Росія викрала понад 22 тисячі українських дітей: як бельгійка Бріджит Вільпутт бореться за їх повернення

Бріджит Вільпутт — волонтерка з Бельгії. Вона не могла повірити, що в XXI столітті дітей можуть викрадати та вивозити за тисячі кілометрів від дому. Дізнавшись про злочини Росії проти українських дітей, вона взялася за важливу місію — відстежувати, з яких регіонів їх забирають, і знаходити, куди саме в РФ вони потрапляють. Про свій шлях у волонтерстві та боротьбі за дітей Бріджит Вільпутт розповіла в проєкті "Небайдужі" на телеканалі "Дім".

"Все почалося з невеликих масштабів"

Бельгійка Бріджит Вільпутт раніше працювала в медичній сфері. Коли вийшла на пенсію, вирішила, що хоче робити щось корисне.

Якось в інтернеті Бріджит натрапила на публікацію журналіста-розслідувача Жана-Марка Адольфа "Тепер вони наші". Росія і викрадення дітей, докази торгівлі людьми". Ще в березні 2022 року він виявив факти викрадення українських дітей росіянами. Ця тема, історія дітей зворушила Бріджит. Бельгійка навіть уявити не могла, що в XXI столітті, в Європі дитину можуть викрасти і перевезти в іншу країну.

У вересні 2022 року вона приєдналася до асоціації Pour l'Ukraine, pour leur liberté et la nôtre ("За Україну, їхню і нашу свободу"), яка бореться за українських дітей, депортованих до Росії та Білорусі.

"Після вторгнення РФ в Україну в 2014 році все почалося з невеликих масштабів. Йшлося про дітей з дитячих будинків та спеціалізованих установ. В Україні багато таких установ. Туди тимчасово поміщають дітей, наприклад, якщо батьки потребують тривалого лікування і не можуть бути з ними. Коли почалося вторгнення РФ в Україну, російські солдати за наказом Путіна прийшли та забрали цих дітей. Путін мріє про імперію, але імперія без людей — не імперія. І йому потрібні нові громадяни, переважно слов'яни. Україна була частиною СРСР, тому вона, за задумом Путіна, повинна стати частиною його нової імперії", — пояснює Бріджит.

Росія почала своє вторгнення в Україну з Криму і частини Донбасу, і саме звідти були перші викрадення. Але після великого вторгнення 2022 року масштаби змінилися. Викрадення дітей вже стало системою. За це 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна і уповноваженої з питань дітей Марії Льовової-Бєлової.

"Ще раніше Львова-Бєлова створила благодійну організацію "Благовест". Це була своєрідна скарбничка для грошей. Кошти надходили і від церкви, і безпосередньо від держави, від Путіна. На ці гроші Львова-Бєлова відкрила три будинки для дітей з інвалідністю. Спочатку для російських, потім — і для українських. Це була, по суті, репетиційна площадка. Вона відпрацьовувала схему, яку згодом реалізувала в масштабах всієї Росії", — каже волонтерка.

Викрадення Росією українських дітей — це система. Однак в Європі багато хто досі не розуміє масштабу проблеми.

"Є дослідження Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету в США — супутникові знімки, звіти, свідчення. Але, на жаль, фінансування цього проєкту закінчилося. Його зупинили через тиск адміністрації Трампа", — повідомила Бріджит.

Однак дослідники продовжують працювати в різних країнах. Їм допомагають уряди європейських держав, різні організації і, звичайно, Україна.

"Найбільше документів у нас про Маріуполь і Херсон"

Завдання Бріджит Вільпутт в асоціації "За Україну, їхню і нашу свободу" — встановлювати, з яких регіонів України вивозять дітей і куди саме в Росії вони потрапляють.

"Найбільше документів у нас про Маріуполь і Херсон. Я намагаюся простежити шлях конкретної дитини, але відстежити весь шлях дуже складно. Я знаходжу різні дослідження, статті про українських дітей, дивлюся в них імена, звіряю фото. У мене є своя картотека викрадених дітей. Також зібрані різні дослідження, є карта Росії, де саме перебувають діти. Також я збираю закони за своєю темою, навіть отримала текст указу президента РФ. Збираю документи, дати, імена. Завжди має бути багато посилань, тому що говорити без доказів не має сенсу", — розповідає вона про свою роботу.

