Таємниці магічного Києва: про прем’єру сімейного фентезі "Хрещатик 48/2" говоримо з режисером та акторами

У національному прокаті стартувало українське сімейне фентезі "Хрещатик 48/2" — історія про пригоди підлітків у магічному потойбічному Києві, який прихований за звичними фасадами столиці. У студії "Ранку Вдома" говоримо з творцями фільму — режисером, продюсером і сценаристом Олексієм Комаровським, акторкою та телеведучою Катею Олос та юним актором Іваном Новінським про зйомки, каст, всесвіт стрічки та майбутню трилогію.

Ведучі — Дарія Кудімова та Денис Мінін.

— Звідки з’явилася ідея створити історію про потойбічний світ Києва і скільки часу минуло від задуму до реалізації?

Олексій Комаровський: Від ідеї до реалізації в мене, як правило, мало часу займає. За рік зазвичай справляємося. Так сталося і тут загалом.

Знаєте, познімавши фільми — романтичні комедії, фільми про війну — я подумав, що дітям та мамам нема що дивитись. І ми вирішили ризикнути і зробити сімейний дитячий вайб, такий "Гаррі Поттер по-українськи". 

У центрі Києва є магічний вхід, через який персонаж Вані випадково потрапляє в потойбічний Київ, де є офіс магічних сил, де живуть потойбічники вже сотні років і оберігають наш світ.

— Катю, а що ви робите у фільмі?

Катя Олос: Ой, а я можу розповідати?

Олексій Комаровський: Так, тільки без однієї таємниці.

Катя Олос: Я вчителька молодших класів, яка пройшла досить цікаву трансформацію свого героя для того, щоб, скажімо так, відкрити своє серце і пустити туди любов.

— Ваня, а ти?

Іван Новінський: Мій герой — це хлопчик, якому дали відповідальність захищати Київ. І він не впорався.

— Якщо це потойбіччя Києва, як ви справлялися з декораціями?

Олексій Комаровський: До речі, глядачі фільму побачать реально круті локації, які існують у Києві. Вони навіть не знали, що в місті є такі місця, я й сам не знав. Частина — це реальні локації, частина — робота художників-постановників.

Ми знімали в спеціальному музеї, аптеці-музеї, якій уже понад 100 років. Потім у підземеллі. Ваню, пам’ятаєш, як ми ходили під землею на Печерську? Таємничі коридори, атмосфера там трохи моторошна.

Частину, звичайно, зробили в постпродакшні — VFX, графіка. 

Катя Олос: Можна, я додам? У фільмі дуже класний гумор. Він настільки тонкий, що буде цікавий і дорослим, і дітям. 

Я кайфую від цього, бо коли ми дивилися фільм на допрем’єрному показі для акторів, я просто сміялася.

Олексій Комаровський: Діти дивляться на спецефекти, а дорослі сміються з жартів, бо там є що згадати з дитинства. Багато рефлексії, повернення в 1990-ті…

— Ваня, що для тебе було найцікавішим у зйомках? Це твоя перша роль?

Іван Новінський: Так, це моя перша роль. Було дуже цікаво дивитися, як створюється кіно, бо я раніше цього не знав.

— А найскладніше?

Іван Новінський: Напевно, працювати по 20 годин.

— Ти 20 годин на день працював?!

Олексій Комаровський: 12 годин, Ваню.

— Експлуатація дитячої праці (сміються). Добре, Ваню, а хто був найсуворішим?

Іван Новінський: Напевно, Олексій Комаровський.

— Олексію, у вас у казці є Даніель Салем, Наталка Денисенко, TAYANNA, Христина та Григорій Решетніки — це зіркова команда. Як вдалося зібрати всіх разом і хто погодився першим?

Олексій Комаровський: Погодилися всі одразу. Але фішка в тому, що, крім наших Каті Олос і Іри Кудашової, я запрошував акторів і зірок-батьків, щоб вони, як батьки, відчули, що створюють це для дітей.

У TAYANNA є син, у Наталки син, у Решетніків взагалі троє синів, у Салема… Тому вдало зайшли в цей батьківський вайб і віддали фільму серце.

— Ви плануєте трилогію?

Олексій Комаровський: Так, плануємо трилогію. Якщо перша історія відбувається у центрі Києва, то у великих містах є свої офіси магічних сил як філії. Ми хочемо зробити різдвяну історію у Львові та ще морську історію в Одесі.

— Прокат "Хрещатику" стартував раніше — 21 травня. Чому вирішили змінити дату?

Олексій Комаровський: Кіноринок такий: ми бронюємо дату, а потім виходять два сильних голлівудських фільми. І вони нас не питають, просто "тиснуть", і ми, як професіонали, намагаємось викрутитись.

Але є ще одна причина. Ми подумали, що в дітей останній тиждень канікул, і хочемо дати їм цей настрій, щоб вони пішли в кіно.

До речі, вчителі, звертаємось до вас. Це може бути класний кіноурок у межах мистецтва, позакласний похід у кіно. Там є український фольклор, історичні факти, інтегровані у фільм.

Катя Олос: І ще там дуже класні сенси. Коли я читала сценарій, я така: "Стоп, давайте ще раз". Я перечитувала, бо не могла повірити, що в нас знімають таке кіно.

Мені навіть було трохи шкода, що в мене не найбільша роль, але я писала своїй агенції, що ми дуже довго чекали на такий сценарій.

— Що саме вразило найбільше?

Катя Олос: Те, що Іван, хоча і грає трохи проблемну дитину, але коли треба врятувати тварину — він відкриває своє добре серце. Він ніби хуліган-хуліган, але всередині багато любові. Це дуже класно показано.

— Ваня, як працювалося з дорослими? Були ще діти на майданчику?

Іван Новінський: Так, була ще дівчинка Кіра Саяпіна. Вона приблизно мого віку. Хто вона в історії, я не буду спойлерити.

Олексій Комаровський: Ця парочка закохала всю групу. Коли ми закінчили зйомки, ми навіть плакали. Вони ніби зцілили всіх 80 людей на майданчику.

Коли вони разом на екрані — це магія. Вчителі на переглядах казали "Боже, які вони". Хочемо зберегти цю взаємодію на всю трилогію.

— Як це, працювати з дітьми?

Олексій Комаровський: Мені в кайф.

— А як обирали Ваню?

Іван Новінський: Спочатку були самопроби, потім кастинг. Я приходив, читав текст, і моїм партнером був Олексій. Ми разом грали сцени. Було десь чотири кастинги.

Олексій Комаровський: Він мене вразив ще на самопробах, і я сказав, що "беремо". Потім на кастингах він трохи хвилювався, і я переживав, бо в кіно важливий таймінг і точність. Але я ризикнув — і він зробив усе просто вау.

Більше ексклюзивних інтерв’ю читайте на сайті:

• 90% акторів — військові: Любомир Левицький і Павло Текучев розповіли про залаштунки екшн-трилера "Кіллхаус"
• Інструмент чи колега: про можливості та ризики ШІ говоримо з Володимиром Тетеруком
• "Ми стоїмо, ми живемо і ми переможемо": інтерв’ю з режисером та військовим Ахтемом Сеітаблаєвим