Не подобається своє обличчя та тіло? Про ознаки психічного розладу говоримо із психологинею Наталею Підлісною 

Дисморфофобія — психічний розлад, різновид неврозу, при якому людина надмірно занепокоєна та зайнята незначним дефектом або особливістю свого тіла. Такий невроз притаманний як жінкам, так і чоловікам. Чи реально самотужки позбутися цієї проблеми та чому вона виникає, розповіла у "Ранку Вдома" психологиня Наталя Підлісна.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Чому людям часто не подобається власне тіло чи обличчя?

— Нормальною цю ситуацію можна назвати в підлітковому віці, або коли починається криза середнього віку, проявляються ознаки старіння. Це періоди, коли зміни спочатку лякають, потім людина до них звикає.

Бувають патологічні випадки. Вони схожі на хворобливий потяг до змін. Або коли люди зациклюються на своєму вигляді. Що таке зацикленість? Це коли люди не можуть працювати, не можуть нічого робити, постійно розглядають себе у дзеркало, носять з собою люстерка і весь час на себе дивляться. Потім ця зацикленість на своєму тілі чи обличчі змінюється на зацикленість, на змінах. Такі люди починають вивчати всі нові клініки, фотографії людей, які щось змінили.

Це розлад має назву дисморфофобія. Вона однакова зустрічається у чоловіків та жінок. Але жінки частіше звертаються за допомогою, а чоловіки ізолюються від суспільства, або вкорочують собі віку.

— Чи може людина, без допомоги фахівця, зрозуміти, що у неї дисморфофобія?

— Самій людині важко зрозуміти, чи вона гіперболізує, чи має цей різновид неврозу. Інколи буває так, що хтось невдало пожартує і людина сприймає це дуже критично, починає прогресувати симптоматика дисморфофобії. Людям здається, що всі навколо сміються над ними, їх розглядають, жахаються їхнього вигляду.

Поруч з дисморфофобією є поганий настрій, зміни поведінки, уникнення людних місць та зустрічей з друзями, знайомими, депресивні настрої. Ці люди дуже часто змінюють свій зовнішній вигляд, щоб замаскувати уявний дефект за допомогою одягу, аксесуарів. Може бути і аутоагресивна поведінка.

Є такі два симптоми, які точно скажуть вам, що це дисморфофобія. Перше — це симптом дзеркала, коли людина постійно роздивляється себе в дзеркалі, думає над тим, що можна змінити. Є симптом фотографії. Ці люди не фотографуються, бо вони дуже бояться, що це увіковічить їхню потворність. Вони ж вважають себе потворними. Вони все життя хочуть змінити свій, як вони вважають, дефект за допомогою пластичної хірургії, навіть якщо їм всі відмовляють і кажуть, що у них все нормально.

— Де джерела цієї проблеми? Чому з людиною таке трапляється?

— Це один з видів психічного захворювання. Причини можуть бути різними. Взагалі ми всі розуміємо, що фешн нав'язує людям так звану "однакову красу". Це теж певною мірою впливає на дисморфофобію.

— Що роботи, щоб вилікувати дисморфофобію?

— Якщо є ця фобія, то людині не допоможе тренер, дієтолог чи навіть пластичний хірург. Такій людині треба до психіатра. Але люди ж бояться психіатрів, а от пластичних хірургів — ні. Втім пластичний хірург теж посилає до психіатра людину із дисморфофобією.

Ця хвороба взагалі може прогресувати і привести до депресії, надмірних витрат у косметології, до суїцидальної поведінки. Це лікують медичними препаратами. Тоді людина перестає відчувати постійну тривогу.

Також є психотерапія. Вона називається когнітивно-поведінкова терапія, яка спеціально пристосована до конкретних симптомів дисморфофобії. Така терапія змінює шкідливі звички та ритуали.

Якщо це не дисморфофобія, а просто невпевненість в собі, дуже низька самооцінка, то варто сходити до психотерапевта. Це можна лікувати не медикаментозно, а саме психотерапією.

Також цікаво:

• Як інтелектуально виживати під час інформаційної війни — психологиня Наталя Підлісна
• Плітки — це симптом поганих стосунків, — психологиня Наталя Підлісна 
• Це робота психіатрів, а не психологів: поширені міфи про нервову систему спростовує психологиня Наталя Підлісна