Інструмент чи колега: про можливості та ризики ШІ говоримо з Володимиром Тетеруком

Штучний інтелект в Україні вже давно вийшов за межі технологічних лабораторій і став частиною державних сервісів, освіти, медіа та навіть оборонної сфери. Від автоматизації бізнесу до нових військових розробок — ШІ все глибше інтегрується в наше повсякденне життя. Водночас разом із можливостями з’являються й виклики: алгоритми можуть переймати людські упередження, помилятися і впливати на рішення, які стосуються реальних людей. Як не потрапити у пастку ШІ і де вже сьогодні він працює в Україні, в ефірі "Ранку Вдома" розповів Володимир Тетерук, власник агенції зі штучного інтелекту. 

Ведучі — Дарія Кудімова та Денис Мінін. 

— Нині ми багато чуємо про цифрову трансформацію — як державну, так і приватну. Скільки компаній, на ваш суб'єктивний погляд, реально використовують ШІ в роботі, а скільки встановили, наприклад, чат GPT в браузер або на свої комп'ютери і називають це цифровою трансформацією? 

Я думаю, що дійсно багато хто встановив чат GPT, і вже думає про те, що таким чином трансформується автоматизація. Але, якщо говорити про реальний бізнес, таких компаній одиниці. Багато хто лише думає про те, що потрібно щось автоматизувати. І всі поки що концентруються тільки на базових моментах: чат GPT, Claude AI, Gemini і все. Тому я думаю, що у нас в Україні справжня автоматизація ще попереду. 

— А якщо говорити не про бізнес, а про державний рівень? Адже так чи інакше багатьма нашими сервісами захоплюються в Європі і намагаються наслідувати. 

Всі ми з вами користуємося сервісом "Дія". І там насправді багато в чому вже активно застосовують штучний інтелект. Це і транскрибація документів, переклад, і чатбот, підтримки. Згадаймо про використання в оборонній сфері — ШІ в дронах. Тому українці і Україна як держава дуже активно і потужно використовує зараз штучний інтелект.

— До речі, про дрони. Перехоплювачі цілей зі штучним інтелектом. На якому етапі ця технологія зараз? 

Вже були тестування українських турелей зі штучним інтелектом (система автономно виявляє, супроводжує та прораховує траєкторію ворожого безпілотника, — ред.). Думаю, що Україна зараз є в десятці найкращих у світі, яка використовує ШІ в оборонній системі. І наш приклад, безумовно, будуть наслідувати. На жаль, ми змушені все випробовувати в реальних бойових ситуаціях.

— ШІ-технології доступні тільки для великих бізнесів чи й для ФОПів, скажімо, з невеликим оборотом. Якщо у людини є власна невеличка кав'ярня, пекарня, то з чого почати? 

Насправді штучний інтелект доступний різним бізнесам — і малому, і середньому, і великому. Тут різниця тільки у викликах, які ставить бізнес. Якщо почати цифровізацію малому бізнесу або тому ж ФОПу, то штучний інтелект активно залучається в маркетингу, наприклад. Ми всі розробляємо персоналізовані пропозиції. Наприклад, у вас є кав’ярня, вам потрібно створити маркетинговий план, дослідити свою аудиторію, зібрати інформацію про конкурентів, прорахувати маржинальність бізнесу. Все це ви можете робити дуже швидко завдяки штучному інтелекту. Це така початкова стадія. 

Якщо говорити загалом про автоматизацію, то зараз активно замінюють і підсилюють людей в спілкуванні з клієнтами. Це момент відносно недороговартісний, проте дуже ефективний. Всі ми, я думаю, неодноразово хотіли купити щось після 19:00, а ніхто не відповів. Тому наразі це теж точка входу саме для малого бізнесу. Цим уже можна активно користуватися у бізнесі.

— Ви сказали, що до вас поки приходять одиниці компаній із запитами на автоматизацію. Що це за запити? 

Нещодавно до нас звернулася велика компанія, яка продає телефони, електротехніку, і входить до п’ятірки лідерів на ринку. Вони хочуть автоматизувати на сайті функцію, щоб користувач, який цікавиться, наприклад, айфоном, отримав всю необхідну інформацію. Тобто, щоб штучний інтелект аналізував запит і рекомендував певні товари, щоб збільшувати чек і залучати клієнтів на сайт. Другий момент — це продажі. Сьогодні існує проблематика в бізнесі, коли людина працює до 18:00-19:00, а клієнт, наприклад, хоче щось придбати або замовити пізніше. Йому ніхто не відповідає, а бізнес, насправді, втрачає достатньо багато коштів, клієнтів. Тож багато хто хоче автоматизувати саме цей процес. Тож такі звернення також є. 

