Контраст між життям і руйнуванням: як виглядає прифронтовий Ізюм

Ізюм Харківської області у 2022 році пережив російську окупацію. Після звільнення в місті виявили масові поховання. Місто зазнало катастрофічних руйнувань — було пошкоджено понад 90% житлового фонду. Як Ізюм живе сьогодні, у проєкті "Тревел нашого часу" показав ведучий і волонтер Денис Христов.
Барвінкове
Денис прямував до Ізюма зі Слов'янська, що на півночі Донеччини. Зараз найбезпечніший шлях пролягає через місто Барвінкове Харківської області — це важливий транспортний, зокрема, залізничний вузол.
Барвінкове регулярно зазнає обстрілів з боку російських військ — окупанти цілеспрямовано б'ють по цивільній інфраструктурі, житлових будинках і залізничному транспорту.
Через ситуацію з безпекою до 27 січня 2026 року залізничне сполучення на Краматорсько-Слов'янському напрямку було обмежено — "Барвінково" стало кінцевою станцією.
27 січня російські війська атакували трьома "Шахедами" пасажирський поїзд "Барвінкове — Львів — Чоп". Внаслідок влучання у тепловоз і вагон загинули шість людей. Після цього "Укрзалізниця" тимчасово призупинила рух пасажирських поїздів до Барвінкового. Тепер найближчою кінцевою залізничною станцією до Слов'янська та Краматорська є Лозова Харківської області. Таким чином, Донбас фактично залишився без прямого залізничного сполучення.
Місто Барвінкове залишається прифронтовим містом, де зафіксовані численні руйнування.


Після Барвінкового волонтер проїхав ще кілька сіл.
"Повноцінними населеними пунктами деякі вже назвати складно, бо від них залишилися лише руїни", — зазначив Денис Христов.


Околиці Ізюма зустрічають зовсім нерадісними пейзажами.
"Я навіть боюся уявити, що тут відбувалося під час окупації. Стільки страждань у цих стінах, стільки болю, стільки смерті тут, просто жах. Дуже важко тут навіть зараз перебувати", — зазначив Денис.



Ізюм
У Ізюма в період російського повномасштабного вторгнення дуже важка доля. Через розташування на трасі Харків — Слов'янськ це місто називали "воротами Донбасу" та "ключем до Донбасу", за контроль над яким точилися запеклі бої.
7 березня 2022 року Ізюм захопили російські війська, під окупацією опинилися близько 14 тисяч місцевих жителів. За місто точилися запеклі бої, і українські захисники звільнили його 10 вересня під час Харківської контрнаступальної операції. Ізюм став символом стійкості Харківської області, попри те, що юридичного статусу "Місто-герой" на державному рівні Ізюм поки що не отримав.
Сьогодні ворог знову намагається просуватися в напрямку цього міста, завдаючи по ньому численних ударів.


На в'їзді в Ізюм — меморіал пам'яті Другої світової війни. Монументальна споруда, спотворена обстрілами росіян.




"Цей пам'ятник був споруджений ще за часів Радянського Союзу. А зараз на меморіалі можна побачити роботи вже сучасних художників", — зазначив Денис.
На пам'ятнику намальовано графіті, за стилем схоже на роботи анонімного британського художника Бенксі. Це стріт-арт із зображенням хлопчика, який закрив обличчя долонями і плаче.
Художник Бенксі дійсно працював в Україні у листопаді 2022 року. Однак він не підтвердив, що робота в Ізюмі належить його перу. Також офіційно не підтверджено, що Бенксі взагалі був у цьому місті. Відомо, що список його робіт обмежився Києвом, Бородянкою та Ірпенем, і загалом він підтвердив лише сім своїх робіт в Україні.

Коли вже заїжджаєш у саме місто, перше, що впадає в очі, — кількість написів на стінах.
"Насправді це досить поширено майже в усіх прифронтових містах. Але саме в Ізюмі, на мій погляд, справжня концентрація стріт-арту", — зазначив волонтер.






Наступне враження — це контраст. Контраст між життям і руйнуванням.
В Ізюмі просто неможливо побачити повністю цілий будинок. Навіть якщо, на перший погляд, будівля ціла, придивившись, на ній обов’язково знайдеш або вибиті вікна, або дірки від куль і уламків.
"Тут місцями вже накопичилося стільки слідів від ударів, що ніхто не розуміє, коли це було — у 2022-му чи у 2025-му, 2026-му", — зазначив Денис Христов.





Але водночас в Ізюмі не просто продовжують жити люди. Багато місцевих повернулися після деокупації міста. Працюють магазини, аптеки, кафе. Комунальники продовжують розбивати нові клумби.


Цей будинок є черговим доказом воєнних злочинів Російської Федерації проти мирного населення України. 9 березня 2022 року росіяни скинули авіабомби на п'ятиповерхівки в одному з мікрорайонів Ізюма. Цей будинок — один із них. У його підвалі від обстрілів ховалися мирні жителі — переважно люди похилого віку та діти. За інформацією Нацполіції Харківської області, під завалами загинуло 59 осіб.
Навіть окупувавши місто, загарбники ще довго не дозволяли ізюмцям шукати на руїнах рідних і забирати їхні тіла.




У вересні 2022 року, одразу після звільнення міста, у лісі поблизу Ізюма було виявлено масове поховання, де знайшли 449 тіл, більшість із яких — цивільні особи, які загинули від обстрілів і тортур. Тіла вже ексгумували й перепоховали, але залишили хрести та таблички на місці їхнього виявлення.
"Місце моторошне. Місце страшне. І дуже тихе. Тут навіть птахів не чути. Тільки ліс, вітер і сотні хрестів між деревами. І навіть не знаєш, що більше ранить: масштаби чи безіменні цифри на табличках, чи те, що кожен із цих хрестів — це чийсь звичайний день, який так і не встиг закінчитися. Це місце, на яке після війни потрібно привозити подивитися всіх, хто живе за "порєбриком". Як після Другої світової привозили німців дивитися на концтабори. Потрібно привозити не для помсти, ні. А для того, щоб вони один раз подивилися на те, що буває, коли хтось вірить телевізору більше, ніж власній совісті", — резюмував Денис Христов.





Ще з проєкту "Тревел нашого часу":
- Знищення танків і 150 віджимань: своїми буднями на фронті поділився комік команди "Дніпро" Валерій Войцеховський
- Через антидроновий тунель: шлях до прифронтового Слов'янська показав Денис Христов (ФОТО, ВІДЕО)
- Росія руйнує Донеччину: як живуть прифронтові Дружківка та Олексієво-Дружківка
- 30 котів і собак, а також пернаті: історія евакуації з тваринами останньої мешканки села під Добропіллям
- Село перестало існувати: наслідки війни у Студенці показав Денис Христов (ФОТО, ВІДЕО)














