Головна
Публікації
Україна
Суспільство
Зруйнований обстрілами: як змінився Покровськ за пів року, показав Денис Христов

Зруйнований обстрілами: як змінився Покровськ за пів року, показав Денис Христов

08 Лютого / 2025

Джерело: Телеканал “Дім”

Другий сезон проєкту "Тревел нашого часу" на телеканалі "Дім" ведучий і волонтер Денис Христов розпочав із Покровська. Це місто Донецької області є наразі головною ціллю російських окупантів.

Востаннє волонтер був у Покровську влітку минулого року. І в першому епізоді другого сезону "Тревелу" Денис Христов показав, як змінилося прифронтове місто за пів року, а також провів евакуацію місцевих жителів.

Стела Донеччини

Зміни помітні, починаючи з самого в'їзду в Донецьку область — зі стели. Тепер і сюди долинають звуки вибухів, але, на щастя, тут поки що відносно безпечно.

Щоб окупувати Покровськ, росіяни намагаються обійти місто з півдня. Їм стратегічно важливо захопити ділянку траси, що веде на Дніпропетровську область. Уже сьогодні на цій ділянці небезпечно пересуватися.

"Ворог перебуває в Котлиному, там ідуть запеклі бої. Це від нас — близько 7 км. Ми їдемо, і вже бачимо вдалині шахту, яка знаходиться в сусідньому Удачному. Росіянам залишається полями, посадками дійти до цієї ділянки траси. Якщо вони її переб'ють, тоді справи будуть кепські — залишиться тільки один заїзд у Покровськ. Але я дуже сподіваюся, що наші воїни відстоять цю ділянку траси. Цього разу в Покровськ ми заїжджаємо ще нею, але повертатися будемо в об'їзд, щоб не наражати на небезпеку себе і людей, яких нам вдасться вивезти", — сказав Денис Христов.

Покровськ

Ще влітку було важко уявити, наскільки швидко війна добереться до Покровська. Сьогодні в місті скрізь небезпечно, але, ясна річ, райони, які розташовані ближче до позицій росіян, — обстрілюються більше.

"Не змінюється тактика окупантів: спочатку б'ють по місцях, де є скупчення людей, — ринки, магазини. Б'ють по міському муніципальному транспорту, по автобусах, якими перевозять шахтарів", — зазначив Денис Христов.

До лютого 2022 року в Покровську діяв Донецький національний технічний університет, який у 2014 році переїхав з окупованого Донецька. Але і в цьому місті через Росію він затримався ненадовго.

Пів року тому будівля головного корпусу вишу, розташована на центральній площі Покровська, вже була понівечена обстрілами (див. "Тревел нашого часу": будні прифронтових Покровська та Селидового та трагічна евакуація з Новоолександрівки). Сьогодні ж вона практично повністю знищене.

До останнього в Покровську в мікрорайоні "Лазурний" біля місцевого ринку працювали кав'ярні, магазини. Тепер ринок повністю знищений росіянами.

Всередині кварталів "Лазурного" нині легше пересуватися пішки, а не автомобілем, бо мікрорайон всипаний уламками снарядів, і можна швидко пошкодити колеса. Але тут продовжують залишатися люди.

"Цей район для мене є квінтесенцією трансформації Покровська, цілковитого спустошення і передчуття моменту, коли вирішуватиметься доля міста. Тиша тут аж дзвенить, і кожен вибух ніби розриває весь цей простір", — описав Денис Христов.

Під Покровськом є село Гришине, в якому на початку ХХ століття чотири роки працював учителем музики композитор Микола Леонтович, тут він створив легендарний "Щедрик", що співають у всьому світі.

"Цікаво, чи замислювалися мільйони людей у Європі, Америці, Канаді та в інших частинах світу, коли вони цьогоріч святкували Різдво, обмінювалися подарунками під цю легендарну пісню, що в ту саму мить Росія безжально випалює місто композитора, який її написав", — зазначив Денис Христов.

Евакуація

Денис Христов отримав чимало заявок на евакуацію мирних мешканців із Покровська та околиць.

"Покровськ — відносно велике місто за місцевими мірками. Рівень небезпеки різний залежно від району. Тому евакуація тут відбувається за своєю схемою. Найчастіше людей із гарячіших вулиць міста звозять до єдиного хабу, а звідти вже везуть у Павлоград або Дніпро", — пояснив волонтер.

У таких евакуаціях Денис Христов часто працює з представниками спеціального підрозділу Нацполіції "Білий ангел".

