Руйнування, біль і вимушені прощання: евакуацію з прифронтових сіл Покровського напрямку показав Денис Христов

Волонтер Денис Христов продовжує евакуювати мирних мешканців прифронтових сіл Донеччини, з найгарячішого напрямку фронту — Покровського. Ще вчора ці люди мали домівки, а сьогодні змушені тікати від російських обстрілів через ризик опинитися в окупації.

У новому випуску проєкту "Тревел нашого часу" на телеканалі "Дім" Денис Христов показав особливості евакуації із сіл Нова Полтавка та Сергіївка Покровського району, а також розповів, як живе місто Добропілля.

Евакуація з Нової Полтавки

Село Нова Полтавка розташоване неподалік від міста Мирноград і селища Новоекономічне — за 3 км від позицій ворога. Через трасу — село Воздвиженка, яке вже під росіянами.

"Востаннє я був у Новій Полтавці, коли ще можна було проїхати трасою Мирноград — Костянтинівка. Зараз ця траса перекрита. Зараз по ній уже шастає російський окупант. Тому їду іншим шляхом", — розповів Денис Христов.

Нова Полтавка — невелике село, до війни тут проживало лише близько 500 жителів. Фактів про населений пункт в інтернеті небагато, але є один примітний. За даними перепису населення 2001 року, 73% місцевих жителів назвали рідною мовою — українську.

"Ось вам і “исконно русский Донбасс”, — прокоментував Денис Христов.

Пагорби, серед яких розташоване село, утворюють гарний пейзаж, але саме через них дорога вкрай важка.

Через активні бойові дії на цьому напрямку, у Новій Полтавці дуже багато руйнувань.

Але, попри ситуацію, у Новій Полтавці ще залишилися місцеві, хоча більшість уже виїхала. Цього разу Денису Христову з села надійшла заявка на евакуацію подружньої пари. З проханням вивезти рідних до волонтера звернулася їхня донька.

Сама сім'я родом із села Званівка, що на півночі Донецької області. Щойно Званівка стала прифронтовою, вони переїхали до спокійного на той момент Покровського району.

У Новій Полтавці переселенців забезпечили житлом, люди облаштовувалися у своїх нових домівках, господарювали... Аж поки наприкінці 2024 року лінія фронту не прийшла вже сюди.

"Ми зі Званівки, там стало "гаряче", сюди переїхали. У нас документи згоріли, тож потрібно буде відновлювати. У Новій Полтавці нам будиночок дали, тепер і тут стало "гаряче". Учора було дуже гучно, дрон влучив у фермерську комору із зерном — усе згоріло. Вночі всі бігали, рятували зерно", — розповіла жінка.

Денис Христов вивіз сім'ю з обстрілюваної Нової Полтавки. Спочатку їх розмістили в транзитному шелтері в Павлограді Дніпропетровської області — тут відновили документи, оформили переселенські виплати. А далі чоловіка і жінку перевезли в більш облаштований шелтер для тривалого проживання переселенців.

Добропілля

Після того як лінія фронту наблизилася до Покровська, базовим містом Покровського району стало шахтарське місто Добропілля.

"Якщо раніше я говорив, що Покровськ — ворота на Донеччину, то зараз ситуація трохи змінилася, і ворота зсунулися в інший бік. Такі населені пункти, як Добропілля, я називаю "профілакторій", оскільки тут відносно спокійно з воєнного погляду. Працюють магазини, кафе, гуляють люди. Але, звичайно, спокійно за 30 кілометрів від фронту бути не може", — прокоментував Денис Христов.

До 2022 року в Добропіллі проживало близько 30 тисяч осіб. Після початку повномасштабної війни кількість мешканців збільшилася внаслідок нових переселенців із прифронтових та окупованих населених пунктів Донецької області, й на період вересня 2024 року населення Добропілля становило 40 тисяч осіб.

Вважається, що Добропілля — більш-менш безпечне місце. Але спокій тут дуже умовний. Час від часу росіяни обстрілюють місто.

Так, у ніч на 28 вересня окупаційні війська обстріляли Добропілля та передмістя шістьма ракетами із ЗРК "С-300". Росіяни атакували житлову забудову в центрі міста близько 2-ї години ночі. Снаряди влучили в будинки, де під час атаки перебували цивільні люди. Поранень дістали семеро людей. Унаслідок атаки пошкоджено 8 багатоквартирних і 3 приватні будинки, будівлю міськради, готель, будинок культури та інші цивільні об'єкти.

"На жаль, Добропілля постійно змінюється. Щоразу, коли ми приїжджаємо сюди, бачимо все нові й нові руйнування", — констатував Денис Христов.

Попри обстановку, у місті багато сімей із дітьми.