Батьки з окупованих Росією територій розповідали, що їхніх дітей везли нібито в табір на відпочинок. Росіяни обіцяли їм через три тижні повернути дітей. Але минав місяць, два, і діти просто зникали.

За офіційними даними, в яких впевнена асоціація, щонайменше 22 тисячі зниклих дітей. Але Бріджит переконана — їх значно більше. Бо в регіонах України, окупованих Росією, було багато установ, звідки могли вивезти неповнолітніх. А в Росії безліч місць, де їх можна було сховати.

"У Маріуполі був створений так званий гуманітарний коридор за участю Червоного Хреста. Спочатку всі думали, що це міжнародний Червоний Хрест, люди довіряли. Але замість того, щоб вивозити людей на підконтрольну Україні територію, всі машини звертали в інший бік — на тимчасово окуповану. Там на них уже чекав фільтраційний табір. Стояло щонайменше три намети. Один для чоловіків, один для жінок і один для дітей. У чоловічій частині проводили допити, перевірку документів, наявність татуювань, зв'язки з українською армією. Один батько їхав з трьома дітьми. Його відвезли в колонію в Оленівку, а його трьох дітей посадили в автобус і вивезли з іншими до РФ. Матері сказали, що їх везуть в табір відпочинку, мовляв, так буде краще, тому що Маріуполь під постійними обстрілами, залишатися небезпечно. І мати погодилася", — продовжує Бріджит.

Дітей з Маріуполя спочатку відвезли в лікарню в окупованому Донецьку, де перевіряли їх стан здоров'я. Далі частину дітей перевезли до російського Таганрога, інших — до Ростова. А звідти — літаком до Москви, де їх особисто зустрічав губернатор Московської області Андрій Воробйов. Дітей розмістили в санаторії "Поляни".

"Поляни" — один з перших таких таборів у Росії. Все виглядає як справжній концтабір: високий паркан, охорона, солдати. Всередині — жорстка русифікація. Дітей змушують говорити тільки російською, вчити гімн Росії, їм розповідають російську версію історії. І їм кажуть, що батьки про вас більше не питають, що українські солдати жахливі, тому вам краще залишитися тут, в Росії. Таку реальність нав'язують щодня. Діти не розуміють, чому батьки їх більше не шукають, чому все, що було знайомим, раптом зникає", — каже Бріджит.

"У Росії щонайменше 45-60 таборів для викрадених українських дітей"

Найчастіше викрадали дітей віком до 14 років. Тому що за Сімейним кодексом РФ до 14 років можна змінювати дитині ім'я, дату і навіть місце народження. Це означає, що встановити, де знаходиться викрадена дитина і хто вона, стає майже неможливо. У батьків немає жодних зачіпок. Тому в Україні створили спеціальний банк ДНК, завдяки якому можна встановити спорідненість, що це син чи дочка саме цих батька і матері.

"Я намагалася знайти ці табори на карті. Наприклад, ті ж "Поляни". Я шукала їхнє розташування через Google Earth. А далі шукала фото території, порівнювала з емблемами на дитячих речах. Наприклад, маленьке сердечко — це знак тієї асоціації", — зазначає волонтерка.

За її дослідженнями, в Росії не менше 45-60 таборів для викрадених українських дітей.

"Так само система працює в Донецьку, в Криму. У Криму дітей поселяють у красивих на вигляд готелях. Зовні все виглядає добре, але всередині інше. Діти живуть по 10-15 осіб у кімнаті. Умови погані. Рух Amnesty International ще в 2018-2019 роках публікував звіти про це. Наприклад, немовлятам навмисно давали менше пити, бо інакше довелося б частіше міняти підгузки. Тобто, щоб заощадити, дітям не давали води або молока", — розповідає Бріджит.

У тих же "Полянах", як і в інших таборах, дітей готували до незаконного усиновлення. Про кожну дитину знімали коротке відео, в якому вона розповідала про себе. Відео завантажували в інтернет-базу разом з анкетою, і так їх знаходили росіяни, які хотіли усиновити дітей.

До 2022 року за російськими законами всиновлювати іноземних дітей було заборонено. Але Львова-Бєлова звернулася до Путіна, і вже в травні 2022 року закон змінили. Їм потрібно було спростити процедуру всиновлення таких дітей, а головне — спростити отримання російського громадянства. І все пішло швидко. Потяги з українськими дітьми почали прибувати навіть до Сибіру.

