Ірина Коляденко рятувалася в підвалі, сестри Алєксіїви тренувалися в пошкодженому обстрілами басейні: про виклики війни для українських спортсменів розповіли експерти

Повномасштабна агресія РФ сильно вдарила по українському спорту. Повітряні тривоги та масовані обстріли, вимкнення світла, руйнування ворогом об'єктів спортивної інфраструктури, спортсмени і тренери на фронті, загиблі атлети. Та попри все український спорт має представництво і здобуває результати на міжнародних спортивних змаганнях. З якими проблемами стикаються українські спортсмени сьогодні та як їх долають, у проєкті "Трансформація" телеканалу "Дім" розповіли експерти.

"Наразі, під час війни, одна з головних задач — не втратити наш спорт на високому рівні, не втратити наші спортивні результати. Тому що з війною умови гірші, й морально дуже важко готуватися до змагань, дуже важко діставатися до самих змагань", — зазначила Аліна Грушина-Акобія, борчиня вільного стилю, чемпіонка Європи, учасниця Олімпійських ігор-2024.

Радник міністра молоді та спорту України Сергій Биков акцентував, що в перший рік повномасштабного вторгнення ключовою задачею українського спорту було — вижити. Проте зараз мова вже йде не лише про виживання.

"Ми показуємо гарні результати. Ми чудово виступили на Олімпійських іграх у Парижі — 140 українських атлетів продемонстрували усьому світу неймовірну волю до перемоги. Через ті виклики, через які пройшли українські спортсмени, через них не проходили представники жодної країни світу. Але у тому й більша цінність українських перемог і звитяги українських спортсменів, які подолали втрати, які тренувались на пошкодженій ворогом інфраструктурі", — сказав він.

Биков повідомив, що станом на 30 вересня російська повномасштабна війна вбила вже 516 українських спортсменів і тренерів. 523 спортивних об'єкти по всій країні зруйновані чи пошкоджені.

"Але попри все це українські атлети, олімпійці, паралімпійці, представники неолімпійських видів спорту їздять на міжнародні змагання, вони представляють державу, вони демонструють неймовірну волю до перемоги та прославляють Україну на увесь світ. Під час Олімпійських ігор у Парижі, наприклад, діяв також український дім Volia Space, куди приходили українські атлети та відкрито розповідали усьому світу про війну, через що ми проходимо. Цей майданчик допоміг розповісти більше правди про російську агресію проти нашої держави. І, я думаю, що ми вже не просто виживаємо. Ми рухаємось вперед, ми долаємо виклики, і ми демонструємо усьому світу, що українці — абсолютно незламна, непереможна і дуже вольова нація", — наголосив він.

На Олімпіаді-2024 у Парижі національна збірна виборола 12 медалей: 3 золотих, 5 срібних та 4 бронзових. За кількістю "золота" Україна продемонструвала найкращий результат за останні 12 років.

Завдяки 12 завойованим медалям українці посіли 22 місце в неофіційному командному рейтингу Олімпіади-2024. Це другий з кінця результат у загальному медальному заліку за вісім літніх Олімпіад, в яких Україна брала участь. Проте результат закономірний, адже чисельність цьогорічної національної збірної найменша за всі роки участі у змаганнях — 140 атлетів, які виступили у 23 видах спорту. Зокрема, вперше у брейкінгу і футболі.

З огляду на об'єктивні фактори, на умови, в яких тренувалися спортсмени, результат українських атлетів на Олімпіаді у Парижі можна назвати неймовірним.

"Абсолютно неймовірний результат. Наприклад, борчиня вільного стилю Ірина Коляденко — срібна медаль на Олімпіаді-2024. Початок повномасштабного вторгнення через обстріли вона зустріла у підвалі, і провела там фактично два тижні. Вона навряд чи тоді думала про змагання на Олімпійських іграх. Але Ірина відновилася, відновила тренування, вона здобула ліцензію на Олімпійські ігри, поїхала і принесла Україні олімпійську медаль", — розповів Сергій Биков.

І таких прикладів по українській національній збірній дуже багато. Так, синхроністки Марина і Владислава Алексіїви готувалися до Олімпіади-2024 у Харкові, попри російські обстріли міста та пошкодження басейну.

"Сестри Алексіїви вимушені були тренуватися в басейні у гідрокостюмах, бо через російські обстріли не було опалення. Вони були змушені переривати свої тренування через повітряні тривоги. І ви уявіть просто цей стан, коли ви плаваєте, тренуєтесь у басейні, а тут лунає повітряна тривога. А це ж Харків! І ось ви спускаєтеся в укриття у вологому гідрокостюмі, швидко перевдягаєтесь, потім повітряна тривога завершується, ви повертаєтесь до тренувань. Розумієте, наскільки це важко? Не просто морально важко, це і фізично важко", — додав радник міністра.

Олімпіада-2024 стала першою в кар'єрі борчині Аліни Грушиної-Акобії. Вона зазначила, що представляти саме країну, яка знаходиться в гострій фазі війни, — це додаткова відповідальність, і це додаткова мотивація.

"Ми боролися на Олімпійських іграх передусім не за себе, а за свою країну. А під час війни всі люди, а тим більше спортсмени, які представляють Україну, ще більше прагнуть перемоги. Для нас було мотивацією, щоб на всіх змаганнях як найчастіше звучав наш гімн та підіймався прапор України", — сказала вона.

Слідом за Олімпіадою у Парижі відбувалася Паралімпіада. Українські паралімпійці досягли феноменального результату — зайняли 7-ме місце в командному заліку, чим покращили результати минулих років. Умови після 2022 року досить складні для всіх спортсменів, які тренуються в Україні, а найскладніше спортсменам з інвалідністю — бо до інклюзивних обставин, які були й до початку повномасштабного вторгнення, додалися зовнішні фактори війни.

"Тому навіть просто вийти на міжнародну арену — це вже велике досягнення для спортсмена, просто заявити те, що він зміг дійти до Паралімпійських ігор. Тут ще важлива робота Паралімпійського комітету. Президент комітету Валерій Сушкевич багато віддає сил, він вміє всіх налаштувати на роботу. Перед Паралімпійськими іграми він завжди збирає нас всіх в залі, пояснює наші цілі, завдання, і після цього ти виходиш, й дійсно хочеться представити країну максимально, віддати все, що ти можеш для результату", — сказав Роман Король, тренер збірної України з паратриатлону, учасник Паралімпійських ігор-2014 як тренер.

Ще з проєкту "Трансформація":

• Ціни на квитки, рівень зарплат і бронювання акторів: трансформацію українського театру під час війни дослідили експерти
• "Бронювання — дуже чуттєве питання": про кадрову проблему в українських театрах розповіли експерти
• Доходи українських театрів зросли: як розподіляються кошти, пояснили експерти