Українські чирлідерки вибороли два "золота" Європи та квиток на ЧС: розмова з тренерками команди Spirit Elite Senior

Одеські спортсменки знову довели: український чирлідинг — це сила, характер і неймовірна енергія. Анастасія Височан та Анастасія Кисленко — тренерки команди Spirit Elite Senior, яка здобула подвійну перемогу на європейському турнірі Elite Stunt & Dance Championship у Німеччині та тепер готується представити країну на Чемпіонаті світу в США. За цим тріумфом — години виснажливих тренувань, командний дух і віра в результат навіть тоді, коли сил майже не лишається. Про все це дівчата розповідають в ефірі програми "Ранок Вдома".

Ведучі — Дарія Кудімова та Денис Мінін.

— Ви пам'ятаєте, що ви відчули і які емоції були, коли оголосили результат?

Анастасія Височан: Звісно, пам'ятаємо. Це було відчуття мурашок по шкірі та сльози. Ми всі плакали, бо хоча ми їздимо на цей чемпіонат вже сім років, саме дві золоті медалі привезли вперше.

— Чирлідинг для більшості — це дівчата з помпонами. Що стоїть за цим видом спорту насправді?

Анастасія Кисленко: Звичайно, все починається з американських фільмів, де дівчата лише підтримують спортивні команди. Але як самостійний спорт чирлідинг відрізняється від того, що відбувається у групах підтримки.

У протоколі, за яким нас судять, все чітко прописано за танцювальними напрямками. Їх основних чотири — це пом, джаз, лірікал та хіп-хоп. Є великий обсяг правил: акробатика, танцювальні принципи, швидкість, темп.

Уся ця складність оцінюється дуже ретельно, і ми багато працюємо саме над цим протоколом.

— Турнір, ELITE Stunt & Dance Championship, наскільки я знаю, вважається одним із найпрестижніших у Європі. Хто був вашими головними конкурентами?

Анастасія Височан: В Open POM номінації було 24 команди. У джазі було п'ять команд, але це команди з усієї Європи, тобто найкращі.

У півфіналі в POM-і ми були другими, Німеччина обіграла нас. Але у фіналі ми їх обігнали і стали першими.

— Як судді оцінюють чирлідинг? Є суб'єктивний фактор?

Анастасія Кисленко: Протокол більш суб'єктивний. Є 10 пунктів, які чітко прописані, але це все одно оцінка на погляд суддів.

• Три оцінки — це суто по тому, що виконують спортсмени.
• Три оцінки по хореографії: музика, акценти, візуальні ефекти, партнерська робота.
• Три оцінки по взаємодії в просторі: переміщення, синхронність, взаємодія дівчат одна з одною.
• Одна велика оцінка — це загальне враження.

Остання складова — це щоб дівчата “заряджали”. Бо чирлідинг — це про заряд енергії та про те, щоб дарувати людям відчуття радості.

У наших реаліях це складно, але саме це ми тренуємо найбільше. Бо програми складні, особливо для дорослого віку, і показати усю радість, та натхнення, та боротьбу — це найважливіше.

— Ви згадали про тренування. Скільки годин і де відбуваються щоденні тренування? 

Анастасія Височан: Тренування триває від трьох годин, але залежить від обставин. Якщо обстріли, ми не можемо з командою тренуватися десь в укритті — це неможливо. Тому наші реалії трошки “пишуть”, як тренуватися.

В цілому за виступом багато стоїть не тільки часу, скільки саме відданості дівчат, — їх сили духу. Вони із себе “вижимали” і технічні можливості, і емоційні, і навіть встигали трошки гумору додавати до тренувань.

Якщо рахувати за тиждень, тренування займає мінімум 15 годин.

— А як дівчата заряджаються емоційно? 

Анастасія Кисленко: У дівчат, вони вже дорослі, і в них є свої ритуали. Вони полюбляють на власний розігрів включити свою музику на колонці, пританцьовують, жартують. Вони багато спілкуються і заряджають одна одну.

Наша улюблена пісня — “Цей Сон” Степана Гіги, і 10 кіл розігріву відбуваються саме під неї. Це дуже бадьорить, особливо коли в неділю о 10:00 ранку починати тренування важко.

— Чирлідинг фактично входить до топу найтравмонебезпечніших видів спорту. Чи бували травми у команді? Яких заходів безпеки вживаєте і чи є якісь табу?

Анастасія Височан: Ми в постановки вставляємо техніку, яку вони вже напрацювали. Якщо стосується травмонебезпечних елементів, вони працюють з тренером по акробатиці. А в постановку ми вставляємо лише відпрацьоване. Але так, бувають моменти, коли організм виснажений і щось трапляється.

Це спорт, від цього нікуди не втечеш.

Доросла команда обов'язково проходить масажі, працюють з кінезіологом, зі своїми лікарями і пропивають БАДи для підтримки організму. Тобто ми більше працюємо на упередження, ніж чекаємо травми.

Анастасія Кисленко: Водночас у правилах прописані чіткі рамки. Наприклад, в дитячому віці вони не можуть стрибати, показувати певну акробатику, бо це фізіологічно просто небезпечно.

Діти працюють над цим на тренуваннях акробатики, в спеціальних залах, але в постановку ми не вставляємо. Ми слідкуємо за цим, аби максимально зберегти здоров'я, бо цей вид спорту більше направлений на дорослий вік.

Нам потрібно діток, яких ми беремо, дотягти до дорослого віку максимально здоровими та зарядженими, щоб ще багато працювати.

— Якщо дівчина у 10 років хоче в чирлідинг. Що потрібно для старту та з якого віку бажано стартувати?

Анастасія Височан: У будь-якому разі для тренера завжди легше, коли діти приходять в ранньому віці, тому що дитина ще не знає ніякої техніки. Для тренера легше навчити правильної техніки саме таку дитину.

Ми з Настею прийшли в чирлідинг, коли мені було 11, а їй 10 років, тому вік не проблема.

У нашому виді спорту є ще така номінація, як Masters. Там беруть участь батьки, і найвідоміша німецька команда. Там танцюють мами і папи, тобто люди, яким 40+. Це круто. 

— Ваш головний трофей окрім “золота” — це можливість виступити на Чемпіонаті світу. Коли ви виходитимете на арену в Орландо (США) перед командами з усього світу, що ви хочете розказати про Україну своїм виступом? 

Анастасія Кисленко: По-перше, ми не перший раз поїдемо туди. Ми як спортсменки їздили туди два рази, а минулого року возили свою команду — той склад, який був у Німеччині.

Ми завжди прагнемо показати, що в Україні є правильний, гарний, крутий чирлідинг, що ми розуміємось на цій справі, що ми сильні, що ми такі ж заряджені.

Американці все одно відрізняються від нас. Вони — якісь енергетичні машини, коли виходять на майданчик, і нам дуже хочеться показати, що ми так само вміємо, а може й краще. Ми боротимемося до кінця і будемо перемагати ще й там.

Читайте також: "Срібло" на Олімпіаді та материнство: каноїстка Анастасія Рибачок розповіла про баланс між кар'єрою і сім'єю