Строки звернення до суду: що потрібно знати про позовну давність в Україні

Звернення до суду є одним із головних способів захисту порушених прав. Однак скористатися цим правом можна лише протягом строку, визначеного законом. Якщо його пропустити, це може стати підставою для відмови у задоволенні позову. Про це повідомили правозахисники проєкту "Юридичний порадник для ВПО", інформує "Дім".
"Позовна давність — це строк, у межах якого людина може звернутися до суду з позовом. Загальна позовна давність складає 3 роки", — зазначають юристи.
Водночас для окремих категорій справ закон встановлює скорочений строк — один рік. Зокрема, це стосується вимог про стягнення неустойки, захисту честі, гідності та ділової репутації у медіа, розірвання договору дарування та спорів щодо недоліків товару.
"Перебіг позовної давності починається від дня, коли людина довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка право порушила", — йдеться у повідомленні.
Саме з цього моменту розпочинається відлік встановленого законом строку для звернення до суду.
Експерти наголошують, що з 30 січня 2024 року до 4 вересня 2025 року перебіг позовної давності був зупинений через дію спеціальних законодавчих норм, пов'язаних із воєнним станом. Цей період не зараховується до строку позовної давності.
Після 4 вересня 2025 року строки знову почали обчислюватися у звичайному порядку, навіть попри те, що воєнний стан в Україні продовжує діяти.
Також фахівці звертають увагу, що з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року в Україні діяв карантин. Для строків, перебіг яких розпочався до 12 березня 2020 року, позовна давність була продовжена на весь період дії карантинних обмежень.
"Якщо строк на звернення до суду пропущений, суд все одно приймає позовну заяву до розгляду за відсутності недоліків", — зауважують правозахисники.
Однак якщо відповідач заявить про застосування позовної давності, суд може відмовити у задоволенні позову через пропуск строку.
Закон передбачає можливість захисту порушеного права навіть після спливу позовної давності, якщо причини пропуску були поважними.
Серед обставин, які суди найчастіше визнають поважними:
- тяжка хвороба або тривале лікування;
- перебування в зоні бойових дій;
- проживання на тимчасово окупованій території;
- проходження військової служби;
- тривале службове відрядження та інші об'єктивні перешкоди для звернення до суду.
Читайте також: Як боржнику отримати доступ до коштів після арешту рахунку — роз’яснення Мінʼюсту














