Зйомки з колишньою у кліпі "ІКОНА" та живий виступ: Іван Люленов завітав у гості до "Ранку Вдома"

У гостях "Ранку Вдома" — відомий співак IVAN LIULENOV (Іван Люленов). Артист наживо виконав новий хіт "ІКОНА", а також розповів, як у ньому з’явилася головна героїня — його колишня дівчина Єлизавета Кравченко, про свою творчу трансформацію, концерти для військових та те, що надихає його створювати нову музику.

Ведучі — Дарія Кудімова та Денис Мінін.

— Раді тебе бачити, Іване! У мене є питання до тебе. Єлизавета Кравченко, яка знялася у твоєму новому кліпі, — це твоя колишня. Не всі люди видаляють колишніх навіть із чорного списку. Розкажи цю історію.

А в чому історія? (Сміється). Вона класна танцівниця. Я запросив її, бо в кліпі потрібна була дівчина, яка класно й спокусливо танцює.

— У твоїй телефонній книжці, окрім колишньої, немає жодної іншої дівчини, яка вміє танцювати?

Є, є. Режисери розглядали різних кандидаток і кажуть: “Треба отака дівчина…”. Описують-описують її, а я кажу: “О, так це ж Ліза!”. А потім такий: “А чому ні?”. 

Тобто тут є ще й підсвідомий сенс: цей кліп про здорові стосунки між колишніми.

— Ви знімали кліп у музеї, правда? 

— Так, у музеї “Авангард”. З цікавого — там була одна картина. Не покажу, яка саме, але коштувала вона кілька мільйонів доларів чи євро. Я це не запам'ятав, бо й так страшно було. І виходить, що це наш найдорожчий кліп.

— Ми з тобою бачилися, мабуть, роки два тому. У тебе тоді був зовсім інший репертуар, а зараз — прямо лірика-лірика. Це твоя внутрішня трансформація чи мистецький потяг у цьому напрямку?

Коли ти пишеш, ти змінюєшся з кожною піснею. Кожна пісня відкриває тебе по-новому і пишеться про те, про що хочеться. Це цікавий пошук.

Я просто йду за потягом творчості, і виходить те, що виходить. Поки що мені подобається.

— З погляду твоєї аудиторії. Спочатку всі звикли до Івана Люленова з “Ліги Сміху”. Потім — Іван Люленов із гітарою і пісні, які відповідали тому часу. А зараз лірика. Як реагують глядачі?

Глядачі — клас. Концерти — це головний показник. У нас був тур на 40 міст. Взагалі клас. Люди приходили, співали пісні. Фідбек такий: “Ой, знала тільки “Шовковицю”, а стільки пісень ще є!”. 

Насправді концерти й потрібні для того, щоб показати весь репертуар. Показати, який ти, як ти працюєш. Тому наживо — це взагалі по-іншому.

Те, що можуть писати в інтернеті, це інше враження. А коли наживо — ти бачиш, як люди танцюють, як вони стрибають, як знають слова. Це взагалі інша справа.

— Який відгук після концерту запам'ятався найбільше?

Ой, той, що з матюками, я не можу озвучити, але в цілому…

— Це від радості матюки чи від чого?

Так-так-так, від радості.

Але в цілому, коли ти вже йдеш, а люди ще стоять і співають, наприклад, “Теплих вечорів, спокійних світанків”. Натовп співає, тебе проводжають — це найкрутіший відгук.

Коли глядачам ще хочеться, коли їм недостатньо, знаєте.

— Що надихає тебе сьогодні?

Я насправді про це не думаю, бо якщо спиратися тільки на натхнення — нічого може й не вийти.

— Тобто це ремесло? Ти просто береш і робиш?

Це не ремесло. Це те, що ти любиш. Я натхненний одразу. 

— Натхнений по життю?

Так. У мене немає вибору. Якщо ти обрав музику, — ти одразу натхненний. Я натхненний людьми, своїм оточенням, Києвом, музикою, тим, що відбувається навколо. 

Я б ще використав слово “вмотивований”. Вмотивований, щоб робити музику, створювати українське, брати участь у цій боротьбі разом з усіма українськими артистами.

— Ми знаємо, що ти виступав і перед українськими захисниками. Чим це емоційно відрізняється від великого залу, який ти згадував?

О, емоційно — це взагалі різне. До речі, сьогодні ввечері ми також їдемо до них. 

Ми виступали багато разів для військових — це зовсім інші емоції. Наприклад, ми сидимо в невеликій кімнаті, поруч вони, і ти співаєш. Це наче бесіда, знаєте, отака в кімнаті.

— Як квартирник?

Можна сказати квартирник, так. Можна поспілкуватися, можна пограти. Це інші емоції, для мене це в першу чергу, не знаю, приземлення, мабуть. 

Дізнатися, про що думають військові, що вони слухають, про що б їм хотілося поспілкуватися. Іноді ми кажемо, що можемо й не співати, давайте просто помовчимо — співати не обов'язково, знаєте. Найголовніше, як нам казали, підняти морально-психологічний стан.

— Наскільки для захисників важливе це спілкування? Спілкування з таким умовно цивільним, безпечним життям?

Важливо, і це не тільки для них важливо. В першу чергу це важливо для тих, хто в тилу. Це для нас важливо, щоб ми розуміли, що насправді відбувається. 

Бо якщо є обстріли — це страшно, і ми одразу “прокидаємось”. А якщо звичайний побутовий день, то воно забувається трошки, і ти живеш просто своїм життям. А так ти розумієш, що ви всі у спільній боротьбі. Кожен має донатити, кожен має допомагати. Якщо не на фронті, то для фронту. 

Це такі базові поняття, які кожен має розуміти, і це має бути якась побутова річ.

Тому це більше для нас, а військові завжди раді. Я думаю, що якщо є можливість, то краще поїхати й поспілкуватися. Це про увагу, розумієте? Це про увагу, спілкування і це дуже важливо.

— Де тебе можна почути та побачити найближчим часом?

Почути прямо зараз, а побачити — буде Atlas Festival.

На Atlas Festival у мене буде крута сцена, і я буду там виступати з бендом, буде ексклюзивний виступ. Запрошую всіх, хто ще не придбав квитки. Всіх запрошую! Вже восени запрошу на тур, але про це трошки пізніше.

Зараз сконцентруємося на літі та на цьому фестивалі.

Читайте також: "Чекай або створюй": гурт PROBASS ∆ HARDI презентував новий трек про цінність кожної хвилини