали. Ми дружимо з величезною кількістю капеланів. Вони поширюють наші посібники. Також з нами співпрацюють військові та цивільні психологи, групи контролю бойового стресу, волонтери. Звісно, в цивільному житті дуже важливо розповсюджувати цю інформацію, аби знизити рівень тривоги, рівень недовіри до того, що там буде. Треба, щоб люди відчували більше сили. Звісно, це не вирішить проблему державного рівня, але це допомагає у подоланні страхів та тривог мобілізованих.

Також цікаво:

• Як зробити групову терапію більш дружною і цілющою: проєкт "Як ти, брате?" випустив восьмий посібник 
• Проєкт "Як ти, брате?" формує посібник для бойових медиків: деталі розкрив психолог Антон Семенов
• Відчувають загрозу: психотерапевт пояснив, чому люди відмовляються від підтримки
• Мистецтво маленьких кроків: про пошук ресурсу та сенсів говоримо із психотерапевтом Антоном Семеновим
• Чому сфера обслуговування повинна інакше ставитися до клієнтів-військових — роз’яснення та поради психотерапевта Антона Семенова
• Що говорити та як слухати: психотерапевт Антон Семенов назвав три питання, які допоможуть українцям
• "Претензії руйнують стосунки, амбіції —  створюють їх": про екологічні суперечки та непрохану критику розповів психолог Антон Семенов 
• Як реагувати на зміни та зберегти внутрішній ресурс — поради психолога
• В Україні випустили посібник про здорову комунікацію з дітьми під час війни — психолог озвучив подробиці 
• Хронічні страх і тривога: психолог пояснив, як повернути стан спокою в сучасних умовах
• Як під час війни залишитися професіоналом та приносити користь людям — поради психолога
• Спілкування в закладах освіти під час війни — корисні поради від психолога