Заявки на виїзд залишають як самі жителі, так і їхні родичі, які перебувають в інших регіонах. Але при цьому, коли "Білі янголи" і волонтери безпосередньо приїжджають за людьми, — часто не всі погоджуються виїжджати.

Так вийшло і за першою адресою, куди приїхав Денис.

Друга заявка була з мікрорайону Сонячний. Він розташований на південній околиці Покровська, за ним починаються поля, після яких — російські позиції.

У цей мікрорайон, і зокрема за цією адресою волонтер приїжджає вже не вперше. Сьогодні Денис забрав літню Людмилу Яківну та її кота Сімбу.

"Ви вже сьогодні будете в Павлограді. Ваш син Микола телефонував, він чекає на вас, дуже переживає, ми з ним на зв'язку. А спочатку мені написав ваш онук, він служить у ЗСУ. Тому в будь-якому разі вам треба виїжджати, тому що, не дай боже, росіяни прийдуть у місто, то завжди знайдуться люди, які повідомлять про онука", — звернувся волонтер до покровчанки.

Людмилу Яківну чекає син, про неї піклується онук — і це чудово, це дає людям мотивацію вирватися зі своїх будинків, що обстрілюються. А деяким банально немає куди їхати та до кого їхати.

Далі поліцейські відпрацьовували повідомлення, що в одному з приватних будинків ховають дітей. Річ у тім, що в наближених до фронту населених пунктах евакуація родин із дітьми — обов'язкова. Але ще чимало горе-батьків, які й самі не виїжджають, так ще й дітей наражають на ризик, залишаючи їх під обстрілами.

"Ми в будинку на Сонячному забирали Людмилу Яківну. А попереднього разу ми приїжджали в цей будинок із "Білими янголами", тому що з'явилася інфа, що там у двох під'їздах ховають дітей. Приїхали першого дня — батьки стверджували, що вивезли дітей до Александрії. Але поліція приїхала наступного дня, і в цій самій сім'ї знайшли двох — маленьку дитину і старшого віку. Бажання залишити дітей на передовій для мене за межами розуміння, це те, що я ніколи не зможу прийняти", — зазначив Денис Христов.

Вулиця Волонтерська теж розташована на околиці Покровська — з того боку, звідки наступають окупанти. Тут постійні обстріли, літають ворожі безпілотники. У мікрорайоні на вулицях вже не видно людей, уздовж дороги — розбиті дронами автомобілі.

У цьому мікрорайоні Денис із "Білими ангелами" забрав на евакуацію жінку. Вона живе в приватному будинку, наступний за ним — багатоповерхівка. Волонтер прибув сюди приблизно о 16:00, а буквально через півтори години по цій багатоповерхівці вдарила російська ракета.

Наслідки удару по багатоповерховому будинку Денис Христов зафільмував наступного ранку, коли продовжив евакуацію.

"Евакуація — це постійне ухвалення рішень, наслідки яких ти не можеш передбачити, а можеш тільки передчувати. Ось учора о 16:00 ми забирали жінку із сусіднього будинку. І вона наче відчувала, що щось трапиться. І о 17:30 прилетіла ракета. Був житловий будинок. Його більше немає", — прокоментував він.

У Дениса було дві заявки на евакуацію з мікрорайону "Лазурний" — літні чоловік із дружиною. Заявку залишив їхній син, просив забрати батьків. Пенсіонери живуть у 5-поверхівці, в якій не залишилося майже жодного цілого вікна. І хоч Денис із "Білими ангелами" приїхав у такий небезпечний район, чоловік із дружиною відмовилися евакуюватися.

"У нас пенсія маленька, винайняти житло — дорого, а сина ми не хочемо обтяжувати, йому й самому важко. Вартість житла — це основна для нас із дружиною проблема, були б гроші, ми б давно звідси виїхали. Але на Росію ми не чекаємо. Навіщо мені ця Росія? Я — чистокровний українець", — пояснив чоловік.

У цей випуск "Тревела нашого часу" не ввійшла вся поїздка Дениса Христова в Покровськ і його околиці.

"Евакуацій було більше — як результативних, так і з відмовами. І це тільки один день. Наступні будуть такими ж. Із самого Покровська сьогодні вдалося вивести двох жінок, із Сергіївки — теж двох. Тобто сумарно в нас сьогодні чотири жінки й один кіт. У Покровську дуже складна ситуація. Є передчуття, що наша сьогоднішня поїздка може бути однією з останніх у це місто", — підбив підсумок Денис Христов.

Попередні випуски проєкту "Тревел нашого часу":