"Українська прекрасно звучить вашим голосом": як подолати мовний бар'єр, розповів філолог Віктор Дяченко

Українська мова переживає справжній підйом — нею дедалі частіше говорять мільйони українців, а інтерес за кордоном лише зростає. Від США до Японії її активно вивчають, а провідні університети світу відкривають кафедри україністики. Але знати мову — це одне, а говорити красиво і без русизмів — зовсім інше. Як позбутися мовних кальок, знайти справді українські слова та зазвучати природно, в ефірі “Ранку Вдома” розповів філолог Віктор Дяченко.

Ведучі — Дар’я Кудімова та Денис Мінін.

— На українську мову уже перейшли мільйони громадян, але на вулицях ми все одно чуємо багато російської. Які аргументи можуть заохотити людей змінити мовне середовище?

Насправді з кожною людиною треба працювати індивідуально. Комусь дієва "лагідна українізація", а комусь треба дати "нормальний наганяй". Я підтримую покращення законодавчої бази, адже для декого працює тільки примус. Вони думають: "Я повинен вивчити українську, щоб скласти іспит, мати роботу”, тож для таких людей єдина мотивація — це гроші, робота і виживання. 

Та частина людей, яка обрала лагідну українізацію, уже давно перейшла на українську. Для них не є проблемою прийняття того, що їх або їхні родини раніше русифікували. 

А коли ми бігаємо за кимось в намаганні докричатися, то насправді кричимо в спину. 

У таких випадках потрібен примус, як би погано це не звучало. Із 2014 року я сповідую філософію про те, що українська прекрасно звучить вашим голосом. Це змушує замислитися, але працює не з усіма.

— Ти родом із Миколаївщини, яку часто вважають російськомовною. Як ти став україномовним філологом у цьому регіоні?

Я виріс у сільській місцевості, тому українською говорив усе життя, а російську споживав тільки в книжках. 

Для мене це була певною мірою "мертва мова", як латина. Я міг нею читати, але не говорити. 

Коли я на другому курсі працював на телебаченні, мене викликало керівництво і запитало: "Вікторе, у вас проблеми? Чому ви не можете російською розмовляти з гостями?". Навіть наймали викладачку з Москви, яка ставила мені фонетику російської мови. 

— Багато людей старшого покоління кажуть, що їм психологічно важко перейти на іншу мову, бо для цього потрібні надзусилля. Чи справді це так?

У 2014 році більшість людей, яким ми проводили курси для внутрішньо переміщених осіб, були дорослими. Досі посеред тижня я проводжу онлайн-зустрічі з бабусями й дідусями віком 65+, які вже говорять українською, але потребують підтримувальних практик. Інколи вони такі сучасні, що я думаю: "Боже, як з вами добре!".

— Чи є зараз в Україні розмовні клуби та курси української мови для переселенців? Наскільки вони масштабні й де їх можна знайти?

— Безоплатно в будь-якій соціальній мережі можна знайти сторінки "Українська мова", (@ukrmova.online), які веду я вже багато років. Там є онлайн-уроки, зокрема ті, які ми робимо на телеканалі "Дім". Також є і реєстраційні форми, де можна записатися на курси.

— До нас у студію завітав наш колега Чаба Бакош. Він виріс в угорському селі на Закарпатті, тому інколи від нього можна почути і угорські, і російські слова. Ти підготував для нього вікторину?

Так, вона буде для нас усіх! Щонайперше, хочу зазначити, що ми завжди кажемо "Чабік" або "Чаба", а насправді правильний кличний відмінок — "Чабо". Як "Микола" — "Миколо". До речі, для "Ілля" кличний відмінок — "Ілле" з наголосом на перший склад. Багато кому незвично, але це особливість нашої мови.

Вікторина: "по" чи "за"?

Ми часто плутаємо ці прийменники. Деякі вважають, що "за" — це українською, а "по" — російською. Насправді в українській мові теж є прийменник "по", який означає ціль.

• Ми йдемо по хліб чи за хлібом? Якщо ми хочемо його купити, тоді “по”. "За хлібом” означає, що він ніби біжить перед вами, а ви — позаду.
• Піти по каву чи за кавою? Якщо кава — це об'єкт, який ми маємо взяти, то "по каву". 
• Піти по консультанта чи за ним? Коли ми щось обираємо і нам потрібен консультант, ми йдемо “по нього”. А якщо він прямує вздовж рядів магазину, а ми — ззаду, то йдемо “за ним”.
• Йти за логікою чи по логіці? "За логікою", бо хтось уже проклав цей шлях.
• Бігти по знижку чи за знижкою? Ми йдемо "по знижку", бо товари "по знижці".

Якщо в житті трапляються люди, які вас кардинально в усьому виправляють — підкажіть їм, де двері. Якщо вас розуміють — усе добре. Просто говоріть, кайфуйте і покращуйте свою мову. 

— Що порадиш тим, хто тільки починає переходити на українську?

Рекомендую повідомити про це в соціальних мережах та колегам. Попросіть їх не виправляти вас жорстко, а спрямовувати — тобто дружньо підставити плече. 

Майте телефон з блокнотом: коли чуєте гарне слово, швидко запишіть його, щоб ввечері повернутися. Якщо ви повертаєтеся до слова тричі — запам'ятаєте його, а коли це відбувається ситуативно, результату не буде.

Багато хто наймає репетиторів, але ви можете перейти на українську природно, бо ми живемо в мовному середовищі. Це не 30-ті роки минулого століття, де українська була під забороною. Все можливо!

Наостанок: чи знали ви, як називається зелена частина цибулі? Це степір або степіря. Запам'ятовуйте і збагачуйте своє мовлення!

Читайте також: Україністика в Іспанії: нові програми відкрили п’ять університетів