"Куди студента не цілуй — всюди "дупа": актор із фільму "Я, Побєда і Берлін" Іван Бліндар згадав, як вступав у театральний виш

Іван Бліндар. Скриншот: kanaldim.tv

Актор театру та кіно, виконавець головної ролі у фільмі "Я, Побєда і Берлін" Іван Бліндар у програмі "Точка опори" на телеканалі "Дім" розповів, як не без пригод вступав до театрального вишу та ледь не проґавив такий шанс.

Іван Бліндар навчався на театральному відділенні Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Хоча спочатку планував вступали до Києва або Львова.

"Столичні амбіції були і загули. У Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету навчався мій троюрідний брат. Коли я прийшов туди, щоб подивитися, як виглядає Інститут, то був вражений! Такий красивий! Його архітектура дуже вирізнялася серед спальних районів. Червоно-жовтий, за що в нас його називали "МакДональдз". Всередині все було в картинах, музиканти на кожному кутку грали — як в американських фільмах про творчі університети. Тому метч відбувся одразу", — розповів актор.

Попри кохання з першого погляду до вишу, вступити Івану вдалося не одразу. Хлопець прийшов подавати документи в останній день і за кілька хвилин до закінчення робочого часу приймальної комісії. До того ж Бліндар не впізнав директора Інституту Анатолія Грицана, коли говорив із ним.

"Він саме повернувся, бо забув якісь ключі чи документи, а я якраз подавав документи. Останнім. Він сидів збоку. Я побачив, що якийсь дядько сидить коло мене і позирає, кремезний мужик із вусами. Я раз подивився на нього, другий раз і кажу: "Добрий день". Він мені: "Добрий день. Подаєте документи на театральний?". Кажу: "Так". А сам думаю, що ж він хоче, бо виглядав він, як якась стороння людина. Запитав, чи на акторський подаю, бо там ще режисура була. На акторський", — розповідає Бліндар.

Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Тимчасом працівниця Інституту, яка приймала в Івана документи на вступ, намагалася пошепки йому пояснити, що це директор навчального закладу. Проте навіть з кількох спроб Бліндар не зрозумів, що йому кажуть, аж поки жінка не промовила це вголос.

"Він засміявся і подумав, що, напевно, якийсь не дуже розумний хлопчик. Попросив мене почекати потім в коридорі. Я почекав. Він запитав: "А ти маєш програму? Дійсно готуєшся?". А в мене з семи пунктів було готово тільки два чи три. Він каже: "Ясно. А хтось тебе готує?". Кажу: "Ні, я сам". Сказав мені прийти завтра на другу годину, щоб він дав мені програму, за якою готуватися. Він мені потім розказав, що я фактурний, типаж йому підходив і хлопців було мало", — поділився актор.

Проте наступного дня Іван забув про Інститут — спокійно виспався і сів грати в улюблені комп'ютерні ігри. Згадав про домовленість, лише коли на годиннику була четверта чи п'ята вечора.

"До мене дійшло, що я, можливо, проґавив найбільший шанс у своєму житті. Але я тоді пішов гуляти, а в Інститут прийшов через день о другій годині. Зайшов і кажу: "Добрий день". Він подивився на мене з-під лоба і запитав, коли я мав прийти. А й відповідаю, що о другій годині ж. Він мені: "Слухай, Іван, дурника не грай. Скажи правду, що тупо забув". Я зізнався, що просто тупо забув. Анатолій Васильович казав: "Куди студента не цілуй — всюди "дупа", — розповів Іван Бліндар.

Іван Бліндар – актор театру та кіно. З 2011 року працює в Національному Івано-Франківському музично-драматичному театрі імені Івана Франка. Дебютував у кіно в короткому метрі режисера  Аркадія Непиталюка "Кров'янка" (2016). Потому знявся у повнометражному дебюті Марисі Нікітюк "Коли падають дерева" (2018). 

У березні 2024 року в прокат вийшов  художній фільм Ольги Ряшиної, знятий за мотивами однойменної повісті музиканта Кузьми Скрябіна "Я, Побєда і Берлін". Іван зіграв молодого Андрія Кузьменка. Над стрічкою почали працювати ще у 2020 році, а прем'єра планувалася на березень 2022-го. У зв'язку з повномасштабним вторгненням Росії глядачі змогли побачити фільм лише через два роки.

Більше новин із "Точки опори":

Прямий ефір