Головна
Публікації
Україна
Суспільство
Найкращі українські вчителі: інтерв'ю з засновницею національної премії Global Teacher Prize Ukraine Зоєю Литвин

Найкращі українські вчителі: інтерв'ю з засновницею національної премії Global Teacher Prize Ukraine Зоєю Литвин

12 Жовтня / 2023

Джерело: Телеканал “Дім”

Нещодавно відбулася церемонія Global Teacher Prize Ukraine, де нагородили найкращих українських вчителів. Голова громадської спілки "Освіторія", засновниця національної премії Зоя Литвин та вчитель фізики із Запоріжжя Максим Гвоздецький розповіли про те, яке головне завдання премії, наскільки захід актуальний зараз та як змінилася роль вчителя під час війни. Деталі — в інтерв’ю "Ранку Вдома".

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— У чому особливість премії Global Teacher Prize Ukraine?

Литвин: Премію започаткували, аби підняти престиж професії вчителя. Вчитель, якого суспільство не поважає, не може виростити націю без комплексу меншовартості. Це рольова модель для учнів. Вчитель — це той, хто після родини, закладає в дітей цінності й принципи, якими вони будуть жити. Це не лише про знання. Тому все суспільство має знати, що вчителі важливі. Ми збираємо історії педагогів та розповідаємо їх Україні. Справжні вчителі щодня творять у своїх класних кімнатах неймовірні речі, але ми рідко їм за це дякуємо.

— Наскільки актуальне вручення премії під час повномасштабного вторгнення?

Литвин: Вона актуальна ще більш ніж до повномасштабної війни, тому що вчителі зараз — це не лише про знання та цінності, а про психологічну підтримку учнів. Дуже важливо, щоб попри всі виклики освіти в Україні розвивалася. Бо доки воєнним на передовій бої борються за наше сьогодні, то вчителів, чи офлайн, чи онлайн, борються за наше завтра. За те, наскільки наші діти будуть готові до відбудови, готові творити економіку, бути політиками, спортсменами, науковцями. Тому дуже важливо показувати вчителям, що ми розуміємо їхні виклики та підтримуємо їх.

— За якими критеріями організатори премії Global Teacher Prize Ukraine відбирали історії вчителів?

Литвин: Якщо говорити про критерії цьогорічні, то для нас було важливо подякувати вчителям країни через конкретні історії. У нас була історія молодого вчителя, якому 23 роки, але він вже 4 роки вчителює. Історія Максима, який не може, на жаль, працювати з дітьми наживо. Але він новатор, і він шукає будь-які інструменти для того, щоб діти продовжували цікаво навчатися, закохувалися в фізику. Це колега Максима пані Лариса з Харківської області, яка відсиділа у російській в'язниці 45 діб за те, що відмовилась приходити й переводити свою школу на російську програму. Це така категорія незламних вчителів, яких також багато.

Наприклад, у нас є історії вчителів-волонтерів, які не можуть вчителювати. пані Катерина з Миколаєва — логопед і її заклад пошкодило ракетою. Дітей немає, і вона працює в шпиталі з військовими й допомагає їм відновлювати мовлення після поранень, інсультів. Один з її підопічних вже в шпиталі зміг освідчитися нещодавно своїй нареченій. Цього року вперше в нас була категорія дошкілля. Дошкільнятам дуже складно викладати в онлайні, а тим більше пояснювати, що відбувається, що таке війна.

— Максиме, розкажіть про свій шлях в освіті.

Гвоздецький: Шлях освіти мій почався у 2010 році. Мені дали брошурки щодо вступу в Запорізький національний університет. Чесно кажучи, на початку не розглядав цю можливість. Дякуючи батькам, які сказали подати документи про всяк випадок. Я вступив до цього університету на спеціальність фізика. Вчився п'ять років, потім знову була випадкова пропозиція працювати вчителем. Я погодився. Пішов в одну з найкращих гімназій мого міста, де ось працюю вже дев'ятий рік.

— За які досягнення ви отримали премію?

Гвоздецький: Ну, мені взагалі хочеться сказати, що люди хочуть отримувати задоволення завжди. Мені хочеться, щоб задоволення отримували діти від уроків. Коли почалася пандемія і складно було знайти якийсь матеріал для уроків, я вирішив створити свій YouTube-канал, створити в якомусь сенсі унікальні відео, де була велика кількість мемів, вставки з мультиків, фільмів, де й дійовими персонажами можуть бути головні герої фільмів та ігор. Надалі діти взагалі казали, яких персонажів вони хочуть бачити в наступних відео. Причому навіть не мої діти, а діти з усієї України.

— Розкажіть, будь ласка, які навички як вчитель ви здобули під час війни?

Гвоздецький: Це гнучкість. Зараз обставини змінюються дуже швидко і потрібно до них пристосовуватися. Коли я починаю урок, я не знаю, коли він закінчиться. Може бути п'ять хвилин, може бути 15 хвилин. Сьогодні були повноцінні уроки без тривог, тому навіть коли уроку п'ять хвилин потрібно в ці п'ять хвилин вкласти максимум, але при цьому не перевантажити дітей.

— Як діти навчаються під час випробувань останніх років. Це і ковід, і війна. Все ж таки онлайн навчання — це не просто. Як діти це сприймають і які вони зараз?

Гвоздецький: Для дітей це великий виклик. Хочеться сказати, що діти змінились, їм часто доводиться вчитися самостійно. Ця самостійність, яка в них вибудовується, це в принципі позитивний фактор. Деякі діти відкрились зовсім з інших сторін, в яких були під час нормального навчання не дуже добрі оцінки. онлайн навчання навпаки, дозволило їм розкритися.

— Ви суворий вчитель?

Гвоздецький: Ні. Двійки я ставлю, але завжди з посмішкою.

— Зою, скажіть, будь ласка, які у вас є таке загальне побажання вчителям та учням?

Литвин: Пам'ятати, що у кожного свій фронт. У вчителів — це захист завтрашнього дня. Вчителі, які продовжують викладати попри все — це вже перемога. Любі вчителі і учні, продовжуймо боротися за наше Завтра. Продовжуємо навчатися, для того, щоб відрізнятися від нації нашого сусіда і бути з правильними людяними цінностями й зі світлими головами.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

Підпишись на Facebook каналу "Дім"

Не пропусти наші відео в YouTube "Дім"