Абрикос чи абрикоса, жираф чи жирафа: як правильно говорити українською

В українській мові є чимало слів, граматичний рід яких викликає чи не найбільше суперечок серед мовців. Чи знаєте ви, як правильно назвати літній плід — абрикос чи абрикоса і хто насправді бігає саваною — жираф чи жирафа? У рубриці “Мовний пазл” програми “Ранок Вдома” філолог Віктор Дяченко розставив усі крапки над "і".

Що росте в саду: абрикос чи абрикоса?

Коли ми купуємо літні фрукти на ринку або збираємо врожай удома, часто виникає дилема: який рід обрати для назви дерева та його плоду? Щоб розібратися, варто зазирнути в історію нашої мови.

Академічний словник Кримського та Єфремова у 1920-х роках фіксував лише форму жіночого роду — абрикоса, до того ж вона означала і саме дерево, і його плід. Водночас словники Івана Огієнка того ж періоду вже подавали обидва варіанти як рівноправні.

“Сьогодні ця подвійна норма збереглася. Сучасні словники дозволяють обидві форми, як абсолютні синоніми. Тож помилки не буде: називайте так, як буде комфортно вам”, — зазначив філолог.

Хто живе в савані: жираф чи жирафа?

Питомою, класичною формою для української мови є саме жіночий рід — жирафа. Це слово прийшло до нас як пряме запозичення з європейських мов, зокрема французької та італійської. 

Натомість форма чоловічого роду — жираф — масово увійшла в ужиток та словники після 1930-х років. Це стало наслідком системної радянської політики, спрямованої на штучне зближення української мови з російською.

Цікаво, що сучасні словники не закріплюють за цими формами біологічну стать тварини, тобто “жирафа” не означає виключно самку, а “жираф” — самця. Проте ми, як мовці, на підсвідомому рівні часто розділяємо їх саме так, орієнтуючись на закінчення слів.

“Пам'ятайте, наша мова максимально логічна, якщо знати історію її формування. Говоріть, пізнавайте українську і пам'ятайте: вона прекрасна, коли звучить вашим голосом”, — підсумував Віктор Дяченко.

Раніше у рубриці:

Медіа-партнери
Прямий ефір