Відчувають загрозу: психотерапевт пояснив, чому люди відмовляються від підтримки

Українцям нині потрібна соціальна дистанція. Також треба усвідомлювати той факт, що не всім людям потрібно нав'язувати допомогу. Що робити, коли людина відмовляється від будь-якої підтримки та чому так стається, у "Ранку Вдома" розповів психотерапевт, соціальний психолог, засновник проєкту "Як ти, брате?" Антон Семенов.  

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрській.

— Що робити, коли людина відмовляється від допомоги самої собі?

— Якщо ми говоримо про самодопомогу, то це стається через те, що вони порівнюють себе з іншими. На тлі того, що інші опинилися в гіршій ситуації, людина виправдовує свій стан. До речі, допомогти іншим простіше, чим самому собі. Щоб допомогти самому собі треба визнати, що тобі дійсно погано.

— Якщо людина це визнала, але свідомо відмовляється від зовнішньої допомоги. Що тоді робити?

— Тут треба подивитися на людину, яка хоче вам допомогти. Ми всі хочемо бути цінними для інших, але це не завжди так. Ваша пропозиція може бути недоречною. Наприклад, людині не потрібна ваша допомога, або вона не на часі. Треба визнати, що ми багато чого не розуміємо, не знаємо про ту людину, якій прагнемо допомогти. В стресі ми часто не зважаємо на реальні потреби іншої особи. Ми можемо нав’язувати їй щось. Зараз треба навчитися поважати думку інших людей. Для цього треба слухати.

— Якщо дійсно є потреба надати допомогу, але людина відмовляється. Як діяти?

— Люди відмовляються від допомоги, якщо вони відчувають загрозу. Людині потрібна безпечна дистанція. Йдеться про соціальну дистанцію, коли людина може близько підпустити лише своїх, тих, у кому вона впевнена. Якщо ви збуджені, то треба більша фізична дистанція. Все зводиться до того, що іноді краще зробити крок назад і все буде гаразд. Тут треба врахувати дві ситуації. Коли ви близькі, і коли ви ледь знайомі. Коли близькі, то буде тактильний контакт, а от до незнайомих не треба лізти з обіймами, чи брати за руку, чи торкатися плечей. Як тільки вас зарахували до близьких людей, тоді треба менша дистанція, і навпаки.

— Ми говоримо про цивільних, а як поводитися з військовими? Яку дистанцію треба тримати з ними? Як правильно з ними говорити?  

— Це стосується й військових. Соціальна дистанція — це індивідуальні параметри. Військовим потрібна більша дистанція, аби почуватися в безпеці під час спілкування з незнайомою людиною.

— Чи багато часу треба, щоб соціальна дистанція між військовим та цивільним зменшувалася?

— Час — це специфічний параметр, який сам по собі нічого не значить. Важливо лише те, що відбувається у цей час. Якщо ви відразу показуєте свою вразливість, дружнє ставлення, проявляєте повагу, то не треба багато часу, щоб скоротити цю дистанцію. Я проводжу багато інтерв’ю з військовими, і в мене немає багато часу, щоб стати близькими. Я проявляю повагу та пояснюю мотиви нашого знайомства. Я відгукуюся на те, що важливо людині, тож людина швидко мене підпускає ближче. Це повинні вміти всі, таким чином налагоджувати контакт. Бо чекати, що це станеться колись саме собою — марно.

Читайте також:

• В Україні видали кишеньковий посібник "Групи підтримки": психотерапевт Антон Семенов пояснив, як прийняти людей у коло своїх
• Як зберігати оптимізм у складні часи — поради психолога Антона Семенова
• Як розвинути адаптивність та навчитися просити про допомогу — поради психотерапевта Антона Семенова
• Стан невизначеності під час війни: психотерапевт Антон Семенов пояснює, як із цим впоратися
• Прийняти ситуацію, аби стати ефективним: психолог Антон Семенов пояснив, як діяти дружині та родині щойно мобілізованого
• Як зробити групову терапію більш дружною і цілющою: проєкт "Як ти, брате?" випустив восьмий посібник 
• Проєкт "Як ти, брате?" формує посібник для бойових медиків: деталі розкрив психолог Антон Семенов