РФ знищила спортивну інфраструктуру України на 300 млн доларів: названо найбільш постраждалі регіони та об'єкти

З першого дня повномасштабного вторгнення російські ракети, дрони та авіабомби руйнують спортивну інфраструктуру України. Найбільше зруйнованих спортивних об'єктів у Харківській області, далі йдуть — Луганщина і Донеччина. Тему відновлення спортивної інфраструктури експерти обговорили у проєкті "Трансформація" на телеканалі "Дім".

За інформацією Міністерства молоді та спорту України, станом на літо 2024 року Росія пошкодила понад 502 спортивних об'єкти України, 101 з них зруйновані повністю або знищені частково.

Вже в перший місяць великої війни окупанти зруйнували стадіони в Ірпені та Бородянці, що на Київщині, у Чернігові — "Чернігів-Арену" і стадіон імені Гагаріна.

Київський стадіон "Локомотив". Уперше тут зіграли в футбол ще у 1919 році. Останню реконструкцію "Локомотива" завершили лише за п'ять тижнів до великої війни. Щодня тут тренувалися понад пів тисячі дітей. До січня 2024 року. Тоді уламки ворожої ракети майже вщент зруйнували спорткомплекс — його дах і опорні конструкції.

Льодовий палац спорту у Сєвєродонецьку на Луганщині. Його дахи, трибуни обвалилися внаслідок російського обстрілу 9 червня 2022 року. У мережі є відео палацу, датоване січнем 2024-го, — деформовані металоконструкції, поржавілі руїни. Вціліла лише частина цегляної стіни.

На базі стадіону "Металург" у Бахмуті Донецької області свого часу проводили спортивні змагання з легкої атлетики, єдиноборств та футболу. Росія зруйнувала його у липні 2022 року. Ударом розбито трибуни, футбольне поле та приміщення арени.

Спортивний комплекс "Уніфехт" — єдиний у Харкові, де готують фехтувальників і фехтувальниць на шпагах. 5 березня 2022 року російські військові скинули на нього одразу декілька авіабомб — зруйнували 10 залів, уламки пошкодили усю будівлю.

Спортивну базу частково відновили за декілька місяців. Та 2 січня 2024 року поблизу "Уніфехту" влучила російська ракета — вилетіло понад 2/3 відновлених вікон.

На Харківщині зареєстровано найбільшу кількість зруйнованих спортивних об'єктів. Їх тут щонайменше 163. Наступні за обсягом руйнувань — Луганщина і Донеччина, 95 та 71об'єкт відповідно. У Миколаївській області ударів зазнали 26 об'єктів спортивної інфраструктури, у Київській і Дніпропетровській — по 16.

Аби відновити усі пошкоджені війною зали, спортшколи, басейни, велотреки, яхт-клуби, стадіони — необхідно понад 300 млн доларів. І сума збитків збільшується щодня.

Експерти проєкту "Трансформація" вважають, що під час війни відновлення спортивної інфраструктури є питанням другорядним, головне — зберегти те, що є.

У Міністерстві молоді та спорту підтвердили: загальна державна позиція така, що наразі не виділяються великі капітальні видатки. І йдеться не тільки про сферу спорту, це стосується всіх нестратегічних галузей. Тому що зараз ключові видатки саме з державного бюджету (оскільки є ще місцеві бюджети) — це видатки на безпеку та оборону.

Різні країни, різні спортивні організації висловили готовність вкладати гроші у відбудову спортивної інфраструктури України — але у повоєнну відбудову, тобто тільки після закінчення війни.

Мінспорту у 2022 році відкрило спеціальний рахунок у Національному банку по збору коштів на відновлення зруйнованої інфраструктури в межах ініціативи президента Володимира Зеленського United24. Крім того, збори коштів на повоєнну відбудову (всіх об'єктів, не тільки спортивних) відбуваються в межах державного проєкту Dream.

Проте популяризувати спорт можна не тільки через великі спортзали, арени.

"Спорт — це не тільки про здоров'я, спорт — це виховання нормальних життєвих пріоритетів. Спорт перебудовує людей на правильні позиції в житті. Я не кажу, що треба всім займатись спортом професійно. Але треба всім людям надати можливість займатись спортом. А для цього необов'язково робити стадіон за 300 мільйонів. Це можна зробити парк, відновити якусь набережну, щоб людям було комфортно бігати, займатися іншими активностями. Наприклад, одна компанія встановила в парку переодягальні тощо. Є такі реалізації. І це не складно, це не так дорого", — зазначив тренер збірної України з паратриатлону Роман Король.

Саме для цього Мінспорту ще з 2021 року та навіть під час війни реалізовує соціальний проєкт "Активні парки" в межах програми президента Володимира Зеленського "Здорова Україна". В кожній громаді створюються активні парки — це локації, на яких різні групи населення займаються оздоровчою руховою активністю, тут проводяться різні заходи, створюються бігові клуби, клуби скандинавської ходи тощо.

Ще з проєкту "Трансформація":

• Навіщо Україні під час війни вкладати мільярди у спорт — доводи спортивних експертів
• Ірина Коляденко рятувалася в підвалі, сестри Алєксіїви тренувалися в пошкодженому обстрілами басейні: про виклики війни для українських спортсменів розповіли експерти
• 100 тис. українських ветеранів мають ампутації: про розвиток адаптивного спорту розповіли у Мінспорту
• Ціни на квитки, рівень зарплат і бронювання акторів: трансформацію українського театру під час війни дослідили експерти
• "Бронювання — дуже чуттєве питання": про кадрову проблему в українських театрах розповіли експерти
• Доходи українських театрів зросли: як розподіляються кошти, пояснили експерти