За даними Бріджит Вільпутт, приблизно половина викрадених українських дітей вже усиновлена в РФ, решту розмістили в російських дитячих будинках під опіку.

"У таких сім'ях часто багато дітей. Від держави їм платять за кожну дитину. Тому для багатьох це — просто бізнес. Ми знаємо сім'ї з вісьмома усиновленими", — каже вона.

У самої Львової-Бєлової 10 дітей, з них п'ятеро — рідних і п'ятеро прийомних. Останнього з них вона усиновила в лютому 2023 року — 15-річного Філіпа Головню, викраденого з окупованого Маріуполя.

"Уявіть, жінка з десятьма дітьми, яка ще й керує всіма цими програмами. Вона перевіряє установи, контролює виконання правил, інспектує табори і, звичайно, отримує за це гроші", — додає Бріджит.

"Найжорсткіший табір для підлітків — у Чечні"

До 14 років дітям змінювали ім'я. Але були й старші — 14-17 років.

"Повнолітніх не чіпали, бо на папері вони вже дорослі. Але підлітки не мовчали. Вони протестували. Вони відмовлялися співати гімн Росії, відмовлялися вивчати російську історію. Вони говорили: я з України, я не хочу бути росіянином", — зазначає Бріджит.

І тоді Львова-Бєлова придумала нову структуру — табір "ідеологічного перевиховання", який був призначений саме для таких бунтівних підлітків. Спочатку сюди привозили дітей з так званих "ДНР" і "ЛНР", а потім — з інших окупованих територій України.

"Нам відомо, що в Криму діє такий табір, а також на території РФ. Найжорсткіший — в Чечні. Він називається "Гірський струмок". У цих таборах на підлітків чекає сувора дисципліна, їх навчають військовій справі, як поводитися зі зброєю. До них приїжджають "ветерани СВО", які розповідають про “героїзм” російської армії, що армія — це честь, що ви повинні служити Росії. А як тільки дитині виповнюється 18 років, її вже можна мобілізувати. Так українські діти стають солдатами армії, яка воює проти їхньої батьківщини", — наголошує Бріджит.

Волонтерка розповіла історію Богдана, якого усиновила російська сім'я. Але хлопець сказав: це не моя сім'я, це не мій батько, це не мій брат. І Богдан вирішив втекти в Україну.

"Як йому це вдалося, ми не знаємо. Однак в Росії є опір, зокрема люди, які намагаються допомогти українським дітям. Зрештою, Богдан дістався до білоруського кордону. Йшов через ліси, через села. І встиг повернутися в Україну якраз до свого 18-річчя. Це важливо, тому що з 18 років його вже могли забрати в російську армію", — зазначає вона.

"Я не можу змиритися"

Бріджит каже, що вкладає в свої дослідження серце, тому що не може змиритися.

"Стільки дітей, відірваних від своїх рідних, рідної мови, культури, землі. Навіть коли вони поруч один з одним, все одно не мають права говорити українською. Їх ізолюють, карають, змушують вчити гімн Росії, повторювати його знову і знову", — обурюється вона.

Президент України Володимир Зеленський створив ініціативу United24 — це платформа, через яку збираються кошти і здійснюється підтримка різних напрямків, включаючи повернення дітей. Це частина ширшої ініціативи президента України — Bring Kids Back UA, мета якої — повернути всіх українських дітей, яких Росія депортувала і незаконно утримує.

"За участю країн-посередників деяких дітей вдалося повернути. Але ці діти з важкими психотравмами, з посттравматичним синдромом. І їх непросто повернути до нормального життя в українському суспільстві. Деякі з них провели в Росії не місяці, а роки. Їх перевиховували, промивали їм мізки, знищували в них все українське. Це не просто викрадення, це — геноцид. Мета Росії — стерти українську ідентичність. Це видно і в знищенні культури, музеїв, мародерстві. Але моя тема — це діти", — резюмує Бріджит Вільпутт.

Попередні випуски проєкту "Небайдужі":

• Годують обідами, доставляють дрони та евакуюють українців: історія нідерландських волонтерів Френкі та Куена
• Залишив комфортне життя в Італії заради допомоги Україні: історія волонтера Андреа Капелетті
• Був в Україні понад 300 разів: історія британського волонтера Джонатана Вітакера
• У Словаччині символом протестів проти РФ став український трактор: історія волонтера Маріана Кулича