В Україні випустили посібник про здорову комунікацію з дітьми під час війни — психолог озвучив подробиці 

"Тактична комунікація для закладів освіти" — посібник волонтерського проєкту "Як ти, брате?" покликаного розвивати взаємну допомогу під час війни. Тактична комунікація — це безпосередня взаємодія людей, спілкування, яке дозволяє відновити та зберегти злагодженість дій. Цей посібник не є підручником з педагогіки. Це збірник практичних порад, перевірених на досвіді українських вчителів, розповів у "Ранку Вдома" психолог Антон Семенов.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Чим тактична комунікація відрізняється від звичайної?

— Тактична комунікація — це про конкретні слова, речення, алгоритми, які потрібні для конкретних ситуацій. Якщо ми говоримо про планування стосунків та відносин — це стратегічна комунікація. Складні перемовини, рефлексія — це теж важливо, але спочатку треба впоратися тут і зараз. Треба адаптуватися, тому тактична комунікація — це про взаємодію людей в конкретній ситуації, яка допомагає відновити та зберегти злагодженість дій.

— Чому такий посібник видали саме для закладів освіти?

— Спочатку ми планували створити один посібник — "Тактична комунікація для військових". Робота над ним триває понад рік. Під час роботи над цим посібником виявилося, що допомога з адаптації потрібна всім. В нашій групі випробування, коли ми працювали над посібником "Поговори зі мною", було багато шкільних психологів, вчителі та директиви шкіл. Вони нам пояснили, наскільки великі зміни відбулись у них в роботі, наскільки це важливо адаптуватися, наскільки це впливає на дітей, на середовище. Багато організацій та шкіл цю ініціативу підтримали, і ми спільно розробили посібник для закладів освіти. Тож його видали раніше за посібник для військових.

— У посібнику дійсно багато прикладів корисних фраз. Наприклад, дитині у бомбосховищі можна сказати: "Я поруч! Ти зараз у безпеці. Чи можеш допомогти зробити ось це? Дякую. Тепер мені легше!". Що ще можна казати дитині, коли вона збуджена, коли вона у стресі? 

— У нас зараз така ситуація, при якій уникнути тригерів не вийде. Ніколи не знаєш, на що людина зреагує. Це стосується всіх, дітей особливо. У них є різний досвід, а вчителям, які теж виснажені, складно постійно правильно на це реагувати. Педагоги — це теж люди, які мають власні особливості, реакції. Відволікати дитину можна й шляхом залучення до певних дій. Це те, що працює, як свідчать наші дослідження.

— Скажіть, будь ласка, на кого вони орієнтовані: на вчителів, директорів чи дітей?

— Наша цільова аудиторія — це вчителі. Адже вони безпосередньо взаємодіють з дітьми. У нас дуже багато гарних відгуків від директорів шкіл, від завучів та шкільних психологів. Бо ми їх залучали до груп випробування. Втім, саме вчителі є цільовою аудиторією, від них все залежить.

— В яких ще обставинах можна користуватися цим посібником?

— Звісно, ми не торкаємося того, що стосується педагогіки, виховання, навчання. Наша галузь саме комунікація. В посібнику є універсальний алгоритм, який треба використовувати, як кістяк комунікації. Це стрижень, на який можна спиратися. Він підходить для будь-яких ситуацій комунікації: від легких побутових, типових до складних і навіть до конфліктів. В кожному посібнику на 15 сторінці ми описуємо ключові ідеї, щоб можна було відкривати цю сторінку як пам'ятку.

— Універсальний алгоритм розмови. Встановити правильну дистанцію. Визнати свої труднощі. Тобто доросла людина має сказати, що вона теж переживає?

— Так. Це ключова знахідка нашого дослідження, що саме це перемикає комунікації в правильне річище. Третій крок — попросити у дитини допомоги. Тоді вона чи він відчуває власну важливість. Останнє — це чесно визнати користь та подякувати дитині за допомогу. Дорослим буває дуже важко це визнати. Втім, це відразу заспокоює саму дитину та покращує стосунки. Дитина розуміє, що вона потрібна навіть у такий складний час. 

— Які відгуки залишають педагоги?

— Днями я отримав перший наклад. Мій молодший син, а він в першому класі, встиг подарувати посібник своїй вчительці. Ми ще не спілкувалися, але я впевнений, що майже всі описані там принципи педагоги й так застосовують. Тут не йдеться про навчання, а про підтримку. Багато вчителів саме так і роблять, але їх треба підтримати. Педагоги повинні продовжувати оцю правильну комунікацію, це їм теж буде як допомога.

— Чи можна стверджувати, що вчитель має бути чесним та просити допомоги у дітей? 

— Коли дорослий визнає власні складнощі, він заспокоює в першу чергу себе. Він повертає себе в стан живої людини, яка має право не справлятися. Ми всі під втомою, ми всі під травмою. Нам треба дозволяти собі бути не на сто відсотків. Не опускати рук, але визнавати, що ми живі люди, яким може бути складно.

Також цікаво:

• Як зробити групову терапію більш дружною і цілющою: проєкт "Як ти, брате?" випустив восьмий посібник 
• Проєкт "Як ти, брате?" формує посібник для бойових медиків: деталі розкрив психолог Антон Семенов
• Відчувають загрозу: психотерапевт пояснив, чому люди відмовляються від підтримки
• Мистецтво маленьких кроків: про пошук ресурсу та сенсів говоримо із психотерапевтом Антоном Семеновим
• Чому сфера обслуговування повинна інакше ставитися до клієнтів-військових — роз’яснення та поради психотерапевта Антона Семенова
• Що говорити та як слухати: психотерапевт Антон Семенов назвав три питання, які допоможуть українцям
• "Претензії руйнують стосунки, амбіції —  створюють їх": про екологічні суперечки та непрохану критику розповів психолог Антон Семенов 
• Як реагувати на зміни та зберегти внутрішній ресурс — поради психолога