У США кожен штат має свої податкові ставки: що важливо знати українцям

Ілюстративне фото: pixabay.com

Податкова система США — одна з найскладніших у світі. Вона працює за прогресивним принципом: чим вищий дохід, тим вищий податок. Розбираємося, які існують податкові ставки, що впливає на відсоток відрахувань, чи справді одружені платять менше та в яких штатах діють найнижчі податки.

Детальніше — у сюжеті "Ранку Вдома".

Марія Костина родом з Вінницької області. Дівчина працювала секретаркою у медичному коледжі в містечку Гайсин, проте вже понад рік проживає у Нью-Йорку.

“Спочатку були труднощі, але вже все добре. Ми розібралися з усіма питаннями. Так, спочатку, як ми приїхали, потрібен був Travel Authorization — це документ, без якого ми не могли б потрапити в Штати. Його запитують в аеропорту. Наступний етап — форма I-94, з якою ми вже могли подаватись на Social Security Number — це як наш ідентифікаційний код. І Work Permit — це вже право на роботу”, — розповідає Марія. 

Після того, як Марія у США отримала всі потрібні документи, вона змогла влаштуватись на роботу: спочатку працювала офіціанткою, а зараз допомагає місцевій жінці у побуті. 

“Зараз я працюю, як компаньйонка з бабусею: приходжу до неї додому і допомагаю їй. Ми гуляємо, ходимо в парк, граємо в якісь ігри. Непогана робота, навіть приємна”, — ділиться дівчина.

Зі своєї зарплати Марія щомісяця платить усі необхідні податки. 

Загалом, податкова система США досить складна та заплутана. Вона працює за прогресивним принципом: чим вищий дохід, тим більший податок. Проте є різні рівні оподаткування. 

“У нас є три рівні оподаткування. Перший — це федеральний, який охоплює всі штати. Другий — це штатний. Третій — це місцевий рівень, коли округи та муніципалітети можуть встановлювати свої податки у додаток до штатівських і федеральних. До третього рівня відносяться і міста”, — зазначає податкова адвокатка у США Олена Рут.

Тобто федеральні податки однакові для всієї країни — їх встановлює держава, і до них додаються податки штатів, які різняться залежно від політики та економічної ситуації в регіоні. 

Крім того, є ще місцеві податки — їх визначають на рівні міста або округу.

“Деякі штати є простішими за системою оподаткування, а Колорадо — одне з найскладніших. У деяких штатах взагалі немає податку, наприклад, на прибуток. Тобто в кожному штаті різні правила”, — наголошує податкова адвокатка

Якщо ж говорити про те, які податки мають платити працівники у США, то все залежить від міста, де вони працюють. Однак можна вивести певне правило.

Зазвичай із заробітної плати вираховується податок на прибуток федерального рівня і податок на соціальне забезпечення — це приблизно 6,2% якщо дохід менше ніж 176 000 доларів на рік.

Також є податок на медичне страхування. Він вираховується окремо від медичної страховки. Крім того, потрібно ще заплатити податок на прибуток на рівні штату і міста, якщо такий є. 

“Деякі штати вважають, що краще не встановлювати податок на прибуток. Таким чином, вони мотивують людей приїжджати до них жити з інших штатів. Наприклад, у Google можна побачити багато статей на кшталт: “Якщо ви вийшли на пенсію, в який штат краще приїхати?”. Але є невеликий секрет: ці штати можуть потім брати джерело прибутків для себе з інших місць. Наприклад, встановлювати більший податок на купівлю якихось товарів у магазині”, — розповідає Рут.

Серед штатів, які не мають податку на прибуток, — Аляска, Вайомінг, Вашингтон, Теннессі, Техас і Флорида. Але це не означає, що платити податок на прибуток взагалі не потрібно. 

Цей податок ще є на федеральному рівні, і саме тут діє єдина по всій країні шкала оподаткування, але вона може бути різною залежно від сімейного стану платника податків.

“Податкові ставки для одружених осіб нижчі за обсягом, ніж для одиноких осіб. Це для того, щоб люди одружувались, жили разом та мали дітей. Як правило, навіть якщо подружжя не живе разом, вони декларацію все ж можуть подати разом і платити менше податків. Тому, якщо ви дивитеся на ставки, то побачите окремі ставки для одиноких та для одружених, а також для голови господарства. Голова господарства — це, якщо людина не одружена, але має дітей, або це можуть бути хворі батьки чи інші особи, за якими вона наглядає”, — пояснює експертка.

Якщо ж говорити про малих приватних підприємців, то крім податку на прибуток, який вираховується так само як і у найманих працівників, бізнесмени ще мають заплатити податок на самозайнятість. 

“Якщо ви самозайнятий і не маєте ніякої юридичної форми — це називається Disregarded entity. Ви, по-перше, платите податок на медичне страхування та соціальне забезпечення, але платите їх подвійну форму. Тобто вже 15,3%”, — продовжує вона.

Водночас у США, як і в багатьох інших країнах, існують податкові знижки. У Штатах їх називають пільгами. Наприклад, із загальної суми доходу можна відняти внески до пенсійного фонду або відсотки за іпотекою на житло.

“Якщо ви самозайняті й самі сплачуєте за медичне страхування — цю суму можна повністю відняти від податків. Те саме стосується і відсотків за студентським кредитом — їх теж можна відняти”, — підсумувала Олена Рут.

Крім того, є кредити, які також зменшують суму сплачених податків, наприклад, на дитину чи на навчання.

У США податкову декларацію потрібно подавати щороку, і саме тоді можна зрозуміти, чи сплачені всі необхідні податки. Але часто бувають і переплати — у такому випадку держава повертає гроші.

Також слід розуміти, що в США є податок на покупку. Він різний у кожному штаті, а інколи навіть у магазинах. Тому на цінниках у супермаркетах покупець часто бачить ціну без урахування цього податку, а на касі завжди виходить трохи більша сума. 

Марія Костина зізнається, що спочатку до цього було надзвичайно важко звикнути.

Читайте також:

Медіа-партнери
Прямий ефір