Вплив українців на електронну танцювальну музику: розмова з автором книги "Історія українського рейву"

Рейв — масова вечірка з виступами ді-джеїв, які грають переважно електронну танцювальну музику. Нещодавно світ побачила книгу "Історія українського рейву". Це глибоке та захопливе дослідження електронної сцени від 1990-х років до сьогодні. Автор книжки — відомий музичний оглядач, письменник Ігор Панасов. Про книгу й український рейв вчора, сьогодні й, можливо, завтра, автор книги розповів у "Ранку Вдома".

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Вітаємо вас із виходом такої цікавої книги. Перед тим як говорити про її героїв, варто з'ясувати, що таке "рейв".

— Я коли саме працював над книгою, з'ясував для себе, що історія цього слова починається ще в Середньовіччі. Тоді цим словом часто називали людей, які поводять себе як божевільні. Втім, у XX столітті так називали вечірки, які влаштовували бітники. Це був такий арт-літературний двіє в Сполучених Штатах. Вечірки з електронною музикою, як рейви, почалися наприкінці 1980-х років в Чикаго, та Детройті.

До речі, рейви, як вечірки, влаштовували й в Британії. Там збиралися люди, яким дуже хотілося в незвичних обставинах послухати електронну музику. Власне, музику, яку створювали діджеї, який міксував треки між собою так, щоб було непомітно, де закінчується перший та починається другий. В цьому й полягає суть поняття "рейв".

Потім музика техно прийшла до Берліну, а потім ця традиція потрапила в Україну. Після розпаду СРСР, коли впала залізна завіса, люди поїхали дивитися, як живуть на Заході й привезли звідти цей елемент західної культури. Перші рейви та техно-вечірки, в Україні влаштовували ентузіасти. Масово це почалися десь з 1995 року. До цього на вечірках здебільшого крутили вінілові платівки, або навіть аудіокасети.

— З чого починалася історія рейву в нашій країні?

— В першій половині 1990-х років це були тусовки, які дуже часто відбувалися просто в парках. Знакове місце — Паризька комуна у Києві. Це сквот, в якому збиралися художники. Наприклад, Ілля Чичкан. Приходьте туди подивитися, з чого починалися українські рейви. При цьому це були стихійні речі. Потім, після того, як люди, побачили, як це відбувається в Європі, це почали відтворювати у нас. Тобто в Україні почали системно над цим працювати.

Можна сказати, що така знакова подія в історії українського рейву — це вечірки "Торба Паті", які відбувалися в Києві з 1995 по 1997 рік. Це була просто супермода. Брати Клички, Андрій Шевченко, Олександр Роднянський, який був на той момент телевізійним топменеджер, вважали за потрібне з'явитися хоча б раз на такій вечірці. Цей проєкт існував два роки. Паралельно відбувалися такі ж рухи в Харкові, Дніпрі, Донецьку, Одесі. Трошки пізніше у Львові, Івано-Франківську. Щоправда, там була своя специфіка.

— Як ви про це дізналися? Чи довго досліджували тему? З ким спілкувалися?

— Мені знадобилося пів року доволі кропіткої роботи. Майже 40 спікерів розповідають свої історії в цій книжці. Мені допомогли хлопці та дівчата з команди Mixmag Україна. Це британський журнал, якому вже 40 років. З 2023 року виходить в електронному форматі. Так от команда журналу неабияк допомогла мені з пошуком героїв та комунікацією.

Герої цієї книжки, це, власне, люди, які створювали цю історію 30 років. Які влаштовували ці рейви в 1990-ті, а у 2000-ні організовували величезні фестивалі, на кшталт, Global Gathering та Godskitchen. Туди, до речі, приходило до 25 000 осіб.

Серед відомих спікерів, яких я записав для книги, є, наприклад, Дмитро Феліксов. У 1999 році заснував компанію Virus Music, яка проводила масштабні фестивалі та концерти, такі як Global Gathering, Armin Only, MonatikLoveItRythm, тури Західною Європою для українських артистів. У 2012-му році відкрив компанію з онлайн-продажу квитків на події Concert.ua. У 2023 році він відкрив книгарню Readeat.

З тих, хто ще більш медійний, Dj Tapolsky. На той момент він був на фронті, тож ми не мали змоги поговорити більше. Втім, його історія — це важлива частина книжки. Є в книзі й Влад Фісун, на той момент він був дуже модний діджей, а також організатор вечірок 2000-х років. Він був головним редактором журналу "Афіша".

— Наскільки зараз українська електронна музика популярна у світі?

— Ви знаєте, саме українська електронна музика найбільш відома у світі. Бо діджеї та електронні продюсери, які починали тут, відразу намагалися інтегруватися у світовий контекст. Дуже багато з них поїхали до Берліну, Барселони, в Америку. Там почали будувати свою кар'єру. До речі, один з відомих в Європі електронних продюсерів наших — це Вакула. Він з Конотопу.

— Як вплинула на стан справ повномасштабна війна?

— Серйозно вплинула, звісно. Багатьом складно було продовжувати працювати тут і там. Після початку повномасштабного вторгнення логістика була порушена. Більшість зірок проводить час за кордонами. В Україні, тим часом звільнилися ніші, прийшла молодь, яка успішно працює. Молодь організовує вечірки так, як вона вважає за потрібне, як вона відчуває. По-новому.

Вони дуже міцно інтегровані, власне, в події, які відбуваються з нами, у війну. Постійно збирають гроші на ЗСУ, підтримують якісь громадські активності й так далі. Це оголошений.

— Чим особисто вам цікава ця тема?

— Я бачив всі головні фестивалі та вечірки, але насамперед я музичний журналіст, мені цікаво досліджувати цю тему. Я бачив на власні очі, як творилася ця історія, просто раніше не мав змоги про це писати. Цим займалися інші люди. Втім, видавець вирішив звернутися до мене, а я прийняв цей виклик.

— Де можна придбати цю книжку? До речі, вона дуже гарно надрукована, тут багато фотографій.

— З ілюстрацією дуже допомогли самі герої, це особисті архіви. Насправді знайти фото 15-річної чи 20-річної давнини не  просто. Деякі фотографи, на щастя, зберігали її. Тож можете побачити це на власні очі. Книга продається в книжкових магазинах ексклюзивно в Readeat. Можна придбати книгу на їх сайті. Також книга є у магазинах, де продають вінілові платівки.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

Медіа-партнери
Прямий ефір