Навіщо Україні під час війни вкладати мільярди у спорт — аргументи спортивних експертів

У цьому році у держбюджеті України на спорт передбачено вдвічі більше коштів, ніж у 2023-му. Це насамперед пов'язане з тим, що 2024-й — рік Олімпіади та Паралімпіади. Про нюанси фінансування спорту під час війни у проєкті "Трансформація" на телеканалі "Дім" розповіли експерти.

У 2022 році держава заклала на фінансування спорту 8,2 млрд грн. Треба зазначити, що цей бюджет формувався ще до повномасштабної війни — у 2021-му. Логічно, що більш ніж удвічі спортивний бюджет зменшився у 2023 році — до 3,7 млрд грн, навіть попри перепад курсу гривні, який був значним. А у 2024 році фінансування спорту приблизилося майже до рівня 2022-го — 7,5 млрд грн.

Спортивний бюджет-2024 був розподілений наступним чином:

• розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту — 4,256 млрд грн (у 2023 році — 2,498 млрд);
• підготовка та участь у Паралімпійських та Дефлімпійських іграх — 1,969 млрд грн (у 2023 році — 147 млн);
• розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація — 989 млн грн (у 2023 році — 683 млн);
• підготовка та участь в літніх Олімпійських іграх-2024 та зимних Юнацьких Олімпійських іграх-2024 — 777 млн грн (у 2023-му — 178 млн).

"2024 року на спорт у держбюджет було закладено понад 7 млрд грн. Це досить суттєва цифра, але це передусім через те, що це рік проведення Олімпійських ігор та Паралімпіади. Держава профінансувала повністю підготовку до Олімпіади та Паралімпіади", — сказав радник міністра молоді та спорту України Сергій Биков.

Проте гроші, які закладаються під той чи інший напрямок, за фактом вкладаються не тільки в них, і ці вкладання будуть працювати не лише у цьому конкретному році.

"Наприклад, українським гімнастам держава закупила два комплекти обладнання, кожен з них — близько 10 млн грн. Але ж ці комплекти будуть використовуватися не тільки для підготовки до цієї Олімпіади, а й до інших змагань на роки вперед. Один комплект — аналог того, на якому виступали українські гімнасти на Олімпійських іграх у Парижі, бо для атлета дуже важливо тренуватися на такому ж самому обладнанні, на якому він буде змагатись. Другий комплект — обладнання, яке використовується для чемпіонатів світу та чемпіонатів Європи", — пояснив Биков.

Самі спортсмени розуміють, що спорт під час війни не може бути на першому місці у держави. І вони цінують підтримку, яка є.

"У нас зарплата не зупинялася навіть на початку повномасштабного вторгнення. Тобто держава нас підтримувала в найскладніших умовах. Ми постійно маємо тренувальні збори на олімпійській базі "Конча-Заспа", гаше харчування, вітаміни — це все держава. Тому я, як спортсменка, дуже вдячна, бо, звичайно, я розумію, як складно це робити в теперішніх умовах", — сказала борчиня вільного стилю, чемпіонка Європи, учасниця Олімпійських ігор в Парижі Аліна Грушина-Акобія.

Так, у перші місяці повномасштабної війни були певні труднощі, але держава їх долала разом зі спортсменами, тренерами. Прикладом з власного досвіду поділився тренер збірної України з паратриатлону, учасник Паралімпійських ігор у Парижі як тренер Роман Король. Початок війни, 24 лютого 2022 року, збірна України з паратриатлону застала на тренувальних зборах за кордоном.

"У нас були квитки назад до України на 26 березня, але звісно, літаки вже не літали. Оренда готелю була проплачена до 26 березня. Гроші у нас закінчувалися, всім зрозуміло, що саме у ці дні щось проплатити, профінансувати було дуже складно. І я сиджу з командою за кордоном, і не знаю, що робити, як повернутися додому. Ми звернулися до міжнародних федерацій, зробили фонд на підтримку. Нас почали запрошувати організатори різних змагань, допомагати. І початок сезону 2022 року ми прожили у поїздках зі змагання на змагання. Ми повернулись до України лише в червні 2022 року. І поступово фінансування ставало більш і більш кращім. Але ми всі розуміємо, що коли в країні війна, у держави є нагальніші потреби", — розповів Король.

У 2023 році на підготовку та участь у Паралімпійських та Дефлімпійських іграх з держбюджету було виділено 147 млн грн, а у 2024-му (рік самих змагань) — майже 2 млрд грн. І цю суттєву різницю параспортсмени відчули.

"Минулого року ми відчували дефіцит. Тому на деякі змагання ми їздили частково за підтримки міжнародних фондів. А бюджет уже на олімпійський і паралімпійський рік завжди більший, ніж на попередній. Це пов'язано, зокрема, із закупівлею додаткового інвентарю, також паралімпійцям придбали форму, спеціальні візки [з національною символікою]. Тому цього року ми відчули, що все було в повному обсязі — і зарплата, і підготовка, і збори, і поїздки на змагання різних рівнів. Усе було забезпечено", — зазначив тренер збірної України з паратриатлону.

В українському суспільстві, щоправда, можна почути думку, що під час війни фінансування державою будь-яких позавоєнних напрямів — недоречно. До цього переліку, на думку пересічних українців, потрапляє і спорт.

"Спорт — це невід'ємна частина публічної дипломатії держави. І коли українські атлети підіймаються на п'єдестал, підіймають український прапор, лунає гімн України — це дійсно просуває інтереси нашої держави у світі. І якщо подивитися рейтинг країн за загальним медальним заліком на Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, і порівняти його з рейтингом успішності країн, то ці топ-10 будуть дуже схожі між собою. І це додаткове підтвердження того, що спорт є частиною публічної дипломатії держави. А без спорту, без витрат на спорт просувати інтереси України буде досить складно", — парирував радник міністра молоді та спорту Сергій Биков.

Ще з проєкту "Трансформація":

• Ірина Коляденко рятувалася в підвалі, сестри Алєксіїви тренувалися в пошкодженому обстрілами басейні: про виклики війни для українських спортсменів розповіли експерти
• Ціни на квитки, рівень зарплат і бронювання акторів: трансформацію українського театру під час війни дослідили експерти
• "Бронювання — дуже чуттєве питання": про кадрову проблему в українських театрах розповіли експерти
• Доходи українських театрів зросли: як розподіляються кошти, пояснили експерти