Свобода слова чи безпека: як українці ставляться до жорсткішої модерації контенту

Правила видалення незаконного та терористичного контенту, які відповідають стандартам Європейського Союзу, готові підтримати 56,1% українців. Водночас більшість громадян досі не почуваються захищеними від інформаційних загроз у мережі. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group, інформує “Дім”.

За останній рік українські користувачі найчастіше стикалися в інтернеті з дезінформацією — про це заявили 58% опитаних. На другому місці опинилися шахрайство та фішинг (56,1%), а на третьому — прояви мови ворожнечі (45,9%). Крім того, кожен п'ятий респондент зафіксував несанкціоноване поширення персональних даних (22%) та заклики до насильства (21%).

Більшість українців почуваються вразливими у цифровому просторі:

• 53,9% респондентів визнали, що не почуваються захищеними від небезпечного або терористичного контенту;
• 37,7% опитаних вважають себе у безпеці в мережі;
• 8,4% не змогли визначитися з відповіддю.

Питання про те, яка саме інституція має виявляти та видаляти незаконний контент, продемонструвало високий рівень довіри до спецслужб, проте показало зростання загального скепсису в суспільстві.

Найчастіше цю функцію українці готові довірити Службі безпеки України (СБУ) — її обрали 39,7% респондентів. 

Далі за рівнем довіри йдуть:

• міжнародні суди — 20,2%;
• міжнародні та правозахисні організації — 19,6%;
• правоохоронні органи — 17,5%;
• Нацкомісія з державного регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК) — 14,8%.

Водночас за два місяці зросла кількість тих, хто взагалі не довіряє жодній із перелічених інституцій — з 9,8% у травні до 18,4% у липні.

Упровадження європейських правил модерації контенту викликає у громадян побоювання. Найбільше українців непокоїть можливе втручання у приватне життя (50,5%) та ризик зловживань з боку контролюючих органів (50,3%). Також серед головних страхів — корупційні ризики (48,9%), загроза появи цензури (36,9%) та ймовірність помилкового видалення правомірного контенту (32,2%).

Саме тому в дилемі між свободою слова та безпекою українське суспільство залишається розділеним майже навпіл: 48% респондентів віддають перевагу свободі, тоді як 40,5% обирають безпеку.

Тож запровадження європейських правил видалення контенту повністю підтримують 24,2% опитаних, а ще 31,9% схиляються до схвальної відповіді. Протилежної думки дотримуються 27,2% респондентів, серед яких 16,3% переважно не схвалюють ініціативу, а 10,9% налаштовані категорично проти. Ще 16,7% громадян поки не визначилися зі своїм ставленням.

"Сьогодні українці фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод. Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю за їх виконанням. Лише за таких умов механізми боротьби з незаконним чи терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри", — наголосив директор компанії Active Group Олександр Позній.

Читайте також: До 13 років — під наглядом батьків: у ЄС хочуть обмежити використання соцмереж дітьми

Довідка. Дослідження проведено компанією Active Group 11 липня 2026 року за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком від 18 років. Вибірка становить 1000 анкет і є репрезентативною за віком, статтю та регіоном. Теоретична похибка не перевищує 3,1%.