— А з яких сфер безпосередньо до вас звертаються? 

Із різних. Це і медицина, і продаж одягу, товарів. Все, що пов'язано з Instagram, наприклад. Це логістичні напрями, коли потрібно оптимізувати шлях. Фінансові також направлення є — коли потрібно робити прогнозування, наприклад, попиту, прогнозування, куди інвестувати, що купувати для бізнесу.

— Доволі поширена думка сьогодні, навіть страх, що роботи замінять людей. Давайте змоделюємо: журналіст, юрист, лікар, програміст. Кого з них ШІ замінить першим?

Програміста. 

— А наскільки можна довіряти штучному інтелекту? Якщо говорити, наприклад, про вибір товарів, послуг, цін? 

Я довіряю штучному інтелекту. Насправді вже є дослідження, що IQ штучного інтелекту більше, ніж у найрозумнішої людини в світі. Другий момент — ШІ постійно вчиться. Всі користувачі можуть перевірити останні оновлення штучного інтелекту. Наприклад, чат GPT або інша система, — можна подивитися, коли оновилися дані, тобто якою базою штучний інтелект користується. Наприклад, якщо це 2025 рік або 2026-й, тоді штучний інтелект дійсно показує реальні дані, якими ви користуєтесь.

— Але важливо зазначити, що штучний інтелект намагається сподобатися користувачеві, давати відповіді такі, які йому імпонуватимуть. Крім того, часом ШІ вигадує якісь факти, за що потім вибачається. Тож як звичайному користувачеві відрізнити правду від брехні, що йому прописати під час запиту, щоб він його не обманював? 

Ключовим моментом є те, що ви дійсно маєте перевіряти інформацію. Тобто, довіра — довірою, але перевірити треба.

Ми зараз зіштовхуємося з тим, що у штучного інтелекту дійсно є певні галюцинації. Тому, якщо потрібна достовірна дійсна інформація, на яку ви будете опиратися, я рекомендую все ж таки перевіряти.

Є не тільки штучний інтелект, а й нейромережі, які роблять глибокий аналіз. Наприклад, такі як Perplexity. Це нейромережі для глибокого дослідження.

Другий ключовий момент — правильний промптинг. Варто прописати під час запиту, чим ви займаєтесь, щоб штучний інтелект знав. Є ще негативний промптинг.

Це саме про певний сценарій, коли ви маєте сказати штучному інтелекту, що він або сам себе перевіряв, критикував і не надавав інформацію, яка вам не підходить. Тобто важливий чіткий запит.

І третій лайфхак — ви можете задавати один і той самий запит у різні нейромережі. Вони всі початково доступні безкоштовно, якщо ми не говоримо зокрема про професійну діяльність. Якщо три нейромережі, наприклад, і чат GPT, і Claude AI, і Gemini дійсно підтверджують цей факт, один і той самий, значить, інформація достовірна.  

— Чат GPT користується великою базою даних, перевіреними джерелами. Проте Росія теж вважає свої джерела інформації "перевіреними". І не виключено, що в той обсяг інформації, який обробляє чат GPT, потраплять умовні "РИА новости", російські пропагандистські видання. Як у такому випадку користувачеві не потрапити пастку?

Коли ви робите певний запит, дуже важливо попросити штучний інтелект надати вам посилання і достовірність цих фактів. Всі статті, наприклад, з яких бере інформацію штучний інтелект або з бази, мають першочергове посилання. І ви можете перейти на це посилання і перевірити достовірність, подивитися, ким це написано, з якого саме сайту ця інформація. Або коли пишете промт для ШІ, просто одразу вкажіть: не пропонуй мені на розгляд російські джерела інформації. 

— Через п'ять років ШІ — це інструмент чи вже колега? 

Насправді це вже колега, якщо ви вмієте цим грамотно користуватись. Але, я думаю, що нас всіх чекає дійсно велика трансформація.

Він може стати колегою всім і підсилювати нас в плані продуктивності. Це ключовий його фактор. Якщо говорити про виклики на кшталт — чи замінить нас штучний інтелект, думаю, що не замінить глобально. Але безсумнівно люди, які будуть в цьому розбиратись і вміти користуватися, точно підсилюватимуть себе. І робитимуть більше, ніж ми зараз робимо.

Читайте також: Майже третина українців боїться, що ШІ замінить їхню роботу — результати опитування