"Напевно, у їхніх батьків є якісь причини на те, щоб не залишати обстрілюване місто. Але ж це діти! Я не маю права щось диктувати цим людям, але в мене перед очима Покровськ, де ще недавно так само спокійно містом гуляли малюки. Від цих асоціацій мені стає вкрай неприємно", — зазначив Денис Христов.

У Добропіллі продовжують працювати кафе і ресторанчики, в одному з них пообідала знімальна група телеканалу "Дім".

"Тут дуже затишно, дуже смачно. До речі, меню не поступається навіть київським. Тут досить великий вибір. Ну, і ціни теж. Я обожнюю ресторанчики в таких містах, у них свій неповторний вайб. І в цих рибаях, за 30 кілометрів від фронту, вся парадоксальність прифронтової повсякденності", — охарактеризував Денис Христов.

Евакуація із Сергіївки

Наступні три заявки на евакуацію з Покровського напрямку були з села Сергіївка, в якому до війни мешкало понад 1500 осіб.

"Якщо їхати від Сергіївки дорогою вниз — там напрямок на Удачне, на Котлине, де зараз уже точаться вуличні бої. Так росіяни готують ґрунт для своїх штурмів на цей населений пункт. Дуже сподіваюся, що ЗСУ їх затримають", — зазначив Денис Христов.

Нещодавно росіяни знову обстріляли Сергіївку, знищивши місцевий центр культури.

Цього разу в Сергіївці було тихо, і в поєднанні з гарною погодою взагалі складалося враження мирного життя. Однак наслідки прильотів повертали до реальності.

За першою адресою волонтер забрав Валентину Іванівну — з проханням про евакуацію мами звернулася її донька, яка живе в Кременчуці.

Прощання літньої жінки зі своїми подругами, сусідами, з якими вона прожила тут усе життя, було дуже зворушливим.

"Можливо, вони прощаються назавжди. Такі моменти ніколи не перестануть розривати душу", — поділився Денис Христов.

Наступній Валентині, яку забирав із Сергіївки волонтер, їхати немає до кого, тому її розмістять у центрі для проживання переселенців.

"Коли ми забирали бабусю Валю, вона попросила нас допомогти злити воду із системи опалення будинку. Тобто вона до останнього зберігає надію, що сюди повернеться. Думаю, вона усвідомлює те, що відбувається, але просто не хоче приймати ситуацію, тому, залишаючи свій рідний дім, просто підпирає двері лопатою — ніби не виїжджає назавжди, а звично їде ненадовго у своїх справах", — прокоментував Денис Христов.

Волонтер наголосив, що переважна більшість жителів Сергіївки спілкується чистою українською мовою, навіть без суржика.

"Розмовляв із молодою парою, вони збирали речі, щоб остаточно виїжджати — аж до будки для собаки. Чоловік каже: "Я не хочу і не буду при росіянах тут жити". Люди розуміють, що нічого хорошого при них тут не буде. Звичайно, тут, як і в багатьох населених пунктах, залишаться поодинокі люди, які чекають на цей "русский мир". Нехай це залишається на їхній совісті", — акцентував Денис Христов.

Останню на цей день заявку на евакуацію довелося виконувати в темряві — треба було забрати Світлану, яка жила через вулицю. Начебто завдання нескладне, особливо коли в машині сидять місцеві, які мають знати дорогу. Насправді пересуватися великим селом темними вулицями виявилося непросто. Зрештою необхідну адресу було знайдено.

"Але як з'ясувалося, наші пригоди могли стати “яскравішими”, якби ми вчасно не розвернулися. Тому що після дезорієнтації на черговому перехресті дорога вела нас у поля — як виявилося, ми прямували на окуповану територію", — розповів Денис Христов.

"Ми сьогодні показали, як живуть люди в населених пунктах Донецької області. Також сьогодні була успішна евакуація. Я дуже сподіваюся, що і наступні евакуації, а їх буде ще чимало, теж будуть успішними. Ось такий вийшов черговий випуск "Тревел нашого часу". Ну, який час — такий і тревел", — резюмував Денис Христов.

Попередні випуски проєкту "Тревел нашого часу":

• Зруйнований обстрілами: як змінився Покровськ за пів року, показав Денис Христов
• "Тревел нашого часу" на Херсонщині: Денис Христов відвідав Посад-Покровське, Чорнобаївку та Херсон
• "Тревел нашого часу" на півдні України: Одеса, Миколаївщина та школа пілотів дронів
• "Тревел нашого часу" на Харківщині: ситуація у Старому Салтові та евакуація з Вовчанська
• "Тревел нашого часу" на Донеччині: евакуація під обстрілами з Торецька та Нью-Йорка